17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 950/2731/21
провадження № 61-7189св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР», Виконавчого комітету Лебединської міської ради, державного реєстратора Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Перекрестової Олени Володимирівни, державного реєстратора Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Ткачової Марії Василівни про визнання договору недійсним, припинення речового права, визнання дій незаконними, скасування державної реєстрації прав, зобов'язання вчинити дії за касаційними скаргами ОСОБА_1 та її адвоката Нежевело Валентини Вікторівни на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 серпня 2023 року, додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 вересня 2023 року в складі судді Косолапа В. М. та постанову Сумського апеляційного суду від 28 березня 2024 року і додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року в складі колегії суддів Криворотенка В. І., Філонової Ю. О., Собини О. І. та
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточнивши який, просила:
- визнати недійсним договір від 28 грудня 2018 року № 5 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
- припинити похідне речове право користування (емфітевзис) за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР» (далі - ТОВ «ЗАУЕР») на підставі договору від 28 грудня 2018 року № 5 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
- визнати незаконними дії державного реєстратора Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області з прийняття рішення та проведення державної реєстрації похідного речового права користування (емфітевзис) земельних ділянок за ТОВ «ЗАУЕР» як користувача щодо земельних ділянок площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091 та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091 на підставі договору від 28 грудня 2018 року № 5 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
- визнати незаконними дії державного реєстратора Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Перекрестової О. В. з проведення державної реєстрації похідного речового права користування (емфітевзису) земельних ділянок за ТОВ «ЗАУЕР» як землекористувача щодо земельної ділянки площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091 за датою реєстрації 28 грудня 2018 року та проведення такої реєстрації у спосіб за датою прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 січня 2019 року за номером 44964925 зі строком дії сервітуту на праві емфітевзису 100 років з дати державної реєстрації права емфітевзису на підставі та умовах одного договору № 5 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28 грудня 2018 року за сторонами між ОСОБА_2 як власником та ТОВ «ЗАУЕР» як землекористувачем;
- визнати незаконними дії державного реєстратора Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Глушак (Ткачової) М. В. з проведення державної реєстрації похідного речового права користування (емфітевзису) земельних ділянок за ТОВ «ЗАУЕР» як землекористувача щодо земельної ділянки площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091 за датою реєстрації 21 лютого 2019 року та проведення такої реєстрації у спосіб за датою прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 лютого 2019 року за номером 45694629 зі строком дії сервітуту на праві емфітевзису 100 років з дати державної реєстрації права емфітевзису на підставі та умовах одного договору № 5 про надання права, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28 грудня 2018 року за сторонами між ОСОБА_2 як власником та ТОВ «ЗАУЕР» як землекористувачем;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію похідного речового права користування (емфітевзису) земельних ділянок за ТОВ «ЗАУЕР» як землекористувачем, проведену державними реєстраторами Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області вищезазначених земельних ділянок;
- зобов'язати ТОВ «ЗАУЕР» звільнити та повернути власнику дві земельні ділянки площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091 та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091, цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Лебединської міської ради Сумської області, в придатному стані для подальшого використання за цільовим призначенням.
29 серпня 2023 року рішенням Лебединського районного суду Сумської області позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28 грудня 2018 року № 5, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЗАУЕР».
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), зареєстрованого за ТОВ «ЗАУЕР» на підставі договору від 28 грудня 2018 року № 5 на земельні ділянки: площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091; та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:009.
Зобов'язано ТОВ «ЗАУЕР» повернути ОСОБА_1 земельні ділянки площею
2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091, та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091, розташовані на території Лебединської міської ради Сумської області. У задоволенні інших вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 вересня 2023 року додатковим рішенням Лебединського районного суду Сумської області заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ЗАУЕР» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 60,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи. Стягнуто з ТОВ «ЗАУЕР» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 163,75 грн та 660,00 грн витрат на правничу допомогу (представництво інтересів ОСОБА_1 під час розгляду Сумським апеляційним судом апеляційної скарги на ухвалу суду від 07 лютого 2022 року).
28 березня 2024 року постановою Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «ЗАУЕР» задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 серпня 2023 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 та додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 вересня 2023 року скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судового збору.
12 листопада 2025 року постановою Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_1 та її адвоката Нежевело В. В. задоволено частково. Постанову Сумського апеляційного суду від 28 березня 2024 року та додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
26 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нежевело В. В. подала через підсистему «Електронний суд» заяву про розподіл судових витрат, понесених у Верховному Суді. У прохальній частині заявниця просить поновити процесуальний строк на приєднання до матеріалів справи доказів понесення у Верховному Суді витрат на професійну правничу допомогу та вирішити питання розподілу цих витрат шляхом стягнення на користь позивачки 6 000,00 грн (правова допомога).
Заява мотивована тим, що в касаційних скаргах зазначалося про необхідність вирішення питання про відшкодування на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, судового збору й інших судових витрат. Постанова Верховного Суду надійшла до електронного кабінету учасників справи 21 листопада 2025 року і протягом п'ятиденного строку сторона має право на подання доказів понесення судових витрат.
Заява задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України)).
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тобто розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (висновок у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18)).
Оскільки ця справа за наслідками касаційного перегляду передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює (вирішення питання є передчасним), про що й було зазначено в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в розділі «Щодо процесуальних питань та розподілу судових витрат».
Понесені позивачкою судові витрати, зокрема й на професійну правничу, підлягають розподілу в порядку статті 141 ЦПК України після остаточного вирішення спору по суті.
З огляду на викладене заява про розподіл судових витрат, понесених у Верховному Суді, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 141 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про розподіл судових витратвідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська