Постанова від 22.12.2025 по справі 913/567/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року м. Харків Справа № 913/567/19(913/412/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження (без виклику учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (вх.№872Л/2)

на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 (повне рішення складено 27.03.2025, суддя Яресько Б.)

у справі №913/567/19 (913/412/24)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Вінниця,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за послуги з передачі електричної енергії за договором від 27.06.2019 №0694-02041 у розмірі 196565,82 грн.

Заборгованість виникла через неоплату наданих послуг за актом коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022), яким скориговано фактичний обсяг наданої послуги, та донараховано 430,063 МВт*год., що в грошовому еквіваленті становить донарахування 178376,36 грн. Також позивачем заявлені до стягнення суми інфляційних втрат - 11118,98 грн, та 3% річних - 7070,48 грн, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (21022, місто Вінниця, вул. Енергетична, будинок 6, кімната 404 ЄДРПОУ 31443937) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адреса Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 ЄДРПОУ 00100227) заборгованість в сумі 178376 грн 36 коп, 3% річних в сумі 7070 грн 48 коп, інфляційні втрати в сумі 11118 грн 98 коп, судовий збір 2442 грн 40 коп, на поточний рахунок НЕК "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227), код ЕІС: 10Х1001С 00001Х, п/р НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129.

Місцевий господарський суд з огляду на положення ст.ст. 901-903 Цивільного кодексу України, умови укладеного між сторонами договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.06.2019 №0694-02041, дійшов висновку, що у спірний період позивач поставляв на об'єкти відповідача електричну енергію, що підтверджується актом коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022) на суму 178376,36 грн. Відповідач за надані послуги з передачі електричної енергії не розрахувався, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 178376,36 грн. Приймаючи до уваги встановлені обставини, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в тому числі стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 11118,98 грн за період червень 2023 - серпень 2024, та 3% річних в сумі 7070,48 грн за період з 02.06.2023 до 26.09.2024, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" не погодилось з рішенням Господарського суду Луганської області та 15.04.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19(913/412/24) скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості залишити без задоволення; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" витрати по сплаті судового збору за подання даної апеляційної скарги.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог відповідач, зокрема, вказує, що, починаючи з 24.02.2022 територія Луганської області, яка після 2014 року знаходилася під контролем державної влади України, була окупована Російською Федерацією; майно ТОВ "ЛЕО" - єдиного ОСР на зазначеній території було захоплено військовими формуваннями РФ, військові формування РФ перешкоджали веденню ТОВ "ЛЕО" господарської діяльності на території Луганської області, яка була окупована, блокували і господарську діяльність постачальників електричної енергії.

Як зазначалося ТОВ "ЛЕО" у відзиві на позовну заяву і не було належним чином досліджено судом першої інстанції, з 24.02.2022 і по теперішній час військовими формуваннями РФ в населених пунктах Луганської області були захоплені адміністративні будівлі ТОВ "ЛЕО", в яких розміщувався апарат управління ТОВ "ЛЕО" - адреса: вул.Свободи, 1 Б, м. Старобільськ, Луганська область, та розміщувалися структурні (невідокремлені) підрозділи ТОВ "ЛЕО" - райони електричних мереж (далі - РЕМ) - міста Сватове, Біловодськ, Щастя, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, ділянки РЕМ - смт. Білокуракине, смт. Троїцьке, м. Старобільськ, смт. Марківка, смт. Новопсков, смт. Станиця Луганська, м. Попасна, м. Кремінна.

Крім адміністративних будівель, військовими формуваннями РФ примусово вилучено і інше майно ТОВ "ЛЕО", яке використовувалося для здійснення господарської діяльності, в тому числі для розподілу електричної енергії, зокрема: об'єкти електроенергетики, прилади обліку електричної енергії, потужні трансформатори, автотранспорт, спеціальна виробнича техніка, комп'ютерна, офісна техніка та інші матеріальні цінності. Також вилучені первинні бухгалтерські документи, документи з кадрової роботи, серверне обладнання з електронними базами даних та інші нематеріальні активи ТОВ "ЛЕО".

У свою чергу, військові дії призвели до руйнування електричних мереж, через які ТОВ "ЛЕО" здійснювало розподіл електричної енергії на визначеній території Луганської області, до складу яких входять трансформаторні підстанції, лінії електропередачі (повітряні та кабельні), розподільні пристрої, що призвело до неможливості фізичного відбору електричної енергії у точках комерційного обліку на відпуск, що розташовані на межі балансової належності електричних мереж, а відповідно й до неможливості розподілу електричної енергії.

Крім того відповідач посилається на сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-23-2582, виданий 30.05.2023 (копія сертифікату додається), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ "ЛЕО" щодо обов'язку (зобов'язання) належним чином виконувати умови договору, зокрема подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервної потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 договору; повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених договором.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання: 24 лютого 2022 року;

- дата закінчення: тривають на 30 травня 2023 року.

Таким чином, скаржник вказує, що з 24.02.2022 виконання зобов'язань за договором як для ПАТ "НЕК "Укренерго", так і для ТОВ "ЛЕО" (зокрема, за спірний період березень 2022 року) стало неможливим у зв'язку з настанням вищезазначених обставин, за які обидві сторони договору не відповідають.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19(913/412/24) залишено без руху. Постановлено, апелянту усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у сумі 3633,60 грн, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

30.04.2025 від через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано докази усунення недоліків, про які зазначено в ухвалі суду від 21.04.2025, а саме, докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19(913/412/24); постановлено здійснити розгляд справи №913/567/19(913/412/24) в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали; зобов'язано Господарський суд Луганської області невідкладно надіслати до Східного апеляційного господарського суду справу №913/567/19(913/412/24).

12.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5937), в якому позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19 (913/412/24) - залишити без задоволення; рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі № 913/567/19 (913/412/24) - залишити без змін; судові витрати покласти на апелянта.

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:

- актом коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги. Так, донараховано 430,063 МВт*год., що в грошовому еквіваленті становить донарахування 178376,36 грн. Таким чином, за ТОВ "ЛЕО" станом на 26.09.2024 загальна сума боргу за березень 2022 обліковується в розмірі 2675537,89 грн (2497161,53 грн + 178376,36 грн;

- оскільки у розгляді справи №913/567/19(913/73/23) приймали участь ТОВ "ЛЕО" та НЕК "Укренерго", які є сторонами у справі №913/567/19(913/412/24), то вищезазначені преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, так, як їх істинність вже встановлено у судовому рішенні, а факт порушення відповідачем грошових зобов'язань по розрахункам за договором 27.06.2019 №0694-02041 доведений позивачем належними та допустимими доказами;

- плановий і фактичний обсяг послуги не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснювати оплату послуг у строки та на умовах, визначених договором. Відтак, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про правомірність вимоги позивача в межах справи №913/567/19(913/412/24) про нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму основного боргу.

14.05.2025 матеріали справи 913/567/19(913/412/24) надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (вх.№6434 від 21.05.2025) про зупинення провадження у справі №913/567/19 (913/412/24).

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 у зв'язку з перебування судді Крестьянінова О.О. у відпустці для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19 (913/412/24) до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення повної постанови; зобов'язано сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 у зв'язку з перебування судді Мартюхіної Н.О. та судді Медуниці О.Є. у відпустці для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 у зв'язку з перебування судді Крестьянінова О.О. у відпустці для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (вх.№872Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19 (913/412/24); встановлено учасникам справи строк 15 днів з моменту отримання цієї ухвали для подання пояснень з урахуванням правової позиції, викладеної об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23.

07.11.2025 Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" через підсистему "Електронний суд" подано письмові пояснення у справі (вх.№13001), в яких, зокрема, зазначає, що дії НЕК "Укренерго" у спірних правовідносинах мали нормативно-врегульований технічний характер та здійснювалися в межах наданих повноважень; обсяги електричної енергії визначені на підставі сертифікованих даних комерційного обліку, що є єдиним допустимим джерелом для взаєморозрахунків; коригування проведене у відповідності до процедур Правил ринку; встановлені у справах №913/567/19 (913/73/23) та № 913/567/19 (913/60/23) обставини підтверджують правильність правової позиції НЕК; висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду у справі №908/1162/23, яка не забороняє адміністрування процесів ринку в частині технічного обліку даних, що мають автоматизований характер.

12.11.2025 Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" через підсистему «Електронний суд» подано письмові пояснення у справі (вх.№13206), які було досліджено судовою колегією.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У даному випадку колегія суддів враховує, що предметом апеляційного провадження судове рішення про стягненні з відповідача заборгованості у сумі 196565,82 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи, направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, а отримання відповідного судового рішення (ухвали суду апеляційної інстанції) залежало виключно від волевиявлення та дій самих учасників справи.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між НЕК "Укренерго" (далі - ОСП, НЕК "Укренерго", позивач) та Товариством з обмежено відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "ЛЕО", користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.06.2019 №0694-02041 (далі - договір). |

Сторонами шляхом укладання додаткової угоди від 31.07.2019 прийнято нову редакцію договору, а додатковою угодою №1 від 24.09.2020 викладено п. 6.7 договору в новій редакції.

Додатковою угодою від 17.09.2021 викладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії в новій редакції.

Згідно з п. 1.1 договору ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (ділі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пп. 1 п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021) ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу.

Згідно з пп. 3 п. 8.3 договору користувач зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору.

Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

З платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 5.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги. у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акту коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Згідно з п. 5.6 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту.

Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання- передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

Актом коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022) скориговано фактичний обсяг наданої послуги. Так, донараховано 430,063 Мвт/год., що в грошовому еквіваленті становить донарахування 178376,36 грн.

Таким чином, за ТОВ "ЛЕО" станом на 26.09.2024 загальна сума боргу за березень 2022 року обліковується в розмірі 2675537,89 грн (2497161,53 грн + 178376,36 грн). Даний акт направлений відповідачу за допомогою сервісу "Аскод-онлайн", проте на момент звернення із даним позовом до суду залишається не сплаченим.

Відтак, спір виник внаслідок того, що відповідач, за твердженням позивача, в порушення умов договору та відповідних законодавчих приписів, своєчасно не сплатив вартість наданих послуг за період з березень 2022 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 178376,36 грн. Також за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем розраховано та заявлено до стягнення 7070,48 грн трьох процентів річних та 11118,98 грн інфляційних втрат.

27.03.2025 ухвалено оскаржуване судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Законом України "Про ринок електричної енергії" врегульовано відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище урегульовані.

Користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії (п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається зокрема договір про надання послуг з передачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.

На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.

Згідно з п. 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

Відповідно до п. 1.3 розділу ХІ Кодексу системи передачі доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, договір про надання послуг з передачі електричної енергії №069402041 від 27.06.2019 (з урахування внесення до нього в подальшому змін) є належною підставою для виникнення прав та обов'язків у сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021) сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет (п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021).

Відповідач зобов'язаний подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю (пункт 4.2 договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021).

Таким чином, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов'язком користувача за договором про надання послуг.

У свою чергу фактичний обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (пункт 4.1 договору в редакції додаткової угоди).

Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021) розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Згідно з п. 5.5 договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021) користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням електронного підпису тієї особи, яка уповноважена на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правилами ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

З приводу посилань відповідача щодо недостовірності обсягів наданих послуг, зазначеному в акті коригування від 29.05.2023, колегія суддів зазначає таке.

За умовами укладеного між сторонами договору, вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (АКО).

Статтею 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.

Адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії, відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів:

1) здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, а також контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку;

2) координує інформаційний обмін на ринку електричної енергії шляхом визначення регламентів та протоколів інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку електричної енергії;

3) отримує від постачальників послуг комерційного обліку дані комерційного обліку електричної енергії, визначає їхню придатність до використання та забезпечує центральну агрегацію;

4) надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку;

4-1) надає дані для формування гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

5) створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії;

6) здійснює інші функції, передбачені правилами ринку та кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п. 2.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 зі змінами (далі - Кодекс), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку.

Згідно з п. 2.1.2 Кодексу метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів (п. 9.1.1 глави 9.1 розділу IX Кодексу комерційного обліку).

Відповідно до пункту 9.6.1 глави 9.6 розділу IX Кодексу комерційного обліку перевірка даних здійснюється відповідними ППКО на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку.

Згідно з пунктами 9.14.1-9.14.3 глави 9.14 розділу IX Кодексу комерційного обліку АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Регламенти та терміни передачі даних від АКО до АР та учасників ринку розробляються АКО та публікуються на його офіційному вебсайті.

Підпунктом 6 п. 2.3.1 Кодексу визначено, що ППКО зобов'язані формувати та передавати АКО, а також іншим учасникам ринку та ППКО електронні документи з даними комерційного обліку згідно з цим Кодексом, Правилами ринку та Правилами роздрібного ринку.

Відповідно до п. 2.5 Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - Порядок) оператори обліку (оператори мереж та виробники електроенергії) до 10:00 у D+1 3 завантажують в систему MMS погодинні валідовані дані комерційного обліку електричної енергії та мають можливість до 13:30 у D+1 надати скориговані дані комерційного обліку (п. 2.9 Порядку).

Згідно з п. 3.1 Порядку оператори обліку, за необхідності, можуть надати скориговані дані комерційного обліку за будь-який день розрахункової декади до 00:00 у 010+3. Всі без виключень оператори обліку (оператори мереж, оператори системи розподілу та виробники електроенергії) мають обов'язково завантажити в систему MMS погодинні валідовані дані комерційного обліку електричної енергії.

Після проведення всіх перевірок і обчислень, зазначених у цьому Кодексі, АКО визначає значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної ТКО (пункту 9.13.1 глави 9.13 розділу IX ККОЕЕ).

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, відібраної, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

Главою 10.2. розділу X Кодексу врегульовано порядок вирішення суперечок АКО.

У відповідності до положень цієї глави АКО розглядаються суперечки, що попередньо розглядались сторонами та щодо яких не було досягнуто згоди.

Розгляд такої суперечки може бути ініційовано будь-якою зі сторін шляхом відповідного звернення до АКО. У зверненні можуть також міститись вимоги щодо улаштування ЗКО та вузлів обліку, перегляду або виправлення будь-якого результату та значення даних комерційного обліку електричної енергії, проведення повторних обчислень і, за умови виявлення помилок, проведення заміни відповідних даних комерційного обліку електричної енергії.

У разі отримання ППКО (у ролі ОДКО) вимоги АКО щодо перевірки результатів вимірювання в точці вимірювання, валідованих даних та/або процедур, що використовувалися при формуванні валідованих даних комерційного обліку, ППКО (у ролі ОДКО) повинен провести зазначену перевірку та повідомити АКО про її результати протягом 10 робочих днів від дня отримання відповідної вимоги.

За результатами перевірки ППКО (у ролі ОДКО) надає висновки АКО щодо необхідності залишити незмінними або замінити спірні дані комерційного обліку та у разі відсутності даних або необхідності їх заміни надає висновки щодо причин, які призвели до цього.

Після отримання від ППКО (у ролі ОДКО) звіту про перевірку інформації щодо суперечки АКО протягом п'яти робочих днів проводить аналіз отриманих даних щодо суперечки та готує рішення.

АКО за результатами підготовленого ППКО (у ролі ОДКО) звіту про суперечку надає відповідь сторонам суперечки.

Якщо вирішення суперечки передбачає зміну даних, АКО повинен провести нове формування сертифікованих даних для відповідних учасників ринку та передати ці дані АР та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів.

Відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО в частині проведення контролю та врегулювання суперечок щодо комерційного обліку здійснює наступні функції: забезпечує контроль за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог цього Кодексу; здійснює нагляд та приймає рішення щодо відповідності стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу; забезпечує вирішення спірних питань щодо організації та здійснення комерційного обліку в межах своєї компетенції; перевіряє спроможність заявників виконувати функції ППКО відповідного рівня; розглядає та вирішує суперечки щодо комерційного обліку, по яким сторони суперечки не дійшли згоди.

Будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв'язку з виконанням Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін (п.п. 10.1.1. глави 10.1. розділу Х Кодексу).

У разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку ( п. 10.1.4 Кодексу).

Наявність порушення питання щодо суперечності даних комерційного обліку електричної енергії, переданої на виконання договору з надання послуг з передачі електричної енергії від 27.06.2019 №0694-02041 у спірний період часу матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил ринку, система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Як вказано вище, відповідно до п. 5.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3-х банківських днів з дати та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Позивач листом від 02.03.2022 №01/9715 повідомив всіх учасників ринку, що у зв'язку з оголошенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану та ситуацією, яка сталася в країні, НЕК "Укренерго" повідомляє, що направлення рахунків-фактур та обмін первинною документацією здійснюється виключно за допомогою сервісу електронного документообігу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої зобов'язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії за березень 2022 року строки та у спосіб встановлений договором, що підтверджується вказаним вище актом коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022) на суму 178376,36 грн.

Акти приймання-передачі наданих послуг та акт коригувавння направлялися відповідачу електронною поштою через систему електронного документообігу АСКОД (скріншот додано до матеріалів справи).

Водночас, у відповідності до п. 5.6 договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021) у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Доказів оскарження відповідачем даних комерційного обліку з якими він не погоджується та неправомірного використання АКО даних комерційного обліку на підставі яких сформовано первинну документацію щодо обсягу наданих відповідачу послуг за договором матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки акти приймання-передачі послуг та коригування отримані відповідачем, однак в установлений термін повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей на адресу позивача не надходило, тому вважається, що ці акти прийнято відповідачем.

З приводу посилань скаржника, що з 24.02.2022 виконання зобов'язань за договором як для ПАТ "НЕК "Укренерго", так і для ТОВ "ЛЕО" (зокрема, за спірний період березень 2022 року) стало неможливим у зв'язку з настанням вищезазначених обставин, за які обидві сторони договору не відповідають, судова колегія зазначає таке.

Основним видом господарської діяльності ТОВ “ЛЕО» є розподілення електроенергії, а саме є постачальником послуг комерційного обліку електроенергії і здійснювало діяльність тільки на території Луганської області.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 території Луганської області були тимчасові окуповані не 24.02.2022, а протягом лютого - липня 2022.

За таких обставин, твердження відповідача, що саме з 24.02.2022 він втратив повністю можливість виконувати спірний договір по всій території Луганської області в повному обсязі, оцінюється критично. При цьому, апелянт самостійно як у позові так і в апеляційній скарзі визначає, що окупація була поступовою і не на всю територію області з 24.02.2022.

Постачання позивача до точок комерційного обліку відповідача здійснювалось автоматично. До повноважень відповідача належить зокрема здійснювати контроль та облік постачання і розподіл його за споживачами на території Луганської області. Відсутність можливості відповідача фізично проконтролювати на місці та підтвердити той обсяг, що обліковується за даними позивача не свідчить, що договір не виконувався, постачання не було і підстави вважати, що саме з 24.02.2022 втрачено повністю можливість виконувати спірний договір з матеріалів справи також не вбачається.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

В даному випадку відповідачем не були надані беззаперечні докази, які б підтвердили обставин відсутності надання відповідачем тих послуг, на які він посилається в обґрунтування своєї позиції (повного обсягу або їх частини).

У свою чергу відповідач, в контексті покладання на нього обов'язку доказування, окрім наданих документів, не був позбавлений застосовувати інші засоби доказування під час розгляду справи господарським судом першої інстанції на підтвердження дійсного обсягу/вартості надання послуг за договором у відповідний період, можливості їх віднесення саме до акту коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022), що вказує на зайняття ним пасивної позиції щодо встановлення дійсних правовідносин між сторонами та перекладення відповідного обов'язку на суд.

Відтак, судова колегія вказує, що докази позивача на підтвердження заявлених ним вимог є більш вірогідними, ніж докази, на які посилається відповідач, заперечуючи проти їх задоволення.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/25 щодо неможливості передання електроенергії на тимчасово окуповані території. Разом з тим, позивачем не доводиться обов'язок припинення постачання електричної енергії на окуповані території саме позивачем у справі, як підстави для покладення на нього відповідальності внаслідок неправомірної бездіяльності. Істотним є те, що відповідач не є споживачем електроенергії, що передається, а є суб'єктом, що здійснює облік того, що передається та забезпечує подальше передання споживачу. Відповідач є особою, що надає послугу по обліку і його діяльність не пов'язана зі збільшенням чи зменшенням матеріальних благ.

Стосовно посилання відповідача на сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-23-2582, виданим 30.05.2023, яким Торгово-промислова палата України засвідчила ТОВ “ЛЕО» форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання з 24.02.2022 зобов'язань за спірним договором, суд зазначає, що ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Тобто, відповідний сертифікат є належним доказом для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, яка не визначена предметом даного судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням наведених вище умов договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк виконання зобов'язання з оплати вартості послуг з передачі електричної енергії у вказаному в акті коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022), є таким, що настав.

Обставини того, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, а саме оплату заборгованості в повному обсязі не здійснив, були встановлені судом першої інстанції.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем також нараховано до стягнення з відповідача інфляційні витрати в сумі 11118,98 грн за період червень 2023 - серпень 2024 та 3% річних 7070,48 грн за період з 02.06.2023 по 26.09.2024.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Луганської області про їх арифметичну вірність та обґрунтованість, у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Отже, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у даній справі.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду з огляду на зазначене вище.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни або скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19 (913/412/24) - без змін.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19 (913/412/24) - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 22.12.2025.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна