ЄУН 387/1670/25
Номер провадження по справі 2/387/913/25
17 грудня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участі секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному провадженні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Уніка" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації
І. Описова частина
Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації в розмірі 80546, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 370026/4615/0000329 від 19.09.2024. За умовами договору було застраховано цивільно-правову відповідальність під час використання транспортного засобу «Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 . 15.12.2024 о 16 годині 00 хвилин у с.Паляниця на перехресті вул. Стаїщі та вул. Карпатської Надвірнянського району Івано-Франківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Citroen C5» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі №354/2455/24 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення за ст.124 КпАП України. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.04.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення. За страховим випадком (ДТП) згідно із складеним страховим актом від 28.05.2025 № 24895840431, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 80 546,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією. За таких обставин позивач вважає, що з відповідача необхідно стягнути 80 546 гривень 00 копійок. Оскільки відповідач ухиляється від вирішення спору позасудовим порядком, позивач вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримують та не заперечують щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився про день, час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся, вчасно та належним чином.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05.11.2025 спрощене позовне провадження з повідомленням ( викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи .
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2025 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд за результатами вивчення та дослідження матеріалів справи доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено 19.09.2024 №370026/4615/0000329, між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту на транспортний засіб "Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 (a.с. 8-27).
Заявою №24895840431 про подію з ознаками страхового випадку за договором КАСКО №370026/4615/0000329 встановлено, що 15.12.2024 о 16 годині 00 хвилин у с. Паляниця на перехресті вул. Стаїщі та вул. Карпатської Надвірнянського району Івано-Франківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Citroen C5» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень та матеріальних збитків (a.с. 27).
Згідно постанови про адміністративне правопорушення серія ААД №711895 та за схемою ДТП встановлено, що 15.12.2024 о 16 годині 00 хвилин у с. Паляниця на перехресті вул.Стаїщі та вул. Карпатської Надвірнянського району Івано-Франківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Citroen C5» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (a.с. 30-31).
З відповіді від НПУ: ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ встановлено, що ДТП сталося за участю транспортного засобу «Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Citroen C5» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , винуватцем ДТП є ОСОБА_1 (a.с. 32-34).
Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі № 354/2455/24 ОСОБА_1 було визнано винним. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.04.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення (a.с. 36-40).
Звіт №41-D/16/13 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, та висновок про вартість майна підтверджують, що на підставі виконаних досліджень та рекомендацій зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного колісному транспортному засобу «Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 15.12.2024 складає 1 004 379,54 грн. (a.с. 41-42).
Наявність та обсяг механічних пошкоджень, що спричинені автомобілю «Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 у результаті ДТП, що сталася 15.12.2024, підтверджуються довідкою НПУ та протоколом огляду транспортного засобу (a.с. 47).
За страховим випадком ( ДТП) згідно договору 370026/4615/0000329 від 19.09.2024 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 80 546,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією 040246 від 29.05.2025 ( а.с.67).
Так, страхувальник звернувся до страховика ПАТ «СК «УНІКА» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та виплату суми страхового відшкодування.
Наявність та обсяг механічних пошкоджень, що спричинені автомобілю "Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 , у результаті ДТП, що сталася 15.12.2024, підтверджується довідкою НПУ, протоколом огляду транспортного засобу.
Відповідно до акту виконаних робіт від 21.12.2024 ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 , склала 26 000 гривень.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована жодним чинним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У частинах першій та третій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і повязані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст.980 ЦК України).
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Тлумачення ст.629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обовязковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобовязання його сторони набувають обовязки (а не лише субєктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобовязання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.
Таким чином, не потребує доказуванню обставина, що ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1 .
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», метою якого є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів.
Згідно ст.9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Так, страхувальник звернувся до страховика ПАТ «СК «УНІКА» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та виплату суми страхового відшкодування.
Наявність та обсяг механічних пошкоджень, що спричинені автомобілю "Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 , у результаті ДТП, що сталася 15.12.2025, підтверджується довідкою НПУ, протоколом огляду транспортного засобу.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована жодним чинним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За вимогами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст.108 Закону України «Про страхування», до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Дані норми законів встановлюють перехід права вимоги від страхувальника до страховика, що називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається зміна кредитора: потерпілий (тобто страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Така позиція узгоджується із правовим висновком, якого дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.01.2019 по справі № 755/9320/15-ц.
Таким чином, до позивача, який виплатив страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, перейшло право зворотної вимоги до винної особи - відповідача ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля "Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 15.12.2025.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до положень ст.1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої якості, покласти пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, необхідні до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, що є для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
З аналізу заперечень представника відповідача вбачається, що останній не згодний з сумою відшкодування.
Позивачем в якості доказу розміру відшкодування завданої в результаті ДТП шкоди надано, звіт №41-D/16/13 від 06.02.2025 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, протокол технічного огляду, ремонтну калькуляцію, страхові акти та платіжні інструкції про перерахування коштів на загальну суму 1004379,54 гривень.
У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля
Так, 06.07.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 924/675/17 дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (Висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловлені у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17).
Згідно з рахунком №СР00-096966 ТОВ "Саміт МОТОРЗ Україна" відновлювальний ремонт автомобіля "Toyota Rav 4 Hybrid» д/н НОМЕР_1 складає разом з ПДВ 995 730,49 грн ( а.с.169-172).
Суд з'ясував, що за страховим випадком (ДТП), згідно зі складеним страховим актом від 28.05.2025 № 24895840431, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 80 546,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 040246 від 29.05.2025. Таким чином ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами договору.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства України, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача з вимогою про стягнення в порядку суброгації з відповідача ОСОБА_1 на його користь суми страхового відшкодування у розмірі 80 546 грн, в межах заявлених вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
У порядку ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною першою ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано ордер серії АА №1637906, копію договору №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020, копію додаткової угоди №4 від 07.01.2025, розрахунок витрат на правову допомогу від 07.08.2025, рахунок №145 від 07.08.2025, копію платіжної інструкції №625 від 20.08.2025 на суму 7000 гривень.
З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн не відповідає переліку/вартості виконаних робіт та критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 5000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 274, 265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Уніка" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 80 546 ( вісімдесят тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Приватне акціонерне товаристве "Страхова компанія" Уніка" (код ЄДРПОУ 20033533, м.Київ вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В)
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.