17 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/638/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСО-ЛТД"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016"
про стягнення 712 127,20 грн основної суми заборгованості, 3% річних в сумі 31 985,88 грн, інфляційних нарахувань в сумі 123 559,39 грн.
представники сторін не прибули.
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява ТОВ "ТЕСО-ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" про стягнення заборгованості.
Судом відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №01/01/24-1 від 01.01.2024, що був укладений між ТОВ "ТМГ-2016" та ПП "Вектор". Оскільки зобов'язання за цим правочином в частині повної та своєчасної сплати коштів за надані послуги передані новому кредитору - ТОВ "ТЕСО-ЛТД", то останній звернувся про стягнення існуючої заборгованості, з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак 15.12.2025 через систему "Електронний суд" від нього надійшла заява №б/н (вх. №8777) від 15.12.2025 про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання. Разом з тим, ТОВ "ТМГ-2016" 01.12.2025 через систему "Електронний суд" подало заяву №б/н (вх.№8442) від 01.12.2025 про проведення підготовчого засідання та всіх наступних засідань за відсутності його представника. Окрім цього, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву №б/н (вх.№8076) від 17.11.2025, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, не заперечуючи щодо розміру боргу, Товариство зазначає, що неналежне виконання ним взятих на себе договірних зобов'язань сталося не з його вини, а зумовлене обставинами, що не залежали від нього (воєнний стан, економічна нестабільність).
При цьому суд зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені належні умови для подання відповідних доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення учасникам судового процесу можливості реалізувати власні процесуальні права належним чином.
Відтак, враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, за відсутності підстав для відкладення судового розгляду з передбачених процесуальним законодавством причин, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України за відсутності представників сторін.
Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Розгляд даного спору здійснювався без технічної фіксації судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Між ТОВ "ТМГ-2016" (Замовник) та Приватним підприємством "Вектор" (Виконавець) 01.01.2024 було укладено договір про надання послуг №01/01/24-1 (далі - Договір) згідно з п.1.1 якого Виконавець зобов'язався надати послуги, передбачені п.2.1. цього правочину, а Замовник зобов'язався прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених даною угодою.
За домовленостями контрагентів, що викладені у п. п. 2.1., 2.2 Договору, Виконавець надає Замовнику послуги з ремонту приміщення. Прийняття Замовником послуг оформляється актом наданих послуг.
У розділі 3 укладеного правочину сторони погодили ціну та умови оплати. Так, вартість послуг відображається у акті виконаних робіт відповідно до обсягу наданих послуг. Акт наданих послуг підписується сторонами до 07 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги. Замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг на розрахунковий рахунок Виконавця.
Відповідно до п.5.1 угоди у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з п.6.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання ними своїх зобов'язань.
За взаємною згодою сторін договірні умови можуть бути змінені з обов'язковим складанням письмового документу (п.6.2 Договору ).
Так, додатковою угодою №1 від 15.01.2024 контрагенти домовились викласти п.3.3 Договору в новій редакції, за якою: "Замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х днів з дня складання актів приймання - передачі робіт."
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання досягнутих домовленостей Виконавцем були надані у 2024 році послуги на загальну суму 1 474 623 грн, що засвідчуються наступними актами:
1) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000001 від 09.02.2024 на суму 205 400 грн: демонтаж цегляних перегородок;
2) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000002 від 16.02.2024 на суму 78 000 грн: завантаження будівельного сміття на автомобілі;
3) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000003 від 23.02.2024 на суму 62 496 грн: демонтаж цегляних перегородок 2,5 цегли;
4) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000004 від 29.02.2024 на суму 42 000 грн: завантаження будівельного сміття на автомобілі;
5) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000005 від 08.03.2024 на суму 326 200 грн: демонтаж стяжки підлоги (до 20 см);
6) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000006 від 12.03.2024 на суму 16 368 грн: демонтаж віконних пройомів (2,5 цегли);
7) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000007 від 13.03.2024 на суму 37 950 грн: демонтаж вентиляційних каналів даху;
8) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000008 від 18.03.2024 на суму 90 000 грн: завантаження будівельного сміття на автомобілі;
9) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000009 від 18.03.2024 на суму 38 340 грн: демонтаж стін товщиною 70 см, цегла, вентиляційні канали, 3, 4, 5 поверхи;
10) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000010 від 18.03.2024 на суму 10 000 грн: демонтаж цегляних пройомів між панелями 50 см, 4, 5 поверхи;
11) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000011 від 18.03.2024 на суму 10 000 грн: мурування дверних пройомів товщиною 40 см;
12) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000012 від 29.03.2024 на суму 80 000 грн: підготовка металевих конструкцій: свердління отворів, ґрунтування. Підготовка пройомів під швелера : прорізання цегляних стін. Монтування металевих конструкцій. Стягнення конструкцій шпильками на болтах. Монтаж металевих пластин під швелера. Зварювання пластин під швелера. Висвердлювання отворів в цегляних стінах під металеві шпильки. Зварювання металевих пластин на пройомах. Прорізання цегляних стін під розширення пройомів. Демонтаж стін під вирізані пройоми. Монтаж та демонтаж підпірних стійок під панелі. Обробка швів цементними розчинами між швелерами (4 поверх, праве крило);
13) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000013 від 05.04.2024 на суму 80 000 грн: підготовка металевих конструкцій: свердління отворів, ґрунтування. Підготовка пройомів під швелера: прорізання цегляних стін. Монтування металевих конструкцій. Стягнення конструкцій шпильками на болтах. Монтаж металевих пластин під швелера. Зварювання пластин під швелера. Свердління отворів в цегляних стінах під металеві шпильки. Зварювання металевих пластин на пройомах. Прорізання цегляних стін під розширення пройомів. Демонтаж стін під вирізані пройоми. Монтаж та демонтаж підпірних стійок під панелі. Обробка швів цементними розчинами між швелерами (3 поверх, праве крило);
14) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000014 від 12.04.2024 на суму 80 000 грн: підготовка металевих конструкцій: свердління отворів, ґрунтування. Підготовка пройомів під швелера: прорізання цегляних стін. Монтування металевих конструкцій. Стягнення конструкцій шпильками на болтах. Монтаж металевих пластин під швелера. Зварювання пластин під швелера. Свердління отворів в цегляних стінах під металеві шпильки. Зварювання металевих пластин на пройомах. Прорізання цегляних стін під розширення пройомів. Демонтаж стін під вирізані пройоми. Монтаж та демонтаж підпірних стійок під панелі. Обробка швів цементними розчинами між швелерами (2 поверх, праве крило);
15) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000015 від 16.04.2024 на суму 40 000 грн: підготовка металевих конструкцій: свердління отворів, ґрунтування. Підготовка пройомів під швелера: прорізання цегляних стін. Монтування металевих конструкцій. Стягнення конструкцій шпильками на болтах. Монтаж металевих пластин під швелера. Зварювання пластин під швелера. Свердління отворів в цегляних стінах під металеві шпильки. Зварювання металевих пластин на пройомах. Прорізання цегляних стін під розширення пройомів. Демонтаж стін під вирізані пройоми. Монтаж та демонтаж підпірних стійок під панелі. Обробка швів цементними розчинами між швелерами (2 поверх, ліве крило);
16) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000016 від 19.04.2024 на суму 60 000 грн: підготовка металевих конструкцій: свердління отворів, ґрунтування. Підготовка пройомів під швелера: прорізання цегляних стін. Монтування металевих конструкцій. Стягнення конструкцій шпильками на болтах. Монтаж металевих пластин під швелера. Зварювання пластин під швелера. Свердління отворів в цегляних стінах під металеві шпильки. Зварювання металевих пластин на пройомах. Прорізання цегляних стін під розширення пройомів. Демонтаж стін під вирізані пройоми. Монтаж та демонтаж підпірних стійок під панелі. Обробка швів цементними розчинами між швелерами (3 поверх, ліве крило);
17) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000017 від 23.04.2024 на суму 60 000 грн: підготовка металевих конструкцій: свердління отворів, ґрунтування. Підготовка пройомів під швелера: прорізання цегляних стін. Монтування металевих конструкцій. Стягнення конструкцій шпильками на болтах. Монтаж металевих пластин під швелера. Зварювання пластин під швелера. Свердління отворів в цегляних стінах під металеві шпильки. Зварювання металевих пластин на пройомах. Прорізання цегляних стін під розширення пройомів. Демонтаж стін під вирізані пройоми. Монтаж та демонтаж підпірних стійок під панелі. Обробка швів цементними розчинами між швелерами (4 поверх, ліве крило);
18) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000018 від 26.04.2024 на суму 80 000 грн: підготовка металевих конструкцій: свердління отворів, ґрунтування. Підготовка пройомів під швелера: прорізання цегляних стін. Монтування металевих конструкцій. Стягнення конструкцій шпильками на болтах. Монтаж металевих пластин під швелера. Зварювання пластин під швелера. Свердління отворів в цегляних стінах під металеві шпильки. Зварювання металевих пластин на пройомах. Прорізання цегляних стін під розширення пройомів. Демонтаж стін під вирізані пройоми. Монтаж та демонтаж підпірних стійок під панелі. Обробка швів цементними розчинами між швелерами (5 поверх);
19) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000019 від 30.04.2024 на суму 51 000 грн: завантаження автомобіля;
20) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000020 від 03.05.2024 на суму 12 600 грн: демонтаж стін товщиною 70 см;
21) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000021 від 07.05.2024 на суму 5 059,20 грн: демонтаж стін товщиною 50 см;
22) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000022 від 10.05.2024 на суму 7 000 грн: демонтаж гіпсокартонних конструкцій;
23) Акт здачі - приймання (надання послуг) №0000023 від 14.05.2024 на суму 2 210 грн: демонтаж стін 0,5 цегли, 1 поверх.
Судом встановлено, що зазначені акти надання послуг підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень.
Матеріали справи свідчать, що на виконання договірних умов, відповідачем частково здійснено оплату за надані ТОВ "Вектор" послуги на суму 762 496 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: №42 від 07.03.2024 на суму 78 000 грн, №46 від 13.03.2024 на суму 42 000 грн, №47 від 13.03.2024 на суму 62 496 грн, №61 від 22.03.2024 на суму 120 000 грн, №62 від 26.03.2024 на суму 50 000 грн, №63 від 27.03.2024 на суму 50 000 грн, №69 від 01.04.2024 на суму 25 000 грн, №72 від 03.04.2024 на суму 50 000 грн, №75 від 09.04.2024 на суму 40 000 грн, №94 від 18.04.2024 на суму 60 000 грн, №97 від 24.04.2024 на суму 60 000 грн, №100 від 02.05.2024 на суму 40 000 грн, №101 від 10.05.2024 на суму 35 000 грн, №105 від 16.05.2024 на суму 30 000 грн, №48 від 19.03.2025 на суму 20 000 грн.
Як наслідок, розмір неоплачених Замовником грошових зобов'язань складає 712 127,20 грн.
В подальшому, 14.10.2025 між Приватним підприємством "Вектор" (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕСО-ЛТД" (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" (Боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з п.1.1. якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання послуг №01/01/24-1 від 01.01.2024 (Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Боржником за послуги з ремонту приміщення.
Сторони підтверджують, що станом на день підписання договору про відступлення права вимоги, основна сума заборгованості ТОВ "ТМГ-2016" за договором про надання послуг №01/01/24-1 від 01.01.2024 становить 712 127,20 грн без ПДВ. За цим договором Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором з дня підписання даного договору. Вказаний договір не є договором факторингу (п.п. 1.2., 1.3., 1.4 угоди ).
За викладеними уп.2.1 цієї угоди умовами, передача права вимоги до Боржника за Основним договором від Первісного кредитора до Нового кредитора здійснюється безоплатно.
Первісний кредитор зобов'язується в момент підписання даного договору передати Новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основним договором. Факт передачі всіх документів, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформації, підтверджується підписанням даного договору (п.3.1 угоди).
Згідно з п.5.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
З метою досудового врегулювання спору позивачем відповідачу було направлено вимогу №б/н від 14.10.2025 про погашення боргу. Відповідач отримав вимогу 14.10.2025, про що зроблено відмітку на першому аркуші вимоги, однак заборгованість у сумі 712 127,20 грн не сплатив.
Відтак, невиконання відповідачем договірних зобов'язань слугувало підставою для звернення ТОВ "ТЕСО-ЛТД" до суду з відповідним позовом.
Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст. 509,526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 11 ЦК України закріплено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, на виконання умов договору про надання послуг №01/01/24-1 ТОВ "ТМГ-2016" та ПП "Вектор" підписали без будь - яких зауважень та застережень акти виконаних робіт за 2024 рік на загальну суму 1 474 623 грн, що не спростовано відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У додатковій угоді №1 від 15.01.2024 до основного договору його контрагенти погодили, що Замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х днів з дня складання актів приймання - передачі робіт.
Всупереч цієї домовленості, відповідач здійснив лише часткову оплату наданих йому послуг на суму 762 496 грн, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних інструкцій.
Доказів оплати відповідачем проведених робіт Замовником на суму 712 127,20 грн матеріали справи не містять.
