Справа № 22-4082/2006 рік Категорія - 39
Головуючий в 1 інстанції Мірошниченко Л.Є. Доповідач Гурова О.М.
20 липня 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого - Гурової О.М.,
суддів - Голубинського А.М., Прокопчук Л.М.,
при секретарі - Миснянко М.П., за участю - сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Бетонмаш", 3-я особа - Управління пенсійного фонду України в м. Слов'янську про визнання неправомірною відмову у видачі документу та стягнення матеріальної і моральної шкоди, поновлення строку на звернення до суду, -
ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2006 р., яким йому поновлено строк позовної давності для звернення до суду, але відмовлено в задоволенні позовних вимог по суті.
Позивач просив скасувати рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам по справі: зокрема, в його трудовій книжці зазначено, що в період з 25 липня 1972 р. до 1 лютого 1988 р. він працював ІНФОРМАЦІЯ_1, за цими посадами одержував і заробітну плату та виходив у відпустку, тому висновки суду про відсутність на підприємстві робіт, що виконувались котельниками, не обґрунтовані. Наявність на підприємстві робіт з важкими та шкідливими умовами праці підтверджується Переліком, узгодженим з профкомом та затвердженим в вересні 1987 р. Судом безпідставно прийнято до уваги продукція, яка випускалась підприємством, а не характер та умови виконуваємої ним роботи.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив з того, що хоча ОСОБА_1 за наказом в 1972 році і був прийнятим до Слов"янського заводу «Строймаш" ІНФОРМАЦІЯ_1, де працював до лютого 1988р., він фактично не виконував роботи, передбачені Кваліфікаційною характеристикою котельника З розряду, які б давали право на отримання пільгової пенсії, тобто позивач не виконував роботи, передбачені Списком НОМЕР_1, повний робочий день. З урахуванням викладеного, відсутні підстави і для стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1.
Заслухавши доповідача суддю Гурову О.М., пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Постановлюючи рішення, суд 1-ї інстанції виходив з того, що хоча позивач і був прийнятим на роботу котельником 3 розряду, але фактично не виконував роботи, передбачені кваліфікаційною характеристикою за цією професією, які б давали право на отримання пільгової пенсії за Списком НОМЕР_1. Враховуючи викладене, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог.
Але з таким висновком суду 1-ї інстанції погодитись неможливо.
Як вбачається з трудової книжки та особової картки позивача, ОСОБА_1 був прийнятим на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 на завод «Будмаш" (правонаступником якого є ЗАТ «Бетонмаш") з 25 липня 1972 р.
З 1 листопада 1974 р. до 1 лютого 1988 р. працював ІНФОРМАЦІЯ_2 і має стаж роботи на даному підприємстві 15 років 6 місяців та 7 днів.
Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача відсутні дані про сумісництво професій або перевід його в цей період на іншу роботу. Напроти, в 1982 р. позивач, як котельник, за високі виробничі показники був нагороджений дипломом «Майстер золоті руки" та премією; до святкування Дня машинобудівника занесений на Алею передовиків (а.с.13-17). Тільки в лютому 1988 р. позивач був переведеним на роботу слюсарем - збірником металевих конструкцій 4 розряду ЦМК.
Зайнятість позивача на роботах ІНФОРМАЦІЯ_1повний робочий день підтверджується наказами відповідача про прийняття його на роботу, довідками про його заробітну плату в зазначений час (а.с.3-9), записами в особовій картці форми Т-1, відсутністю наказів про зміну розміру заробітної плати в зв"язку з неповною зайнятістю.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 у шкідливих умовах, тому одержував відповідні пільги у вигляді додаткових днів до відпустки та безплатної видачі молока.
Згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником, до завдань котельника 3 розряду належать роботи по: виготовленню, ремонту та складанню вузлів та деталів котельного устаткування середньої складності з листового та сортового металу за кресленнями та ескізами > розмічанням та підгонкою окремих частин під клепання та зварювання; гарячому та холодному клепанню герметичних швів на клепальних верстатах, пресах, вручну, пневматичними молотками, а також на клепальних скобах відповідальних ємкостей та апаратів, які призначені для роботи під тиском; відробленню країв швів з пригонкою за шаблоном; паянню різними припоями; вальцюванню, правленню та згинанню на різних вальцях та пресах деталів з листового металу товщиною понад 10 до 20 мм. В холодному стані та понад 20 до 30 мм. - в гарячому стані; згинанні країв на вальцях, пресах та вручну; згинанню циліндричних та конічних обичайків з листового металу; підведенню країв на пресах та вручну, правленню обичайків за шиблонами та по лінійці; регулюванню вальців та згинальних пресів; правленню вручну в холодному та гарячому стану штампованих деталів середньої складності з листа та профільного металу; прихваченню зварюванням вузлів середньої складності з вуглецевої та легованої сталі під час складання. Як приклад таких робіт зазначені барабани зварні з листів -правка та вальцювання в гарячому та холодному стані.
Як пояснював ОСОБА_1 в судовому засіданні він виконував роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 при виготовленні барабанів С- 302, С-153, С-230, С-103, СБ-109, С-301 ортний варінт).
Вказані доводи позивача підтверджуються наданою відповідачем картою технологічного процесу дугової зварки змішувального барабану С-302 за 1979 рік (а.с.72-77), згідно з якою в
зазначеному процесі повинні виконуватись роботи, пов"язані з складанням технологічного вузлу з конуса та аркушів рубашки; збиранням циліндричної частини барабану з вінця, обичайки та аркушів рубашки; виставлення прокладок, витримання еліпсності обичайки; проведення загальної зборки барабану, зокрема, встановлення його циліндричної частини на збирально-зварювальну плиту; виставлення та прихвалення на обичайці 8 технологічних косинок, зміщення продольних стиків конусів в одну лінію; трублення технологічних косинок, зачищення місць при хваток; виконання газорізувальних робіт по підогріву та підрізці поверхней, що стикуються при підгонці; роботи по свердленню 36 отворів в аркушах рубашок відповідно до наявних отворів в корпусі барабану; роботи по пресуванню лопастів.
З урахуванням викладеного Апеляційний суд приходить до висновку, що при виконанні, зокрема, робіт технологічного процесу дугової зварки змішувального барабану С-302 позивачем виконувались роботи передбачені Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником, як роботи віднесені до завдань котельника 3 розряду, тому доводи відповідача про те, що позивач фактично виконував роботи слюсаря по зборці металевих конструкцій не заслуговують на увагу.
Безпідставні і посилання ЗАТ «Бетонмаш" на ту обставину, що з 1972 р. до теперішнього часу товариство не виготовлювало котельне обладнання. Відповідно до роз"яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 26.09.1954 р. № 20-2515 та від 13.05.1965 р. № 19-12655, а також Міністерства соціального забезпечення УРСР від 22.05.1965 р. № 02-17 (а.с.142), котельники, котельники-збірники та котельники-монтажники, що зайняті на котельних та судокорпусних роботах згідно зі Списком НОМЕР_1 користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення незалежно від виду виготовлюваних виробів.
Про наявність у відповідача робіт, що входять до обов'язків котельника і які належать до шкідливих та важких умов праці свідчить й Перелік робіт з важкими та шкідливими, особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці, на яких встановлені доплати за умови праці на Слов'янському заводі будівельних машин ім. ХХУ з'їзду КПРС ВО «Бетонмаш" (а.с.143-149), узгоджений з головою профспілкового комітету 29.09.1987 р. та затверджений Генеральним директором «Бетонмаш".
З обставин справи вбачається, що інші члени бригади ОСОБА_1, які також працювали котельниками і вийшли на пенсію раніше, зокрема, це - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, одержали відповідні уточнювані довідки про те, що вони працювали з 1975 р. до 1979 р. в якості котельника повний робочий день і ці роботи передбачені Списком НОМЕР_1 (а.с.45). Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов'янську.
На підставі викладеного Апеляційний суд приходить до висновку про неправомірність відмови адміністрації ЗАТ «Бетонмаш" у наданні довідки, що уточнювала особливий характер робіт та умови праці для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії та необхідність покладення на відповідача зобов'язання з видачі належної довідки.
Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та Списком НОМЕР_1 виробництв, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах професія котельника, котельника-збірника віднесена до розділу № 3 «Котельні та судокорпусні роботи".
