Справа № 521/18593/25
Провадження № 2/521/8224/25
11 грудня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1020398 від 25.09.2023 року в загальному розмірі 49 640,74 грн., судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн..
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про споживчий кредит № 1020398 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 9000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
21.06.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №21062024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1020398 від 25.09.2023 року.
Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 49640,74 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7948,30 грн.; заборгованість за процентами - 41692,44 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов?язань, а саме: Відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. № 5507/826 від 14.10.2025 р.. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує, представник позивача вимушений звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 05 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Вирішено питання щодо витребування доказів. (а.с.102-103,104)
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, проте у матеріалах справи наявне його клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси. Відзив у визначений судом строк відповідач не подавала.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 25.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про споживчий кредит № 1020398 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 9000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. (а.с.37-43)
Згідно п. 1.3.-1-4. договору сума кредиту (загальний розмір) складає 9000грн., строк кредиту складає 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до п.1.5.1.-1.5.2., 1.7-1.8.2. договору стандартна процентна ставка становить 2.2 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентнра ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 25.11.2023р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541.10% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313.47% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 80280 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 74367 грн..
Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 1020398 від 25.09.2023р.) повернення кредиту та сплати процентів Відповідачем не було внесено
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 9000,00 грн. на платіжну карту підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 22.04.2025, що свідчить про виконання ТОВ «Селфі Кредит» взятих на себе за кредитним договором зобов'язань. (а.с. 48)
Відповідно до відповіді Акціонерного банку «Південний» № 33/001/31072/2025-БТ від 27.11.2025р. вбачається, що виявлено на ім?я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 наступний поточний рахунок: № НОМЕР_2 у гривні, до якого була оформлена картка № НОМЕР_3 . 25.09.2023 року на карту № НОМЕР_4 було здійснено зарахування переказу МС Moneysend, FUIB MoneyTransfer, Visa DIRECT, UA в сумі 9000,00 грн. (Дев?ять тисяч гривень 00 копійок). Також повідомлено, що в Акціонерному банку "Південний" при видачі платіжної картки № НОМЕР_5 верифікація проводилась. (а.с. 115)
ТОВ «Селфі Кредит» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
21.06.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №21062024.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1020398 від 25.09.2023 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу 21062024 від 21.06.2024р. ТОВ «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1020398 від 25.09.2023 року, яка становить 49640,74 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7948,30 грн.; заборгованість за процентами - 41692,44 грн..
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов?язань, а саме: Відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. № 5507/826 від 14.10.2025 р..(а.с.73)
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит " і сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527,530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти на час звернення до суду не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в сумі 7948,30 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1048ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина другастатті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно достатті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, долучених позивачем до позовної заяви, нарахування процентів здійснювалось з 25.09.2023р. по 21.06.2024р.., що відповідає умовам кредитного договору та становить 41692,44 грн.
Тому, суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом за період з 25.09.2023р. по 21.06.2024р.., що відповідає умовам кредитного договору та становить 41692,44 грн. є обгрунтованими та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та стягнення заборгованості за кредитним договором № 1020398 від 25.09.2023 року в розмірі 49640,74 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7948,30 грн.; заборгованість за процентами - 41692,44 грн..
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи надані суду договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., докази щодо обсягу наданих послуг, їх вартості, акту наданих послуг № 667 від 08.10.2025 року, суд приходить до висновку що витрати позивача на правову допомогу у сумі 8000 грн. є доведеними. (а.с. 78,79,80,81)
У зв'язку із задоволенням позову витрати позивача на правову допомогу підлягають стягненню у розмірі 8000 грн.
За подання до суду даної позовної заяви через систему «Електронний суд», позивачем згідно вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 24046 від 10.10.2025 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 2422,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 533, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк, МФО 300614) суму заборгованості за Кредитним договором № 1020398 від 25.09.2023р. в розмірі 49 640 (двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять)грн. 74 коп. з яких: 7 948,30 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41 692,44 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк, МФО 300614) витрати на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 92 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк, МФО 300614) витрати по оплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 19 грудня 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН