Ухвала від 22.12.2025 по справі 905/1273/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

22.12.2025 Справа №905/1273/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. розглянувши в порядку наказного провадження заяву №Ю-58 від 11.12.2025 (сформовано в системі 11.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт Інтернешнл", м.Кагарлик Київської області, до боржника, Фермерського господарства "Врємя", м.Лиман Донецької області, про видачу судового наказу за вимогою щодо стягнення заборгованості за договором поставки №АЕІ-3206-2108/23 від 21.08.2023 (додаток-специфікація №1 від 21.08.2023 та видаткова накладна №3300 від 11.09.2023, додаток-специфікація №2 від 08.09.2023 та видаткова накладна №3301 від 11.09.2023) в сумі 80498,92 грн, з яких: 26551,38 грн - сума основного боргу, 6291,60 грн - інфляційне збільшення, 1825,61 грн - 3% річних, 18238,13 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 21506,85 грн - 10% штраф, 6085,35 - пеня 3%, а також суму сплаченого судового збору,

без виклику сторін, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт Інтернешнл", м.Кагарлик Київської області, звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фермерського господарства "Врємя", м.Лиман Донецької області, (боржник) в сумі 80498,92 грн, з яких: 26551,38 грн - сума основного боргу, 6291,60 грн - інфляційне збільшення, 1825,61 грн - 3% річних, 18238,13 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 21506,85 грн - 10% штраф, 6085,35 - пеня 3%, на підставі договору поставки №АЕІ-3206-2108/23 від 21.08.2023 (додаток-специфікація №1 від 21.08.2023 та видаткова накладна №3300 від 11.09.2023, додаток-специфікація №2 від 08.09.2023 та видаткова накладна №3301 від 11.09.2023).

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 615, 626 - 629, 631, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 147, 148, 150, 154, 155, 159 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника 52906,72 грн, з яких: 26551,38 грн - сума основного боргу, 6291,60 грн - інфляційне збільшення, 1825,61 грн - 3% річних, 18238,13 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Поряд з цим, щодо видачі судового наказу в частині стягнення з Фермерського господарства "Врємя" 21506,85 грн (10% штраф) та 6085,35 грн (пеня 3%), суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт Інтернешнл" з огляду на таке.

За приписом ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатом розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником; у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (п.4); до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п.3); інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.4).

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, як на підставу вимог про стягнення з Фермерського господарства "Врємя" 21506,85 грн (10% штраф) та 6085,35 (пеня 3%) посилається на договір поставки №АЕІ-3206-2108/23 від 21.08.2023, обґрунтовуючи виникнення означеної заборгованості внаслідок неналежно виконання боржником за ним грошових зобов'язань в частині розрахунку за поставлену продукцію згідно додатку-специфікації №1 від 21.08.2023 та видаткової накладної №3300 від 11.09.2023, а також додатку-специфікації №2 від 08.09.2023 та видаткової накладної №3301 від 11.09.2023.

У якості доказів представлено суду у електронних копіях: договір поставки №АЕІ-3206-2108/23 від 21.08.2023, додаток-специфікація №1 від 21.08.2023, видаткова накладна №3093 від 24.08.2023, видаткова накладна №3300 від 11.09.2023, податкова накладна №291 від 22.08.2023, квитанція від 06.09.2023 про реєстрацію податкової накладної, податкова накладна №133 від 11.09.2023, квитанція від 27.09.2023 про реєстрацію податкової накладної, виписка з особового рахунку заявника в АТ «ОТП БАНК» за 22.08.2023, додаток-специфікація №2 від 08.09.2023, видаткова накладна №3301 від 11.09.2023, податкова накладна №116 від 08.09.2023, квитанція від 21.09.2023 про реєстрацію податкової накладної, податкова накладна №134 від 11.09.2023, квитанція від 21.09.2023 про реєстрацію податкової накладної, виписка з особового рахунку заявника в АТ «ОТП БАНК» за 08.09.2023, виписка з рахунку заявника в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» за 13.09.2023.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати поставленого товару, які визначені додатками-специфікаціями понад 30 календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості поставленого та несплаченого товару.

Як слідує з представленого заявником розрахунку, 10% штрафу від вартості поставленого та несплаченого товару нараховано за формулою, яка передбачає застосування 10% штрафу від вартості поставленого та несплаченого товару за кожен день прострочення виконання.

Проте, санкція у вигляді штрафу є фіксованою, обчислюється у відсотках у розмірі встановленому договором від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України) та не нараховується за кількість днів у періоді прострочення.

Таке вказує на необґрунтованість вимог у цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Суд зазначає, що, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.

Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості здійснення господарських операцій саме у межах та на підставі договору, виникнення спірних правовідносин за таким, а відтак і обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права.

Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 Господарського процесуального кодексу України).

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

З наявних в матеріалах справи документів слідує, що заявлені вимоги в означеній частині мають ознаки спірності.

З огляду на викладене, із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги в частині стягнення 21506,85 грн - 10% штрафу на підставі договору поставки №АЕІ-3206-2108/23 від 21.08.2023 (додаток-специфікація №1 від 21.08.2023 та видаткова накладна №3300 від 11.09.2023, додаток-специфікація №2 від 08.09.2023 та видаткова накладна №3301 від 11.09.2023), за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, судом не встановлено підстав для видачі судового наказу в частині стягнення з боржника 21506,85 грн (10% штраф).

Щодо заявленої до стягнення з боржника суми 6085,35 (пеня 3%).

Суд зазначає, що така відповідальність (пеня 3%) не встановлена договором поставки №АЕІ-3206-2108/23 від 21.08.2023, у заяві №Ю-58 від 11.12.2025 (сформовано в системі 11.12.2025) застосування (підстави) такої не обґрунтовано.

З цього слідує, що заявлена вимога про стягнення з боржника суми 6085,35 грн, як пені 3%, не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором, а отже не відповідає вимогам ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на таке, судом на встановлено підстав для видачі судового наказу в частині стягнення з боржника 6085,35 (пеня 3%).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт Інтернешнл" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фермерського господарства "Врємя" 21506,85 грн (10% штраф) та 6085,35 грн (пеня 3%).

Одночасно, суд звертає увагу заявника, що за приписами ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, тобто, в даному випадку, вимога про стягнення 10% штрафу, в наказному, після усунення недоліків, або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

В частині стягнення заявленої суми пені 3% суд роз'яснює, що заявник, у цьому випадку, має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт Інтернешнл", м.Кагарлик Київської області (код ЄДРПОУ 40623794) у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фермерського господарства "Врємя", м.Лиман Донецької області (код ЄДРПОУ 31217606) 21506,85 грн (10% штраф) та 6085,35 грн (пеня 3%).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання ухвали 22.12.2025.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Кротінова

Попередній документ
132826834
Наступний документ
132826836
Інформація про рішення:
№ рішення: 132826835
№ справи: 905/1273/25
Дата рішення: 22.12.2025
Дата публікації: 24.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.12.2025)
Дата надходження: 12.12.2025
Предмет позову: Наказне провадження