Відповідно до ст. 13 п. «а" Закону України «Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають право чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком НОМЕР_1 виробництв, професій, посад, затверджених Кабінетом Міністрів України, при досягненні 55 років та наявності стажу роботи не менше 25 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на вказаних роботах.
Враховуючи, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на роботах з шкідливими та важкими умовами праці, передбачених Списком НОМЕР_1, має загальний страховий стаж понад 37 років, з яких 15 років 6 місяців 7 днів - пільговий, йому повинна бути призначена з 14 квітня 2002 року пільгова пенсія.
Розрахунок належної позивачеві пенсії обчислюється наступним чином:
з 14.04.2002 р. до 30.04.2002 р. - 80,41 грн,
з 01.05.2002 р. до 31.12.2002 р. - 141,90 грн. щомісячно,
з 01.01.2003 р. до 31.12.2003 р. - 150,00 грн. щомісячно,
з 01.01.2004 р. до 31.07.2004 р. - 177,77 грн. щомісячно,
з 01.08.2004 р. до 31.08.2004 р. - 207, 77 грн.,
з 01.09.2004 р. до 31.12.2004 р. - 284, 69 грн. щомісячно,
з 01.01.2005 р. до 11.01.2005 р. - 101,01 грн.,
з 12.01.2005 р. до 31.01.2005 р. -227,95 грн.,
з 01.02.2005 р. до 31.12.2005 р. - 353, 33 грн. щомісячно,
з 01.01.2006 р. до 31.03.2006 р. - 371, 33 грн. щомісячно,
з 01.04.2006 р. до 30.06.2006 р. - 380, 33 грн. щомісячно.
Загальна сума пенсії, яку повинен був одержати ОСОБА_1 з 14 квітня 2002 р. до 1 липня 2006 р. становить 12028 грн. 50 коп.
Відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, що була спричинена громадянину в результаті несвоєчасного оформлення або надання пенсійних документів, а також недостовірних документів, та відшкодовують її.
Враховуючи наведене, Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 12028,50 грн., оскільки вказана сума пенсії недополучена позивачем в зв"язку з несвоєчасним оформленням ЗАТ «Бетонмаш" його пенсійних документів.
Позивачем також заявлялись позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., яка була спричинена йому внаслідок неправомірних дій відповідача. З вини ЗАТ «Бетонмаш" ОСОБА_1 протягом понад 4 роки не одержував належну йому пільгову пенсію, що позбавило його суттєвого джерела прибутку, викликало матеріальні труднощі по забезпеченню нормальної життєдіяльності, негативне ставлення працівників колективу, приниження гідності, погіршення стану здоров"я, постійне занепокоєння з приводу порушення законних прав, невпевненість в майбутньому. На підставі викладеного та ст.ст. 49, 237-1 КЗпП України, виходячи з вимог розумності та справедливості, Апеляційний суд вважає за можливе стягнути з ЗАТ «Бетонмаш" на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000 грн.
Що стосується питання поновлення позивачу строку на звернення до суду, то на думку Апеляційного суду, суд 1-ї інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позивач звертався до суду зі скаргою на неправомірні дії відповідача ще в червні 2002 року, по справі було прийняте рішення, яке в наступному Верховним Судом України скасовано і заява залишена без розгляду.
За таких обставин рішення суду 1-ї інстанції в частині поновлення позивачу строку позовної давності для звернення до суду є законним і обґрунтованим, тому підлягає залишенню без змін.
На підставі ст. 8 8 ЦПК України з ЗАТ «Бетонмаш" підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 49,58 грн.
Керуючись статтями 309, 314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2006 року в частині поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду залишити без зміни.
В іншій частині вказане рішення суду скасувати.
Визнати неправомірними дії Закритого акціонерного товариства «Бетонмаш" в зв"язку з відмовою у видачі ОСОБА_1 довідки, що уточнювала особливий характер роботи для призначення позивачу пільгової пенсії та зобов"язати відповідача видати довідку, що уточнює особливий характер робіт та умови праці ОСОБА_1 в період з 25.07.1972 року до 01.02.1988 року на ЗАТ «Бетонмаш" в якості ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бетонмаш" на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 12028,50 грн. (дванадцять тисяч двадцять вісім грн. 50 коп.), моральної шкоди - 3000 грн. (три тисячі грн.) та судових витрат -49,58 грн. (сорок дев"ять 58 коп.)
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.