17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 646/6704/23
провадження № 51-1441 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року та вирок Харківського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221100001185, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дорошівка Куп'янського району Харківської області, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти строком на 5 років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з дня її фактичного затримання, а саме з 27 липня 2023 року.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання час перебування ОСОБА_7 під вартою з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Харківський апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, скасував вказаний вирок у частині призначеного додаткового покарання та ухвалив новий вирок від 15 січня 2025 року, яким призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти на строк 10 років.
Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженою за ч. 3 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах місцевого самоврядування у сфері освіти на строк 10 років.
В решті вирок залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, у ОСОБА_7 під час окупації Куп'янського району Харківської області, з середини червня 2022 року, більш точний час не встановлено, виник злочинний умисел, направлений на співпрацю з представниками збройних сил Російської Федерації, а саме проведення діяльності, спрямованої на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі Гусинському ліцеї Кіндрашівської сільської ради Харківської області, який вона в подальшому реалізувала при наступних обставинах.
З початку військової агресії Російської Федерації на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і с. Гусинка Куп'янського району Харківської області, представники держави-агресора створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти РФ.
У період тимчасової окупації Куп'янського району Харківської області окупаційною адміністрацією РФ всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти РФ.
Надалі, в серпні 2022 року, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора було створено заклад освіти під назвою «Гусинский лицей Кондрашовского сельского совета временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» (Харківська область, Куп'янський район, с. Гусинка, вул. 1-го Травня, 4) на базі приміщень та матеріальних цінностей Гусинського ліцею Кіндрашівської сільської ради Куп'янського району Харківської області.
ОСОБА_7 відповідно до наказу, номер та дата підписання якого на даний момент не встановлена, перебуваючи на території м. Куп'янськ Харківської області, у невстановлений в ході судового розгляду час, але не раніше червня 2022 року, надала добровільну згоду та зайняла посаду в.о. директора «Гусинского лицея Кондрашовского сельского совета временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области».
Переслідуючи мету впровадження стандартів освіти держави-агресора та здійснюючи дії на їх впровадження, ОСОБА_7 , займаючи посаду в.о. директора Гусинського ліцею, повідомила вчителям про встановлення та поступове впровадження в ліцеї стандартів освіти РФ з впровадженням освітнього процесу на російській мові, та збирала списки вчителів, які згодні працювати під керівництвом окупаційної влади держави-агресора.
З метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на впровадження стандартів освіти держави-агресора, ОСОБА_7 в кінці серпня - на початку вересня 2022 року отримала у окупаційній адміністрації держави-агресора для Гусинського ліцею навчальні підручники 2022 року випуску видавництва «Просвещение»» з навчальних предметів: «Русский язык», «Математика», «История России», «Обществознание», а також інші підручники, виготовлені на території РФ за стандартами освіти країни-агресора
з 1 по 11 клас.
Разом з цим, відповідно до змісту та довідкових відомостей вказаних підручників, встановлено їх відповідність стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 286 та ФГОС № 287.
Крім того, у серпні 2022 року, точний день та час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, діючи з умислом направленим на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, направила учителів зазначеного ліцею на проходження курсів підвищення кваліфікації до міста Курськ РФ з метою отримання відповідних знань методики та стандартів освіти РФ, за якими вони повинні викладати у Гусинському ліцеї при окупаційній владі, а також сама їздила на вказані курси.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляду у суді першої інстанції. В обґрунтування зазначає, що слідча дія - огляд місця події 19.01.2023 на території Гусинського ліцея Кіндрашівської сільської ради не проводилась, оскільки фактично проведено обшук, причому невідомими особами та спільно зі свідком ОСОБА_8 , а його результати оформлені з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме не протоколом, а заявою даного свідка. Разом з цим, вважає, що судом апеляційної інстанції не були перевірені доводи сторони захисту щодо недопустимості такого доказу, як заява свідка ОСОБА_8 з доданими до неї документами, в якій не зазначена дата її складання.
Вважає, що апеляційним судом без належної перевірки залишено доводи сторони захисту, що протокол огляду місця події від 17.07.2023 оформлений з порушенням вимог ст. ст. 104, 105, 237 КПК України, оскільки не містить відомостей про вилучення та опечатування саме тих підручників, що досліджувалися у судовому засіданні, відсутні належні докази вилучення папки з учбовим планом та додатків до атестатів на бланку РФ. Після проведення вказаного огляду приміщень Гусинського ліцею орган досудового розслідування не звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, як не містять матеріали кримінального провадження добровільної згоди власника/володільця приміщення та фактичного користувача приміщення ліцею на здійснення вказаної слідчої дії, що судом апеляційної інстанції проігноровано.
Також не надано вказаним судом відповідної оцінки тому, що свідок ОСОБА_8 , супроводжуючи працівників правоохоронних органів під час проведення у січні 2023 року огляду місця події (приміщення ліцею), як неуповноважена особа здійснювала збирання доказів, а саме здійснювала обшук кабінету директора ліцею з подальшим оформленням заяви від імені свідка про добровільну видачу слідчому «Списка работников ГБОУ» і «Табеля учета использования рабочего времени за июль 2022»,які знайшла на території даного ліцею.
Крім цього, у вироку суд посилається на докази, які не були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України не відкривалися та відсутні у матеріалах кримінального провадження, про що було зазначено у доповненнях до апеляційної скарги, однак суд не надав належної оцінки таким порушенням.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6 касаційну скаргу підтримали.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ч. 2 ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у ньому зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 94 КПК України встановлено обов'язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.
Тобто, апеляційний суд повинен перевірити і проаналізувати доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у кримінальному провадженні матеріалами та дати на них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК України завданнями та загальними засадами кримінального провадження.
Натомість, як слідує з вироку апеляційного суду, залишаючи апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, суд наведених вимог закону не дотримався, оскільки належним чином не перевірив усіх доводів скарги, не провів ретельного аналізу й оцінки обставин, на які посилався апелянт.
Так, у доповненні до апеляційної скарги сторона захисту, зокрема, зазначала, що висновки місцевого суду ґрунтуються на недопустимих доказах, отриманих внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
В обґрунтування доводів скарги вказано про те, що в січні 2023 року та
17 липня 2023 року були проведені огляди місця події, які оформлені відповідно заявою ОСОБА_8 без дати та протоколом огляду місця події. Зі змісту протоколу та показань даного свідка встановлено, що слідчим відкривалися приміщення, шафи та сейф, тому фактично проведено обшук, а не огляд місця події. В той же час, звернено увагу й на те, що згідно матеріалів кримінального провадження з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку чи огляду службового кабінету, розташованого у будівлі Гусинського ліцею Кіндрашівської сільської ради, сторона обвинувачення до слідчого судді не зверталася, при цьому обшук проведено без дозволу власника чи фактичного користувача приміщення ліцею та за його відсутності.
З урахуванням, що огляди місця події, а саме території та приміщення Гусинського ліцею були проведені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому недопустимими є докази сторони обвинувачення: «Список работников ГБОУ» і «Табель учета использования рабочего времени за июль 2022», які знайдено свідком ОСОБА_8 на території ліцею, а також особова справа ОСОБА_7 та підручники, про вилучення яких зазначено у протоколі огляду від 17.07.2023, оскільки вказані докази здобуті у спосіб, не передбачений КПК України.
Також, у доводах зверталася увага й на те, що свідок ОСОБА_8 у незаконний спосіб та без будь-яких законних підстав здійснювала слідчі (розшукові) дії, яким судом належної оцінки надано не було, натомість, покладено в основу обвинувачення показання вказаного свідка та документи, які невідомим чином потрапили у володіння свідка.
Тобто, на обґрунтування своїх апеляційних вимог сторона захисту наводила конкретні доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом.
Як слідує з оскаржуваного вироку, суд апеляційної інстанції, усупереч вимогам ст. 419 КПК України, при розгляді даної апеляційної скарги зазначив не повний зміст вказаних доводів та не надав на них вичерпних відповідей, що потягло за собою не надання належної оцінки фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на заперечення обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні злочину.
Натомість, апеляційний суд фактично обмежився загальним формулюванням свого висновку по доводам апеляційної скарги сторони захисту, вказавши, що з огляду на зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена, а зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази є достовірними, належними та допустимими, оскільки не суперечать матеріалам справи та узгоджуються як між собою, так і з іншими доказами у кримінальному провадженні, прямо підтверджують обставини, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні.
Крім цього, у апеляційній скарзі сторона захисту зазначала й про те, що папки з документами, які суд визнав речовими доказами і на які є посилання у вироку, в ході судового розгляду безпосередньо не досліджувалися, стороні захисту такі докази не відкривалися, що узгоджується з доводами касаційної скарги.
Разом з тим, з мотивувальної частини вироку слідує, що апеляційний суд звузив зміст таких доводів з наданням відповідного мотивування лише щодо полімерної папки з учбовим планом (Учебный план Государственного бюджетного общеобразовательного учреждения средней общеобразовательной школы с. Гусинка на 2022/2023 учебный год), яка, як зазначено судом, в ході судового розгляду не досліджувалась.
Таким чином, під час апеляційного розгляду допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тому вирок апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не перевіряє інші доводи касаційної скарги, оскільки вони пов'язані з оцінкою доказів.
Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати зазначене, дослідити обставини, які мають правове значення, ретельно перевірити доводи викладені в апеляційних скаргах, оцінити докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та належним чином вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Харківського апеляційного суду від 15 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3