про залишення позовної заяви без розгляду
22 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6738/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Гебеш С.А., розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, а саме:
поновити процесуальний строк на оскарження наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
витребувати з Військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належним чином посвідчену копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
припинити проходження ОСОБА_1 військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у Військовій частині НОМЕР_1 з моменту набрання рішенням законної сили;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та видати наказ про звільнення з військової служби.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме подати заяву про поновлення строку звернення до суду із підтверджуючи доказами.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що позовну заяву подано до суду 20.08.2025 року зі спливом процесуального строку оскарження, оскільки позивачем вживалися заходи для збору відповідних доказів, які є предметом судового оскарження.
Вирішуючи подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.
Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, позивач виражає незгоду з наказом про призов позивача на військову службу, а також з наказом командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування останнього до списків особового складу вказаної військової частини.
Отже, спірні відносини стосуються прийняття позивача на військову службу, яка згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є публічною службою. Тобто, в даному випадку підлягає застосуванню спеціальний місячний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача не заперечує, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, натомість вказує на те, що позовну заяву подано зі спливом строку звернення, так як позивачем вживалися заходи для збору відповідних документів, які є предметом оскарження.
Суд, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача 06.05.2025 року звертався із адвокатськими запитами до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Закарпатській області, відповідь на які отримав 12.05.2025 року за номером №7100 (а.с. 120) та №36аз 141/15/01-2025 (а.с. 13), 10.05.2025 року №61191-2025 (а.с. 15).
Суд вказує на те, що представник позивача до заяви про поновлення строку звернення до суду не надав суду інших доказів, які б вказували на те, що він звертався із адвокатськими запитами до відповідачів чи інших органів, для отримання відповідних документів, які є предметом оскарження.
Аналізуючи вищевказані обставини, на переконання суду, такі свідчать про те, що і позивач, і його представник знати про призов позивача на військову службу після проходженням ним військово-лікарської комісії 05.05.2025 року, а відповідь на адвокатські запити отримали 10.05.2025 року та 12.05.2025 року, що давало можливість звернутися до суду у встановлений строк.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23) та від 01 лютого 2024 року (справа №990/270/23) вказала, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Суд вказує на те, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Беручи до уваги наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд зауважує, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Фактичні обставини та наявні у позові матеріали свідчать про те, що позивач мав достатньо часу для реалізації права на звернення до суду у встановлений законом строк. До матеріалів позову не надано доказів поважності причин пропуску строку на звернення з даним позовом, позивачем (його представником) не наведено жодних обґрунтованих доводів неможливості своєчасно подати позовну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду, так як представником позивача не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які свідчили про звернення до відповідачів чи інших органів для збору відповідних документів, які є предметом оскарження, (крім тих які отримані представником 10.05.2025 року та 12.05.2025 року) тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити (надати) учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
СуддяС.А. Гебеш