1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10322/25 1-кс/335/4085/2025
12 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 ,про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в рамках кримінального провадження №62025080100007078 від 10.10.2025, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Українка Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, займає посаду старшого інструктора з комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, -
Прокурор Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, в рамках кримінального провадження №62025080100007078 від 10.10.2025.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 62025080100007078, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Запорізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ у зв'язку з військовою агресією РФ проти України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 182 від 10.04.2024 майора ОСОБА_6 призначено на посаду начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку він прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою 17 квітня 2024 року.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Положеннями ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
У період часу з 01 серпня 2022 року по 30 вересня 2025 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходив військову службу за контрактом укладеним із Міністерством оборони України в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , строком на три роки.
02 жовтня 2025 року ОСОБА_7 , на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою зарахування на військовий облік надав свої документи до ІНФОРМАЦІЯ_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
02 жовтня 2025 року ОСОБА_6 , займаючи посаду заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу покладених на нього обов'язків за посадою, дізнався, що військовозобов'язаний ОСОБА_7 подав до ІНФОРМАЦІЯ_7 документи для взяття його на військовий облік.
Так, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 03 жовтня 2025 року приблизно о 17 годині, перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , під час особистого спілкування з військовозобов'язаним ОСОБА_7 повідомив останньому, що він буде мобілізований до військової частини ЗСУ або поза власним бажанням змушений укласти контракт із Міністерством оборони України та проходити військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_7 . При цьому на запитання ОСОБА_7 чи може він бути зарахованим на військовий облік та отримати відстрочку від мобілізації на підставах, передбачених діючим законодавством України, ОСОБА_6 запропонував останньому повернутись додому та обміркувати пропозицію щодо укладання контракту та подальшого проходження військової служби за контактом.
Цього ж дня, ОСОБА_7 зателефонував своєму знайомому старшому інструктору з комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5 , 07 червня 1993 року ОСОБА_5 , який знайомий з ОСОБА_6 з проханням допомогти йому у вирішенні питання, щодо взяття його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 03 жовтня 2023 року перебуваючи в невстановленому місці ОСОБА_6 в ході розмови з ОСОБА_5 повідомив останньому, що для вирішення питання, щодо взяття на військовий облік ОСОБА_7 останньому слід передати ОСОБА_6 неправомірну вигоду у суму 2000 доларів США (82548 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 03.10.2025).
Після встановлення зазначеного факту у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від військовозобов'язаного ОСОБА_7 для себе за прийняття ним, як уповноваженою на виконання функцій держави особою рішення щодо зарахування військовозобов'язаного ОСОБА_7 на військовий облік.
03 жовтня 2025 року ОСОБА_5 в телефонній бесіді з ОСОБА_7 повідомив останньому, що йому з метою вирішення питання, щодо зарахування його на військовий облік необхідно знову поспілкуватись з заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 та виконати вимогу, яку він висуне.
Так з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 , 07 жовтня 2025 року приблизно о 17 годині, перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 під час особистого спілкування з військовозобов'язаним ОСОБА_7 повідомив останньому, що він мусить укласти новий контракт із Міністерством оборони України та проходити службу в ІНФОРМАЦІЯ_7 у випадку відмови ОСОБА_7 він не буде зарахований на військовий облік та буде оголошений в розшук як особа, яка не з'явилась до ТЦК та СП за місцем мешкання у встановленому законом порядку з метою зарахування на військовий облік, та в подальшому мобілізований до військової частини ЗСУ.
Після цього, ОСОБА_5 реалізуючи свій намір на здійснення пособництва в одержанні службовою особою - ОСОБА_6 неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за прийняття ним, як уповноваженою на виконання функцій держави особою рішення, щодо зарахування військовозобов'язаного ОСОБА_7 на військовий облік, цього ж дня в телефонній бесіді з останнім повідомив йому, що він повинен передати неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США (82681,80 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 07.10.2025) йому для подальшої передачі ОСОБА_6 з метою вирішення питання, щодо взяття ОСОБА_7 на військовий облік.
10 жовтня 2025 року ОСОБА_7 розуміючи, що погрози висловлені ОСОБА_6 , щодо оголошення його в розшук, яка особи яка не з'явилась до ТЦК та СП за місцем мешкання у встановленому законом порядку з метою зарахування на військовий облік та подальшої мобілізації до бойових частин ЗСУ є реальними та йому необхідно передати ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_6 неправомірну вигоди в сумі 2000 доларів США (83012,40 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 31.01.2025), з метою взяття на військовий облік та отримання можливості оформлення відстрочки від мобілізації в установленому законом порядку, звернувся до правоохоронних органів з заявою, щодо вимагання від нього співробітниками ТЦК та СП неправомірної вигоди.
