Єдиний унікальний номер справи 678/1544/25
Провадження №2-678-614/25
17 грудня 2025 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Лазаренка А. В.,
за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договір купівлі-продажу, та визнання права власності на майно,
встановив:
02 жовтня 2025 року на адресу суду надійшла позовна заява про визнання дійсним договір купівлі-продажу, та визнання права власності на майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно повідомлення Хмельницького БТІ № 752042 від 07 квітня 2025 року, житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 , зареєстрований за: ОСОБА_3 - 1/3 доля і 4/27 долі; ОСОБА_2 - 14/27 долі.
ОСОБА_3 це його мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і після її смерті він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 13/27 частки (1/3 + 4/27) у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , яке видала приватний нотаріус Летичівського районного нотаріального округу Романюк Н.В. 29 жовтня 2018 року.
ОСОБА_2 є його тіткою по материній лінії і вона проживає в росії та є громадянкою росії. Після смерті його матері тітка погодилася продати йому свою частку у будинку, що підтверджується даною нею письмовою розпискою від 21 січня 2022 року із якої убачається, що вона отримала від позивача 20000 грн. за належний їй будинок 13,7 кв.м і вона залишає правовстановлючі документи на нього. Проте через початок війни вони не в змозі оформити договір купівлі-продажу відповідно до діючого законодавства, тобто оформити нотаріально і, відповідно, зареєструвати право власності у Державному реєстрі, оскільки ОСОБА_2 не має наміру та не в змозі приїхати в Україну для нотаріального оформлення договору.
02 жовтня 2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області дану позовну заяву прийнято до провадження з проведенням її розгляду за правилами загального позовного провадження.
18 листопада 2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач у позовній заяві просить справу розглядати у його відсутність та без звукозапису.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, також в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, у судове засідання не з'явився, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив на позовну заяву не подав.
Справу розглянуто в порядку ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно розписки від 21 січня 2022 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 за частку належної їй хати 13,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , 20 000 гривень.
Згідно повідомлення Хмельницького БТІ № 752042 від 07 квітня 2025 року, житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 , зареєстрований за: ОСОБА_3 - 1/3 доля і 4/27 долі; ОСОБА_2 - 14/27 долі.
02 червня 1995 року ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на 2/3 долі будинку з надвірними будівлями, що відносяться до цієї частки , що знаходяться у АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4
29 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Летичівського районного нотаріального округу Романюк Н. В. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 13/27 (тринадцять двадцять сьомих) частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , який належав померлій: 13 частка - на підставі Договору дарування, посвідченого Бойко Ж.М., секретарем виконавчого комітету Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області від 18.05.1979 року за р. №30, що зареєстровано в Хмельницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації 11.07.1979 року та записано в реєстрову книгу №3 за реєстровим № 168, та 4/27 частки - на підставі Свідоцтва про право на спадшину за законом, посвідченого Михальчуком М.М., державним нотаріусом Летичівської державної нотаріальної контори від 18.08.1995 року за реєстровим №1653, що зареєстровано в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 11.11.1997 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 168. На земельній ділянці за вказаною адресою знаходиться: глиновалькований житловий будинок А-1, розміром житлової площі 36,9 кв.м., загальною площею 75,4 кв.м.; кам'яний сарай - Б; кам'яний сарай - В; металева огорожа - 1-2.
За змістом ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно з вимогами ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однією з умов застосування частини 2статті 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однією із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи не наявні інші підстави нікчемності правочину. При цьому, саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення тощо не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України(постанова ВС від 23.11.2020 по справі № 363/230/18).
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року (справа № 221/5196/16-ц, провадження № 61-7802св21) вказано, отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин та дійшли обґрунтованого висновку про те, що частина друга статті 220 ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони у встановленій законом письмовій формі вчинили правочин, зміст якого відповідав волі сторін, які дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, виконали такий договір повністю або частково, і лише не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї його сторони.
Також, однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.
Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі № 665/2266/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 140/2001/17, від 22 лютого 2021 року у справі № 545/440/18, від 21 квітня 2023 року у справі № 469/159/13-ц.
Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що позивачем було доведено, що відповідачка не виконала своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна, а позивач виконав свої обов'язки за цим договором належним чином.
Крім того, суд враховує, що укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна право власності продавця на це майно підтверджується письмовими доказами і тому вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.392, 1223, 1261, 1269 ЦК України, 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 82, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу 14/27 долі житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 (продавець) і ОСОБА_1 (покупець).
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке складається з 14/27 долі житлового будинку А-1 об'ємом 251 куб.м., загальною площею приміщень 75,4 кв.м., в тому числі житлової 36,9 кв.м., допоміжної 38,5 кв.м; сараю «Б» об'ємом 66,6 куб.м і сараю «В» об'ємом 15 куб.м, металевої огорожі, що на АДРЕСА_1 .
Судовий збір залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , електронна адреса відсутня, електронний кабінет відсутній
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_3 , росія, електронний кабінет відсутній
Суддя: підпис А. В. Лазаренко
Суддя: А. В. Лазаренко