Справа №22-6195 Категорія 21
Головуючий у 1 інстанції Демидова В.К. Доповідач Біляєва О.М.
УХВАЛА Іменем України
20 липня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Келемені І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку до ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Харцизький трубний завод" про визнання недійсним акту про нещасний випадок на виробництві,
встановив:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку (далі -Фонд) звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Харцизького міського суду від 03 травня 2006 року, яким в задоволенні даного позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки суд порушив норми матеріального і процесуального права.
В обґрунтування скарги Фонд посилався на те, що суд при ухваленні рішення не врахував, що у відповідності із діючим законодавством основним фактором визнання нещасного випадку страховим є виконання постраждалим трудових обов'язків в момент травмування. Положенням про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, введеного в дію з 01.01.1990 року, визнавалися пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи на протязі робочого часу, в тому числі під час приведення в порядок засобів виробництва, одежі та інше перед початком або по закінченню роботи. Між тим суд, встановивши факт, що нещасний випадок стався до початку роботи та не під час приведення в порядок знаряддя чи одягу, допустив протиріччя, відмовляючи в задоволенні позову.
В апеляційній інстанції представник Фонду Самаріна О.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представники відповідача ВАТ «Харцизький трубний завод" Гайфутдінов О.Р. та Шанько В.П. просили відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився; про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд першої інстанції , відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 з 1983 року знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Харцизький трубний завод", з 1988 року працював ІНФОРМАЦІЯ_1. 11 березня 1990 року о 7 годині 20 хвилин він прийшов на роботу. На території заводу в районі станції «Заводська" тепловоз ТТМ-6, рухаючись повз позивача, зачепив його сходинкою, від чого ОСОБА_1 впав, забивши обличчя, грудний відділ хребта, отримав струс головного мозку, втратив свідомість. Про нещасний випадок був складений акт за формою Н-1.
Суд дійшов висновку про те, що акт за формою Н-1 відповідає вимогам законодавства, діючого на час нещасного випадку, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді Біляєвої О.М., пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та закон, яким регулюються спірні правовідносини.
Згідно Положенню про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, яке постановою Президіуму ВЦРПС і Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості і атомній енергетиці від 17.08.1989 року № 8-12 було введено в дію з 01 січня 1990 року, розслідуванню і обліку підлягали нещасні випадки: зокрема, на території підприємства чи в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановленні перерви; протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одежі і т.п. перед началом чи по закінченню роботи (п.1.2). Нещасний випадок на виробництві, який спричинив працівнику втрату працездатності не менше одного дня, оформлюється актом форми Н-1 (п.1.4).
З матеріалів справи видно, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 11 березня 1990 року о 7 годині 20 хвилин на території ВАТ «Харцизький трубний завод", на якому він працював підсобним робітником інструментального цеху, про що підприємство склало акт за формою Н-1, який взятий на облік та затверджений керівником підприємства.
Правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників ВАТ «Харцизький трубний завод" та Положенням про систему керування охороною труда в чорній металургії передбачено обов'язок робітника завчасно прибути на робоче місце, оглянути його, провести підготовку робочого місця до роботи тощо.
З акту форми Н-1 про нещасний випадок (а.с.4-5) вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 в зв'язку з травмою знаходився на листку непрацездатності з 11 березня по 09 квітня 1990 року.
Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням і обліком нещасних випадків на виробництві здійснюють міністерства, відомства, вище розташовані господарчі органи, профспілкові комітети підприємств, технічна інспекція праці, ради та комітети профспілок, органи державного нагляду на підконтрольних підприємствах.
Як встановлено судом, ні один з цих органів, отримавши копію акту форми Н-1 про нещасний випадок з ОСОБА_1, не визнав його не відповідаючим вимогам діючого на той час Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
Необхідність віднесення зв'язку нещасного випадку, що стався її березня 1990 року з ОСОБА_1, з виробництвом підтверджується діючим зараз Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112. Пункт 14 цього Порядку передбачає, що визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття.
Із встановлених в судовому засіданні фактів не вбачається, що ВАТ «Харцизький трубний завод" порушило Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві від 17.08.1989 року.
Крім цього, з пояснень сторін вбачається, що підприємство провадило виплати в відшкодування потерпілому шкоди до 01.04.2001 року, які в наступному продовжив Фонд. При передачі справи будь-яких зауважень з боку позивача не було.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги Фонду про визнання акту НОМЕР_1 форми Н-1 від 13 березня 2003 року про нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_1 недійсним не є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд повно та всебічно дослідив докази, встановив обставини справи. Рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону.
За таких підстав апеляційний суд на підставі ст.308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст.ст.307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку відхилити.
Рішення Харцизького міського суду від 03 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.