Дата документу 22.12.2025
Справа № 334/10196/25
Провадження № 1-кп/334/857/25
22 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.04.2014 за №12014080050001600 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
за участі прокурора - ОСОБА_3 , -
05 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.04.2014 за №12014080050001600 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України КК України в порядку п.3-1 ч.1ст.284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що 18.04.2014 приблизно о 04 годині 00 хвилин, невстановлена особа, знаходячись біля б. 44 по вул. Зерновій в місті Запоріжжя, відкрито вихвативши із рук у ОСОБА_4 сумку з речами, чим завдала останній матеріальну шкоду на суму 300гривень.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080050001600 від 18.04.2014 за ч. 1 ст. 186 КК України.
В ході досудового розслідування допитано потерпілу ОСОБА_5 , яка повідомила, що 18.04.2014 приблизно о 04 годині 00 хвилині, вийшла з дому та направилась до місця своєї роботи. О 04 годині 30 хвилин остання прибула до місця своєї роботи і побачила, що в її бік, швидким кроком йде невідомий чоловік. Останній, підійшовши, наказав відчинити двері, на що потерпіла відповіла відмовою і почала відходити. Чоловік, який знаходився позаду, обхватив потерпілу правою рукою і почав стягувати сумку з плеча. Остання намагалась втримати сумку, проте чоловік тягнув її на себе і ручка обірвалась і як наслідок сумка залишилась в руках невідомого чоловіка.
Під час досудового розслідування з метою встановлення осіб, які вчинили вищевказане кримінальне правопорушення, отримання доказів проведено комплекс слідчих дій.
В ході досудового розслідування в якості свідка допитано ОСОБА_6 , яка повідомила, що приблизно о 04 годині 30 хвилин ранку, чула жіночий крик про допомогу, після чого моя донька почала дивитись у вікно, проте нікого там не побачила. Додала, що зі слів працівників поліції їй стало відомо про те, що невідомий викрав сумку у жінки, хто міг вчинити вказаний злочин - невідомо.
В ході досудового розслідування був здійснений огляд місця події. Яким встановлено, що це відкрита ділянка місцевості, поряд знаходиться швейна майстерня (місце роботи потерпілої), а також встановлено, що на цій ділянці місцевості відсутні камери відеоспостереження.
Також в ході досудового розслідування допитано свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повідомили, що ніяких криків вони не чули. Про те, що сталось, стало відомо зі слів працівників поліції. Хто міг викрасти речі потерпілої не відомо.
18.04.2014, 06.07.2014, 08.09.2016, 09.09.2016, 21.12.2020, 21.12.2022, 10.11.2024, 15.07.2025, слідчими в порядку ст. ст. 40,41 КПК України працівникам ВКП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надавались доручення на встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, встановлення можливих свідків та очевидців події, а також встановлення місцезнаходження викраденого майна.
За результатами вжитих заходів не вдалось встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, повідомлення про підозру жодній особі не здійснювалось.
За вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що у ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак винних осіб до цього часу не встановлена, а також враховуючи той факт, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше, ніж п'ять років, і, таким чином, закінчився строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому.
Потерпіла ОСОБА_5 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідка про доставку СМС.
Вивчивши клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з долученими до нього додатками, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, закривається судом.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів, зокрема витягу з ЄРДР за №12014080050001600, слідує, що 18.04.2014 приблизно о 04 годині 00 хвилин, невстановлена особа, знаходячись біля б. 44 по вул. Зерновій в місті Запоріжжя, відкрито вихвативши із рук у ОСОБА_4 сумку з речами, чим завдала останній матеріальну шкоду на суму 300гривень.
18.04.2014 року визначено слідчу групу у складі слідчих СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.
13.05.2021 року та 19.12.2024 року визначено слідчу групу у складі слідчих Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Перевіркою матеріалів, доданих до клопотання, під час досудового розслідування проведенні слідчі та оперативно-розшукові заходи, однак встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення не надалось можливим.
За вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, є нетяжким злочином.
Як слідує з п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення нетяжкого злочину - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В той же час частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2019 № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР, та інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12014080050001600 від 18.04.2014 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що по кримінальному провадженню №12014080050001600, внесеному до ЄРДР 18.04.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та станом на день розгляду клопотання закінчився строк давності, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України, для притягнення до кримінальної відповідальності, що відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 314, 369, 372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.04.2014 за №12014080050001600 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження №12014080050001600, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1