8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2738/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025)
у справі за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив-В"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш"
про визнання банкрутом
Постановою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023, крім іншого, визнано ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І.
22.10.2025 до суду від ТОВ "Актив-В" надійшло клопотання (вх. № 24518), в якому ініціюючий кредитор просить суд: відсторонити арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "ІЦ "Енергомаш"; зобов'язати арбітражного керуючого Демчана О.І. виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "ІЦ "Енергомаш" до призначення судом нового ліквідатора у передбаченому законом порядку; зобов'язати арбітражного керуючого Демчана О.І. надати повний та детальний звіт про вчинені дії в ліквідаційній процедурі з наданням підтверджуючих документів; звернутися до автоматизованої системи для визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором ТОВ "ІЦ "Енергомаш"; запропонувати визначеному шляхом автоматизованого відбору арбітражному керуючому протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали подати заяву про участь у цій справі; клопотання розглянути у відсутність ініціюючого кредитора ТОВ "Актив-В" та його представника.
Ухвалою суду від 23.10.2025 призначено клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025) до розгляду на 11.11.2025. Запропоновано ліквідатору до дати судового засідання надати суду: відзив на клопотання ТОВ "Актив-В" (вх. № 24518 від 22.10.2025) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу ТОВ "Актив-В" та інших учасників у справі про банкрутство (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС). Запропоновано кредиторам до дати судового засідання надати суду письмові пояснення з викладенням своєї правової позиції щодо клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025).
27.10.2025 до суду від ліквідатора надійшли заперечення (вх. № 24871), в яких арбітражний керуючий Демчан О.І. просить суд клопотання ТОВ "Актив-В" (вх.№24518 від 22.10.2025) залишити без задоволення.
10.11.2025 до суду від Дудника І.В. надійшла заява (вх. № 26047), подана його представником адвокатом Яценком А.О., зі змісту якої вбачається, що станом на 09.11.2025 Дудник І.В. не отримував, крім іншого, копії клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора.
11.11.2025 до суду від ТОВ "Актив-В" надійшла заява (вх. № 26145) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора з доданими до нього документами на адресу Дудника І.В. (поштовий опис вкладення).
Ухвалою суду від 11.11.2025 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025) на 18.11.2025. Запропоновано ТОВ "Актив-В" до дати судового засідання надати суду: відповідь на відзив (заперечення) ліквідатора (вх. № 24871 від 27.10.2025) на клопотання ТОВ "Актив-В" (вх. № 24518 від 22.10.2025) з її правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відповіді на відзив (заперечення) ліквідатора на адресу арбітражного керуючого Демчана О.І. та інших учасників у справі про банкрутство (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС). Запропоновано кредиторам до дати судового засідання надати суду письмові пояснення з викладенням своєї правової позиції щодо клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025).
Судове засідання, призначене на 18.11.2025, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.
Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов'язків судді, а саме після виходу судді з лікарняного, ухвалою суду від 19.11.2025 призначено клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025) до розгляду на 11.12.2025. Запропоновано ТОВ "Актив-В" до дати судового засідання надати суду: відповідь на відзив (заперечення) ліквідатора (вх. № 24871 від 27.10.2025) на клопотання ТОВ "Актив-В" (вх. № 24518 від 22.10.2025) з її правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відповіді на відзив (заперечення) ліквідатора на адресу арбітражного керуючого Демчана О.І. та інших учасників у справі про банкрутство (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС). Запропоновано кредиторам до дати судового засідання надати суду письмові пояснення з викладенням своєї правової позиції щодо клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025).
11.12.2025 до суду від ТОВ "Актив-В" надійшла відповідь (вх. № 28944) на заперечення ліквідатора, в якій кредитор просить суд: прийняти відповідь до розгляду; врахувати дану відповідь при розгляді клопотання ТОВ "Актив-В"; клопотання розглянути у відсутність представника ТОВ "Актив-В". Також ТОВ "Актив-В" зауважує на тому, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Представниця АТ "Укрексімбанку", присутня в судовому засіданні 11.12.2025 у режимі відео конференції, проти клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх.№24518 від 22.10.2025) заперечувала.
Присутній у судовому засіданні 11.12.2025 представник Тарана Є.Л. залишив вирішення питання щодо клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025) на розсуд суду.
Представник Дудника І.В. у судовому засіданні 11.12.2025 заперечив проти клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025).
Ліквідатор у судове засідання 11.12.2025 не з'явився; про дату, час та місце розгляду клопотання ТОВ "Актив-В" був повідомлений належним чином; надав клопотання про проведення судового засідання без його участі.
Представник ТОВ "Актив-В" у судове засідання 11.12.2025 не з'явився; про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 11.12.2025 оголошено перерву на 11.12.2025 о 12:00.
Після перерви учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Додатково суд звертає увагу на те, що ліквідатором реалізовано своє процесуальне право на подання відзиву (заперечень), а кредитором - ТОВ "Актив-В" реалізовано своє процесуальне право на подання відповіді на відзив (відповіді на заперечення).
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка ТОВ "Актив-В", ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов'язковою, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх.№24518 від 22.10.2025), дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023, крім іншого, визнано ТОВ "ІЦ "Енергомаш" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ТОВ "ІЦ "Енергомаш" арбітражного керуючого Демчана О.І.
Обґрунтовуючи клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора, ТОВ "Актив-В" посилається на невиконання / неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, які, на думку кредитора, полягають у наступному в уповільнені забезпеченим кредитором - Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ліквідатором судової процедури шляхом зволіканні з продажем заставних активів, які забезпечують вимоги заставного кредитора, та невчиненні ліквідатором дій із розподілу коштів, отриманих від реалізації майна боржника на прилюдних торгах; також заперечення кредитора полягають у продовженні нарахування ліквідатором грошової винагороди арбітражного керуючого; крім того, кредитор зауважує на тому, що наразі невідома інформація щодо заставного майна ТОВ Інженерний центр "Енергомаш" у кількості 74 одиниць, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19, та чи було укладено з ТОВ "Фірма Будком" або іншою третьою особою договір зберігання даного заставного обладнання.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Частиною четвертою статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; забезпечує виконання вимог частин четвертої - шостої статті 25 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", крім випадків продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, та несе відповідальність за їх недотримання; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Щодо посилання ТОВ "Актив-В" на зволікання забезпеченим кредитором - Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ліквідатором з продажем заставного майна, яке забезпечує вимоги заставного кредитора, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.
Частиною третьою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням, збереженням та визначенням вартості такого майна. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню забезпеченим кредитором. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, які забезпечують таке майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення).
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що узгодження питань щодо заставного майна, у тому числі питань щодо погодження утримання, збереження, визначення вартості та умов продажу такого майна, відносяться до компетенції забезпеченого кредитора, яким у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" є АТ "Укрексімбанк". При цьому, погашення вимог забезпечених кредиторів, а також відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням, збереженням та визначенням вартості такого майна, як зазначено вище, здійснюється за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, а заявлені вимоги повинні бути викладені так, щоб у разі їх задоволення, вони призвели до відновлення порушеного права.
Суд зазначає, що за змістом статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматися від їх вчинення.
Отже, звертаючись до суду з відповідним позовом позивач має довести порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Як зазначено вище, однією з підстав звернення до суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора, ТОВ "Актив-В" зазначає зволікання забезпеченим кредитором - Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ліквідатором з продажем заставного майна.
Поряд із цим, ТОВ "Актив-В" НЕ Є забезпеченим кредитором у даній справі, а Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (яке є забезпеченим кредитором) клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх.№24518 від 22.10.2025) не підтримує, тобто не вбачає в діях ліквідатора зволікання з продажем майна, яке забезпечує вимоги банку.
Щодо посилання заявника - ТОВ "Актив-В" на вчинення ліквідатором дій із нарахування основної грошової винагороди, суд зазначає наступне.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3 Конституції України), права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (стаття 22 Конституції України).
Право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищено статтею 43 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов'язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06.12.2007).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Стаття 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, зокрема, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення). Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, суд зауважує на тому, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час виконання ним своїх повноважень у справі про банкрутство, господарський суд досліджує НЕ ТІЛЬКИ ПЕРІОД виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків, а й те, які ФАКТИЧНІ ЗАХОДИ учинялися протягом процедури, та чи дійсно такі дії арбітражного керуючого потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає ВИКЛЮЧНО ФАКТИЧНО ВИКОНАНА РОБОТА (її ОБСЯГ), а НЕ ПЕРІОД ЧАСУ, протягом якого тривала процедура.
Щодо посилання заявника - ТОВ "Актив-В" на невчинення ліквідатором дій із розподілу майна, акумульованого в межах процедури ліквідації, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною другою статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог ПОПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРГИ, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Суд зауважує на тому, що заявником - ТОВ "Актив-В" не доведено, які саме його права наразі порушені, з огляду на те, що наявність грошових коштів, одержаних від реалізації майна боржника, ліквідатором не заперечується, а ліквідаційна процедура ще триває.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що ініціюючим кредитором - ТОВ "Актив-В" не доведено належними та допустимими доказами ані порушення його прав, ані невиконання / неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого Демчана О.І. як ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", у зв'язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх. № 24518 від 22.10.2025) відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "Актив-В" про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора (вх.№24518 від 22.10.2025) у повному обсязі.
Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, Тарану Є.Л.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 19 грудня 2025 року (з урахуванням того, що в період з 12.12.2025 по 17.12.2025 включно суддя перебував на лікарняному та у зв'язку з тривалими повітряними тривогами й обстрілами міста Харкова).
Суддя Усатий В.О.