Справа № 464/2075/25
пр.№ 2/464/1327/25
19.12.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Білінська К.-М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" звернулося до суду в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 568925091 в сумі 72 863, 80 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08 серпня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 568925091 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідачка отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 22600 грн. Договір між товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування відповідно до умов, зазначених у договорі. Згідно умов договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінету, що відбувається не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську картку відповідачки № 4149-43XX-XXXX-5522 , яка була вказана останнім при укладенні договору. Проте в порушення умов договору та правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. 22 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №MB-ТП/5 у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників. Загальна сума заборгованості, за кредитним договором, становить 72863,80 грн., яка складається з наступного: 22 578,08 грн. - заборгованість по кредиту; 50285,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача. Окрім того, позивач поніс судові витрати: 2244 грн. 40 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які також просив стягнути з відповідачки.
Відповідач ОСОБА_1 до суду подав відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги заперечив, зокрема зазначив, що з позовними вимогами погоджується частково, а саме заперечує в частині розміру заявленої по стягнення суми. Зазначив, що розмір нарахованих відсотків, штрафів та пені є непропорційно великим та фактично перевищує суму тіла кредиту; здійснений мною платіж у розмірі 23 622,40 грн був зарахований позивачем не в рахунок погашення тіла кредиту, а виключно на штрафи та відсотки, що призвело до штучного збільшення заборгованості. Також просить суд врахувати усі його попередні звернення, заяви та клопотання, подані до цього відзиву, а також його намагання врегулювати борг, однак у зв?язку з наявністю значного фінансового навантаження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 серпня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 568925091 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідачка отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 22600 грн.
Договір між товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач виконав зобов'язання за договором про надання кредиту, надавши грошові кошти відповідачу ОСОБА_1 що підтверджується копією довідки та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів на суму 22 600 грн.
Відповідно до п.5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № 4149-43XX-XXXX-5522 , що відбуваєтьсяне пізнішеніжпротягом 3(трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
На виконання п.5.1 договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту відповідача, № 4149-43XX-XXXX-5522, яка була вказана нею при укладанні договору.
Згідно п.8.3 договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547 грн. 50 коп. % річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21 серпня 2024 року базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким траншем.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
22 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №MB-ТП/5 у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників в тому числі до відповідача.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно дост.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 568925091 загальна сума заборгованості складає 72 863, 80 грн.
Загальна сума заборгованості, за кредитним договором, становить 72863,80 грн., яка складається з наступного: 22 578,08 грн. - заборгованість по кредиту; 50285,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
За приписами ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В ч.ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідност.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч.1ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому припис абз.2 ч.1 ст. 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно п.11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та дії протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Таліон плюс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 83700 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» укладено договір про надання правової допомоги №5. Додано акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 30 грудня 2024 року, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів, призначення платежу: оплата за надання правової допомоги.
При вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії витрат на професійну правничу допомогу. При вирішення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (становлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Лавенс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, необхідно дійти висновку про стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., який є співмірним.
Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280 - 282 ЦПК України, суд,-
позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (місце знаходження: м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, ЄДРПОУ 39700642) за договором кредитної лінії № 568925091 в сумі 72 863, 80 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуюча