Дата документу 23.12.2025
Справа № 334/10661/25
Провадження № 2/334/5524/25
/про залишення позовної заяви без руху/
23 грудня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з вищевказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у загальному розмірі 261 025,00 грн., яка складається з заборгованості: 1) за кредитним договором № 3548683 від 20.08.2021 року у розмірі 145525,00 грн.; 2) за кредитним договором № 101427604 від 19.09.2021 року у розмірі 115 500,00 грн..
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.12.2025 року головуючим у справі визначено суддю Коломаренко К.А.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 175 - 177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За вимогами ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено судом при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, до матеріалів справи долучено Платіжну Інструкцію №0555010004 від 15.09.2025 року на суму 3 915,38 гривень, яка врахована раніше по іншій цивільній справі № 334/7927/25.
Статтею 9Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Приєднання квитанції про сплату судового збору, що була врахована по іншій справі, є порушенням положень Закону України «Про судовий збір» і дана квитанція не може бути врахована повторно.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, оскільки ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотку ціни позову, сума судового збору становить 3 915,38 грн. (261 025,00 грн. х 1,5%).
Враховуючи вищезазначене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 3 915,38 грн. та надати суду квитанцію про його оплату.
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37941997
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA828999980313131206000008512
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При винесенні ухвали судом враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи статтю шосту Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Керуючись ст. 30, 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений строк він виконає вимоги, визначені статтями175,177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Коломаренко К. А.