Справа № 466/11996/25
Провадження № 1-кс/466/3453/25
19 грудня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141380000504 від 29 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,-
19 грудня 2025 адресу суду через систему "Електронний суд" захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141380000504 від 29 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
В обґрунтування клопотання зіслалася на наступне.
07 листопада 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/10377/25 постановлено ухвалу, якою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (з 06.11.2025 по 04.01.2026 включно) з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн, та з покладенням у разі внесення застави процесуальних обов'язків.
Заставу внесено, підозрюваного звільнено з-під варти. До підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками.
Як зазначено в ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/10377/25 слідча суддя погодилася із доводами прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та подальшому суду, може незаконно впливати на свідків (експертів), чи знищити речові докази, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інші кримінальні правопорушення, а також підозрюваний ніде офіційно не працевлаштований.
Захисник зазначає, що 23.11.2025 підозрюваного ОСОБА_6 призвано на військову службу під час мобілізації. Наразі він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначене підтверджується довідкою (Форма 5 № 9422 від 24.11.2025). Ця обставина об'єктивно посилює контроль за місцем перебування підозрюваного (підпорядкування командуванню, режим служби, фіксоване місце несення служби/ перебування) та істотно зменшує ризики, зазначені в ухвалі від 07.11.2025, а саме. Ризик переховування від слідства/суду - після мобілізації підозрюваний перебуває у правовому режимі військової служби: має визначене місце служби, підпорядковується командуванню та військовій дисципліні, що об'єктивно обмежує можливість самовільно змінювати місце перебування. Будь-яке самовільне залишення частини/місця служби тягне жорсткі правові наслідки, тому мотив “переховуватись» істотно знижується. Ризик незаконного впливу на свідків/експертів -проходження служби означає фізичне віддалення підозрюваного від звичного середовища, зменшення контактів та часу для будь яких неформальних впливів. Військовий режим (графік, обмеження переміщень, можливі обмеження користування засобами зв'язку під час виконання завдань) ускладнює системний контакт зі свідками. Ризик знищення/приховування речових доказів - проходження служби унеможливлює оперативний доступ підозрюваного до потенційних речових доказів та істотно знижує ризик їх знищення чи приховування. Ризик перешкоджання провадженню іншим чином - для “перешкоджання» потрібні ресурси зустрічі, впливи, маневр, час. Військова служба створює режимні обмеження, що зменшують можливості такої поведінки. Умови проходження служби та підконтрольність командуванню знижують можливість будь-якого “іншого" перешкоджання до рівня припущень. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення - під час служби підозрюваний перебуває в структурованому середовищі з контролем, дисциплінарною відповідальністю та постійним наглядом, що зменшує ризик “довільної» протиправної поведінки. У зв'язку з проходженням військової служби підозрюваний має визначене місце перебування та підконтрольний режим, що нівелює посилання сторони обвинувачення на його “непрацевлаштованість» як фактор ризику, наразі не відповідає фактичним обставинам. Також підозрюваний дотримується обов'язків, покладених ухвалою суду від 07.11.2025, відомостей про їх порушення немає.
З огляду на зміну обставин (призов та проходження військової служби), а також істотного зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, мета запобіжного заходу може бути забезпечена шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу - особистого зобов'язання - із покладенням обов'язків, визначених судом відповідно до ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, просить змінити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід, застосований ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2025 у справі №466/10377/25, із застави на особисте зобов'язання; у разі задоволення клопотання покласти на підозрюваного обов'язки за ст. 194 КПК України на розсуд суду, з урахуванням проходження військової служби; у разі задоволення клопотання повернути заставу заставодавцю (платнику) на підставі платіжного документа.
У судове засідання підозрюваний ОСОБА_6 не з'явився. Слідчий суддя, враховуючи положення ч. 4 ст. 201 КПК України, згідно якого, слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тому, приходить висновку про розгляд клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підозрюваного у його відсутності, оскільки це не погіршить становище підозрюваного.
У судовому засіданні в режимі віеоконференції захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу, просила змінити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід із застави на особисте зобов'язання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 заперечили щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , просили відмовити у такому.
Заслухавши доводи прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , слідчого СВ відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , з'ясувавши обставини справи, приходжу до наступного.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2025 року у справі №466/10377/25 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (з 06.11.2025 по 04.01.2026 включно) з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн, та з покладенням у разі внесення застави процесуальних обов'язків.
Заставу внесено, підозрюваного ОСОБА_6 звільнено з-під варти. До підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
На переконання слідчого судді, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.
Згідно п. 11 ст. 182 КПК України застава може бути повернута заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
В силу вимог ст. 368 КПК України питання про повернення застави суд має вирішити під час винесення вироку по справі.
Строк дії застави слідчим суддею не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом і КПК України не передбачено необхідності її продовження.
На виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2025 року, 10.11.2025 ОСОБА_7 внесла заставу за підозрюваного ОСОБА_6 , що стверджується квитанцією від 10.11.2025.
Відтак з внесенням коштів на депозитний рахунок заставодавцем вважається, що до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а тому визначені в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строки дії ухвали не поширюються на змінений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України, п.8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012р.№ 15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012 р. № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.
При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а на даний час меті застави, а тому, за наведених обставин, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та виконання процесуальних обов'язків, належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Визначаючи розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею в ухвалі від 07 листопада 2025 року визначено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та з урахуванням яких саме такий розмір застави, як 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн. є достатнім для запобіганню наявним ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Доводи захисника, якими обґрунтовує клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання зводяться виключно до того, що підозрюваний перебуває на військовій службі, що на переконання слідчого судді, є явно недостатнім для заміни запобіжного заходу на саме м'яке у вигляді особистого зобов'язання, як запобіганню наявним ризикам і виконанням підозрюваним накладених на нього зобов'язань.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання захисника про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання задоволенню не підлягає, оскільки сторона захисту не довела наявності таких нових обставин, які б підтверджували значне зменшення або зникнення встановлених раніше ризиків або появу інших суттєвих обставин, що враховуються під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та не надала достатньо обґрунтованих доказів щодо скасування у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді застави чи його зміни на особисте зобов'язання, а також те, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, відсутні підстави для повернення застави заставодавцеві.
Керуючись ст. ст. 201, 376 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141380000504 від 29 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України - відмовити.
На ухвалу протягом п'яти діб з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 23.12.2025 о 09:10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1