14 жовтня 2025 року о 15 годині 25 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи навпроти будівлі Приморської центральної районної лікарні, яка розташована за адресою м. Запоріжжя вул. Сєдова, 8 та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на здійснення пособництва в одержанні службовою особою - ОСОБА_6 неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за прийняття ним, як уповноваженою на виконання функцій держави особою, рішення щодо зарахування військовозобов'язаного ОСОБА_7 на військовий облік, одержав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США (83220,40 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 14.10.2025) для подальшої передачі її ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК Україниповністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 10 жовтня 2025 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , від 15 жовтня 2025 року; протоколом залучення особи до конфіденційного співробітництва від 10 жовтня 2025 року; протоколом огляду копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 14 жовтня 2025 року; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України в ході затримання якого вилучено 20 купюр номіналом 100 доларів США кожна від 14 жовтня 2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження.
15 жовтня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
16 жовтня 2025 року, слідчим суддею Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме з 00:00 по 05:00, з покладенням на нього певних обов'язків.
Зібрані під час досудового розслідування докази в сукупності підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що в свою чергу відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, разом з тим відповідно до примітки до ст. 45 КК України, інкримінований ОСОБА_5 злочин відноситься до корупційних правопорушень, що у випадку визнання винним ОСОБА_5 та призначення покарання у вигляді позбавлення волі, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, тому розуміючи невідворотність покарання, підозрюваний з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, чим перешкоджатиме досудовому розслідуванню та виконанню процесуальних рішень.
Враховуючи обставини скоєного правопорушення, доведення вини ОСОБА_5 багато у чому залежить від показань свідків та їх позицій під час судового розгляду, з яким ОСОБА_5 знайомий особисто, крім того може мати спільних знайомих, у зв'язку з чим не виключена можливість незаконного впливу на свідка ОСОБА_7 прямо чи з залученням третіх осіб, у зв'язку з чим встановлена наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив корисливий злочин, тож перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність, спрямовану на отримання незаконної вигоди, оскільки матиме можливість вільно пересуватися в межах міста, спілкуватися і впливати на працівників РТЦК та СП міста Запоріжжя та Запорізької області.
Разом з тим, зважаючи на встановлені ризики інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що воно фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- особиста порука - на адресу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 . Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
- застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_5 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді застави.
Таким чином, у зв'язку з тим, що без застосування даного запобіжного заходу, неможливо уникнути вищезазначених ризиків та забезпечення покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, прокурор просить продовжити застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого мешкання з 00:00 по 05:00, в рамках строку досудового розслідування, тобто до 15.01.2026 року з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав на підставах, викладених у клопотанні, просив його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 62025080100007078, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
15 жовтня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
16.10.2025 ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя застосовано до ОСОБА_5 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді у вигляді домашнього арешту у певний час доби, заборонивши у період доби з 00-00 год. до 05-00 год. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 до 15.12.2025 року включно та покладено наступні обов'язки: не залишати з 00-00 години до 05-00 години наступної доби місце фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду; не виїжджати за межі зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та іншими свідками у кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання..
12 грудня 2025 року постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону строк досудового розслідування цього провадження продовжено до 3 місяців, а саме до 15.01.2026 року.
Проте, строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу закінчується 15.12.2025 року, однак, завершити досудове розслідування до визначеного строку не виявляється за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих дій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, його соціальне становище, а також наявність обставин, встановлених в ході розгляду даного клопотання.
Крім того, в ході розгляду клопотання прокурором доведено, що ризики, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшилися, що на думку слідчого судді виправдовує подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом.
Таким чином, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, враховуючи обставини згідно ст.ст. 177, 178 КПК України, а також принципи змагальності та диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя надходить до висновку про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на підозрюваного обов'язків згідно ст. 194 КПК України, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись, ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваномуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період доби з 00-00 год. до 05-00 год. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.01.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.
Продовжити строк застосування покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України:
- не залишати з 00-00 години до 05-00 години наступної доби місце фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не виїжджати за межі зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та іншими свідками у кримінальному провадженні;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про застосуваннядо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 січня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1