Також, із наданих позивачем доказів вбачається, що ПП "Вектор" на підставі договору №б/н від 14.10.2025 відступило право вимоги до відповідача за Договором на користь ТОВ "ТЕСО-ЛТД".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
У разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов'язанні.
Визначаючи, що зобов'язання переходить до нового кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, необхідно враховувати, що відступлення таких прав є неможливим лише стосовно недійсних вимог (тобто лише в разі недійсності самого правочину, в силу якого виникло кредитне зобов'язання).
Зміст зобов'язання як правовідношення визначається сукупністю певних прав та обов'язків, відповідно, у разі описаного відступлення права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредитору. А отже, у спірних правовідносинах обсяг прав визначається обсягом прав, пов'язаних із обов'язком з оплатою вартості отриманих послуг і виконанням усіх похідних від цього зобов'язань.
Наведене не стосується конкретного розміру та грошового вираження вимог за усіма складовими такого зобов'язання, оскільки в силу такого відступлення права вимоги відбувається перенесення на нового кредитора усіх прав, що випливають із договору, укладеного первісним кредитором з боржником, окрім тих, що нерозривно не пов'язані з особою первісного кредитора.
Таким чином, позивач набув право вимоги за спірним зобов'язанням.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем після відступлення права грошової вимоги не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.12.2023 у справі №916/144/17 зазначила, що унаслідок відступлення права вимоги (цесії) первісний кредитор у зобов'язанні замінюється новим кредитором, але зміст зобов'язання не змінюється: новий кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в тому ж обсязі, в якому мав право вимагати первісний кредитор до вчинення цесії, і на тих самих умовах (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі №489/2951/16-ц зазначено, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку з простроченням ТОВ "ТМГ-2016", позивач, як новий кредитор, заявив до стягнення 712 127,20 грн боргу, 123 559,39 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 22.03.2024 по 31.09.2025, трьох відсотків річних в сумі 31 985,88 грн. нарахованих за період з 22.03.2024 по 16.10.2025.
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення боргу, інфляційних втрат та 3% річних по кожному акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) окремо, враховуючи дату виникнення боргу, дату оплати, період існування заборгованості та її розмір, провівши відповідний перерахунок, суд вважає, що стягненню підлягають 712 127,20 грн боргу, інфляційні втрати в розмірі 123 559,39 грн та 3% річних в розмірі 31 944,44 грн. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Оцінюючи обґрунтованість посилань відповідача на воєнний стан та нестабільну економічну ситуацію як на підставу для відмови у позові суд відзначає, що Верховним Судом сформовано ряд ключових висновків з даного приводу при вирішення спорів із посиланням на форс-мажорні обставини, в тому числі в умовах військової агресії рф проти України.
Так, за сталою судовою практикою ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія / фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання (див. постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 30.09.2025 у справі №916/4411/23).
У застосуванні положень статті 617 ЦК України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку (подібні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21 та від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
В свою чергу суд відзначає, що спірний правочин був укладений його контрагентами у 2024 році , тобто після початку військової рф проти України. Відтак, відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, при його підписанні повинен був розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки. В свою чергу, уклавши Договір та додаткову угоду до нього, відповідач погодив усі їхні умови, зокрема, в частині проведення розрахунків за отримані послуги.
З наведеного суд констатує, що обставини на які посилається відповідач належними та допустимими доказами не обґрунтовані, а відтак підставою для звільнення його від виконання договірного зобов'язання бути не можуть.
Вказаний висновок судом сформований також із урахуванням домовленостей контрагентів щодо порядку інформування ними один одного про існування форс - мажорних обставин (п.5.3 Договору), та відсутності у матеріалах справи доказів застосування такої процедури у спірних правовідносинах.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Суд зазначає, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі перед тим судом, який розглядає справу та надає цьому доказу юридично значущу оцінку.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМГ-2016" (вул. Митрополита Шептицького, буд. 20, м. Тернопіль, 46008, ідент. код 40235205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСО-ЛТД" (вул. Шевченка, будинок 15, с. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47740, ідент. номер 14039566) - 712 127 (сімсот дванадцять тисяч сто двадцять сім) грн 20 коп. основну суму заборгованості, 3% річних в сумі 31 944 (тридцять одну тисячу дев'ятсот сорок чотири) грн 44 коп., інфляційних нарахувань в сумі 123 559 (сто двадцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 38 коп. та 10 411 (десять тисяч чотириста одинадцять) грн 57 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення 23.12.2025.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко