Єдиний унікальний номер 632/584/24
Номер провадження 22-ц/818/3834/25
23 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,
суддів Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року в складі судді Библіва С.В. по справі № 632/584/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 28 лютого 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання фінансових послуг № 2105965533476 «Стандартний», за яким відповідач отримав кредит у розмірі 5900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, який зобов'язався повернути та сплатити проценти, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання фінансових послуг № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року, що укладений з ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі до ОСОБА_1 .
Загальний розмір заборгованості відповідача становить 91 428,17 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5900,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 85 528,17 грн. Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності товариство просить стягнути заборгованість у розмірі 59 236,00 грн, з яких заборгованість за кредитом 5900,00 грн та за відсотками 53 336,00 грн.
Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року у розмірі 59 236,00 грн, витрати зі сплати судового збору 3028,00 грн і понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн.
Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 900,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги в сумі 53 336,00 грн, суму судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.
Заочне рішення суду мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору у відповідача утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача як нового кредитора.
07 травня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Лазорко Р.Й. подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Златопільського (Первомайського) міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення суду відмовлено.
На вказане судове рішення 03 червня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Лазорко Р.Й. до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, стягнути з позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не укладав та не підписував кредитний договір. У долученому до позовної заяви проєкті договору зазначена інформація щодо місця проживання позичальника, яка не відповідає дійсності. У позивача відсутні копії паспорту та ідентифікаційного коду відповідача, що свідчить про не проходження ним ідентифікації особи. Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 заходив на сайт товариства, зареєстрував електронний кабінет в інформаційно-телекомунікаційній системі, будь-яким способом отримав та застосував ідентифікатор електронного підпису. Підтвердження факту отримання ним кредитних коштів позивачем суду не надано. Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача). Інформаційна довідка ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 28 лютого 2021 року не може вважатися первинним документом, що підтверджує надання йому кредитних коштів, оскільки є одностороннім документом іншої юридичної особи, а також в ній немає інформації та необхідних даних та реквізитів, зокрема, банківських реквізитів відповідача та його ідентифікаційних даних. В заяві-анкеті зазначено два строки повернення кредиту: орієнтовний - 16 днів з моменту отримання кредиту та 365 днів, що свідчить про нечіткість умов договору. Розмір процентів за користування кредитом, який може підлягати стягненню з відповідача за умов укладення договору, складає лише 1888,00 грн за 16 днів.
03 липня 2025 року від ТОВ «Коллект Центр» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило залишити її без задоволення, а заочне рішення суду без змін. Відзив мотивовано тим, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Факт перерахування коштів підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», а також додатково АТ «Банк Восток» надав виписку по рахунку відповідача, з якої встановлено, що кредитні грошові кошти зараховані на картковий рахунок позичальника. Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов'язку з повернення грошових коштів. У розрахунку заборгованості чітко вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Позивач об'єктивно позбавлений можливості надати виписку по рахунку, оскільки не є банком, а є фінансовою установою. Нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування: з 28 лютого 2021 року по 28 лютого 2022 року. При цьому, відповідно до умов договору, відсоткова ставка за перші 16 днів становить 2% на день, з 17 по 32 день -3,64% на день, з 33 по 48 - 5,02% на день, в подальшому - 7,67% на день. Витрати на правову допомогу, заявлені відповідачем, є безпідставними, а їх розмір є необґрунтованим. Також просило поновити строк на подачу відзиву.
З огляду на те, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження товариством отримано в електронному кабінеті 23 червня 2025 року (а.с. 158), а відзив подано 03 липня 2025 року, то встановлений судом 10-денний строк на подачу відзиву не пропущений, тож клопотання позивача про поновлення строку є зайвим.
03 липня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» ТОВ «Коллект Центр» подало до суду клопотання про розгляд справи з викликом сторін, яке ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 липня 2025 року залишено без задоволення.
29 липня 2025 року від представника відповідача адвоката Лазорко Р.Й. за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява, в якій він вказав, що надана виписка АТ «Банк Восток» по рахунку ОСОБА_1 не підтверджує факт отримання ним грошових коштів саме від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року.
01 серпня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» ТОВ «Коллект Центр» надало додаткові пояснення, в яких наголосило на тому, що з виписки по рахунку відповідача чітко прослідковується, що 01 березня 2021 року на його картковий рахунок, вказаний ним в заявці на отримання кредиту, було зараховано грошові кошти в сумі 5 900,00 грн, як передбачено кредитним договором. Більш того, відповідач частково сплачував заборгованість по обох кредитах, що свідчить про визнання факту укладення договору, отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2025 рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 лютого 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2105965533476 «Стандартний» (а.с. 4-8).
За умовами п. 1.1. укладеного між первісним кредитором та відповідачем договору товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків і правил.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Згідно з п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначено п. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначено п. 1.4.в).
д) тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.п. 1.4.1., 1.4.2. договору нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Згідно з п.п. 1.5. 1.6. договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети, правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані, вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно з п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.
Відповідно до п. 4.3. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 Z5, в ньому вказані його РНОКПП, дані паспорта, адреса, телефон, адреса електронної пошти.
У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком № 1 до кредитного договору, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті, виявив бажання отримати кредит на особисті потереби у розмірі 5900,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково позичальник зобов'язався повернути кредит у розмірі 5900,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1888,00 грн. У заяві-анкеті вказано номер карткового рахунку позичальника НОМЕР_1 . Заява-анкета також підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікаторомZ5 (а.с. 8 зворот).
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5900,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Вей фор пей» від 01 березня 2024 року, відповідно до якого на підставі укладеного між товариством та ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ «ФК «Вей фор пей» 28 лютого 2021 року здійснено переказ грошових коштів на карту НОМЕР_1 , емітент Банк Восток, час запиту 28 лютого 2021 року о 20:13, номер договору згідно інформації від кредитора 2105965533476, сума 5900,00 грн (а.с. 9).
З листа ПАТ «Банк Восток» від 17 грудня 2024 року вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_2 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 у національній валюті, фінансовий номер телефону НОМЕР_3 .
01 березня 2021 року по рахунку ОСОБА_1 банком виконано завершення переказу після надходження суми переказу у сумі 5900,00 грн по системі MoneySend. На підтвердження вказаної інформації надано виписку по рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 01 березня 2021 року на його рахунок зараховано кошти у розмірі 5900,00 грн по MoneySend (а.с. 78, 79).
Як вбачається з наданого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року станом на 30 листопада 2021 року становила 51 153,00 грн. Проценти нараховані з 28 лютого 2021 року по 15 березня 2021 року у розмірі по 118,00 грн на день, з 16 березня 2021 року по 29 березня 2021 року - по 214,76 грн на день, з 30 березня 2021 року по 13 квітня 2021 року - по 296,18 грн на день, з 14 квітня 2021 року по 30 листопада 2021 року - по 452,53 грн на день. При цьому, на рахунок погашення процентів зараховано один платіж 14 березня 2021 року у розмірі 1770,00 грн (а.с. 9 зворот - 11).
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (а.с. 14-18).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 03 грудня 2021 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року за тілом кредиту 5900,00 грн, та за процентами 45 253,00 грн, загальна сума 51 153,00 грн (а.с. 19).
З розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2105965533476 станом на 10 січня 2023 року становить 91 428,17 грн, з яких 5900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 45 253,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 40 275,17 грн - нараховані відсотки за період з 01 грудня 2021 року по 27 лютого 2022 року (89 днів) за ставкою 7,67 % денних (а.с. 12).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором про надання фінансових послуг 2105965533476 від 28 лютого 2021 року, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (а.с. 20-24).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором 2105965533476 від 28 лютого 2021 року за тілом кредиту 5900,00 грн та за процентами 85 528,17 грн, загальна сума 91 428,17 грн (а.с. 25).
Відповідно до наданого ТОВ «Коллект Центр» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року станом на 15 березня 2024 року становить 91 428,17 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5900,00 грн, за нарахованими процентами 85 528,17 грн (а.с. 13).
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), викладено правові висновки про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З договору про надання фінансових послуг № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 вбачається,що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.
Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, який згідно відомостей з банку є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 ) були викрадені/використані іншими особами для укладення договору від його імені, відповідачем до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався. Доказів відсутності волевиявлення на укладання договору відповідачем не надано.
Отже, відповідач уклав із ТОВ «Служба миттєвого кредитування» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5900,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Вей фор пей» від 01 березня 2024 року і листом та випискою по рахунку ПАТ «Банк Восток», згідно яких 01 березня 2021 року по рахунку ОСОБА_1 банком виконано завершення переказу після надходження суми переказу у сумі 5900,00 грн по системі MoneySend. Доказів того, що вказана сума отримана не від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за кредитним договором від 28 лютого 2021 року, а має інше призначення, ОСОБА_1 не надано.
Виходячи з наведеного, заперечення відповідача в апеляційній скарзі проти укладення ним вказаного договору і отримання коштів колегія суддів відхиляє.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що зазначена у договорі інформація щодо його місця проживання не відповідає дійсності, вказаних вище висновків суду не спростовує, оскільки інформацію щодо місця проживання відповідач вказував при заповненні заяви-анкети на власний розсуд.
Відступлення (продаж) прав вимоги за договором про надання фінансових послуг № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року відповідає статті 514 ЦК України, підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, копіями договорів факторингу від 01 грудня 2021 року та відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, реєстрів боржників до вказаних договорів.
Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також укладені наступні договори факторингу та відступлення прав вимоги, кінцевим кредитором за яким є ТОВ «Коллект Центр», у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Заборгованість за договором у повному обсязі ОСОБА_1 не повернута ані первісному кредитору, ані наступним кредиторам, на погашення боргу зараховано лише 1770,00 грн.
Отже, заборгованість відповідача за вказаним договором та відсотками за користування кредитними коштами підлягає стягненню з нього на користь ТОВ «Коллект Центр».
Аналіз наданих позивачем розрахунків заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року свідчить про те, що проценти за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії кредитного договору (з 28 лютого 2021 року по 27 лютого 2022 року) та за процентною ставкою, визначеною п. 1.4. договору, з урахуванням її поступового збільшення, що свідчить про правомірність їх нарахування.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів та сплати заборгованості в повному обсязі, не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, а також не надав свого розрахунку заборгованості.
Твердження ОСОБА_1 щодо того, що проценти могли бути нараховані йому лише за 16 днів користування кредитом, спростовуються змістом договору про надання фінансових послуг № 2105965533476 від 28 лютого 2021 року, яким передбачено, що граничний строк кредитування (строк дії договору) - 1 рік (пункт 1.9), а 16 днів є лише орієнтовним строком повернення коштів. З відповідними умовами договору відповідач погодився, підписавши його і частково виконуючи зобов'язання за ним.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а заочне рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, підстав для перерозподілу судового збору в апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина