Єдиний унікальний номер 642/7226/23
Номер провадження 22-ц/818/3172/25
23 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 березня 2025 року в складі судді Петрової Н.М. по справі № 642/7226/23 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-
У грудні 2023 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» відповідно до Статуту та рішення про створення об'єднання.
ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» власними силами, а також із залученням відповідних підприємств на договірній основі забезпечує утримання будинку і прибудинкової території, виступаючи колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг.
Станом на 13 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 45 897,18 грн, а також має сплатити за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року інфляційні втрати у розмірі 14 739,74 грн та 3% річних у розмірі 2 685,93 грн.
19 серпня 2023 року позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено претензію про сплату заборгованості, проте її проігноровано.
Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 63 322,85 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4530,75 грн, судовий збір 2684,00 грн.
17 січня та 22 січня 2025 року від ОСОБА_1 надійшли заява про скасування позову та заява про відзив на позов, в яких він вказав, що є власником квартири АДРЕСА_1 , однак там не проживає, у квартирі немає комунікацій. Будь-яких договорів з ОСББ він не укладав, рахунків не отримував. ОСББ зверталось до суду із заявами про видачу судового наказу, однак йому відмовлено.
20 березня 2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що у квартирі він не мешкає, там відсутні батареї, електропостачання, газопостачання та водопостачання. Жодних договорів з ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» він не підписував, рахунків щодо заборгованості не отримував. Всі докази, надані позивачем, є неналежними, Акт звірки щодо заборгованості не підписано, не надано детальних розрахунків, тарифів, не зазначено обсяг послуг. Також пропущений строк позовної давності. Заперечував щодо нарахувань інфляційних втрат та 3% річних.
26 березня 2025 року від представника ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» - адвоката Гавриленко Н.А. надійшла відповідь на відзив, у якій вона просила суд задовольнити позовні вимоги. Вказала, що квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Котлова 76-Г корп.2», отже він є співвласником в багатоквартирному житловому будинку і повинен сплачувати комунальні платежі, незалежно від укладення договорів з відповідними службами. Власник повинен брати участь в утриманні майна, що йому належить, факт не проживання його у квартирі не звільняє його від обов'язку сплачувати внески на утримання будинку. Тарифи є чинними, доказів не отримання послуг не надано. Період стягнення боргу з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року, тож позовну давність не пропущено.
26 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких він наголосив на відсутності договірних відносин, ненаданні доказів надання послуг та дотримання процедури встановлення тарифів, а також на пропуску строку позовної давності.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 28 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів належності ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , укладення між ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» та ОСОБА_1 договору про надання послуг, даних особового рахунку ОСОБА_1 та порядку нарахування за послуги, розрахунку заборгованості, тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто належних доказів, які підтверджують розмір заборгованості відповідача і факт надання йому послуг.
На вказане судове рішення 14 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 2010 року, що підтверджується інформацією з реєстру. Суд не витребував дані про право власності ОСОБА_1 , хоча мав право це зробити, якщо виникли сумніви. Відповідач у своїх заявах не заперечував, що є власником квартири. Більше того, він посилався на не проживання у квартирі, а отже фактично визнав право власності. Факт не проживання не звільняє від обов'язків по оплаті комунальних послуг. Відсутність письмового договору між ОСББ та співвласником не є підставою для невиконання останнім обов'язку щодо оплати послуг. Внески на утримання будинку є обов'язком усіх співвласників в силу Закону, незалежно від укладення договору. Протоколом загальних зборів ОСББ № 7 від 08 липня 2021 року було затверджено розмір внесків співвласників - 5,97 грн за кв м на місяць. Виходячи з розміру площі квартири відповідача 71,9 кв м, щомісячний платіж на утримання спільного майна становить 429,24 грн, що підтверджує розрахунок за фактично надані послуги. Саме такий розрахунок і зазначено в квитанції на оплату за зазначену квартиру. Суд визнав акт звірки та квитанції неналежними доказами, бо відповідач їх не підписував. Проте відповідач не оспорив саму суму заборгованості, альтернативного розрахунку не надав.
Разом з апеляційною скаргою позивач надав інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 лютого 2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 кв м, з 25 травня 2010 року (а.с. 150), однак такий доказ до суду першої інстанції подано не було, тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти його до розгляду в силу вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України.
15 квітня 2025 року та 20 травня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказав, що позивач не довів факту належності йому квартири АДРЕСА_1 , не надав жодного доказу існування між сторонами договірних або фактичних правовідносин. У матеріалах справи відсутні акт приймання-передачі квартири; акти надання послуг; будь-які заяви чи листування, що підтверджують його звернення до ОСББ або участь у його діяльності. Також позивачем не доведено розміру та складу заборгованості, не надано детального розрахунку заборгованості з поясненням кожного виду нарахування; протоколів загальних зборів із підтвердженням легітимності прийнятих рішень; доказів повідомлення його про ці нарахування; доказів вручення квитанцій або інформування про заборгованість. Акт звірки, на який посилається ОСББ, не містить його підпису і тому не може вважатися належним доказом. Апеляційна скарга є необґрунтованою та не містить належних доказів, які б спростовували законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 березня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до статуту ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2», затвердженого протоколом №1 загальних зборів від 02 березня 2017 року, метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (а.с. 14-19).
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Пунктом 2 розділу IV Статуту передбачено, що сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та Статуту.
Як вбачається з копії протоколу зборів №7 ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» від 08 липня 2021 року, затверджено бюджет утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 24 671,00 грн на місяць, що дорівнює 5,97 грн з кв м загальної площі будинку 4132 кв м. До кошторису входить відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат в Асоціацію «Будинки на Котлова» згідно договору 01/04-2021Г2 - 11 900,00 грн, оплата послуг з вивозу сміття - 1500,00 грн, оплата онлайн-доступу до системи обліку у багатоквартирних будинках ДАХ - 413,00 грн, оплата обслуговування банківського рахунку - 200,00 грн, заробітна плата голови правління - 3000,00 грн, податки та збори (ЄСВ 22%) - 660,00 грн, відрахування до резервного фонду - 4000,00 грн. Власник приміщення 40, загальною площею 71,9 кв м, ОСОБА_1 у голосуванні участі не брав (а.с. 9-10).
З акту звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року між ОСББ «Котлова 76-Г корп.2» та власником приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (о/р НОМЕР_1 ) вбачається, що власник вказаного приміщення має заборгованість у розмірі 45 897,18 грн. Вказана заборгованість складається з боргу на початок періоду 27 991,98 грн та заборгованості у розмірі 17 905,20 грн, з яких: за витратами на утримання будинку 10 301,76 грн (по 429,24 грн на місяць за 24 місяці з грудня 2021 року по листопад 2023 року), за опалення 7 603,44 грн (а.с.6).
З квитанції на оплату також вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , підлягає до сплати заборгованість у розмірі 45 897,18 грн, з яких 32 148,19 грн - витрати на управління будинком з розрахунку 429,24 грн на місяць (71,9 кв м * 5,97 грн/кв м), 13 748,99 грн - опалення (а.с. 7).
19 серпня 2023 року ОСОБА_1 направлено претензію про сплату заборгованості з вимогою у добровільному порядку сплатити заборгованість на рахунок ОСББ «Котлова 76Г корп.2» у розмірі 44 609,46 грн (а.с. 11-13).
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.23).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Зважаючи на вищезазначене до правовідносин у справі застосовуються положення Закону України «Про об'єднання співвласників в багатоквартирному будинку».
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
У статті 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За змістом частини першої статті 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ має право для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань резервного і ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
За змістом статті 22 вказаного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право:
задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;
визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;
виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Договори з управителем укладаються об'єднанням відповідно до закону.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначені обов'язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 вказаного Закону).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 1 статті 7 вказаного Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Особа, яка є власником приміщення у будинку, в якому створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна, незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку заявлена сума боргу підлягає стягненню.
Відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/2173/14, від 22 липня 2020 року у справі № 210/1958/15-ц.
Отже, співвласник житлового приміщення у житловому комплексі, в якому створене ОСББ, несе обов'язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень, а також з оплати інших платежів за спожиті житлові або комунальні послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , створено ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2».
Загальними зборами ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» від 08 липня 2021 року прийнято рішення про встановлення розміру бюджету на утримання будинку 24 671,71 грн на місяць, що дорівнює 5,97 грн з кв м площі будинку.
Рішення загальних зборів ОСББ є чинним, а відтак створює відповідні права і обов'язки для співвласників будинку.
З висновком суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів належності ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_5 , колегія суддів погодитися не може, оскільки вказані обставини не заперечувалися відповідачем у суді першої інстанції, адже у заявах від 17 січня та 22 січня 2025 року він прямо вказував, що є власником цієї квартири, не заперечував цього у відзиві на позовну заяву, посилаючись на не проживання у квартирі та перебування її у стані ремонту (а.с. 52-53, 65-66, 99).
Отже, відповідач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували той факт, що він не є власником квартири, натомість визнавав належність йому вказаної квартири, тобто позивач звільнений від обов'язку доказування цієї обставини. За таких умов висновок суду щодо відсутності доказів на підтвердження права власності відповідача є безпідставним.
Схожий висновок щодо визнання відповідачем права власності у справі за позовом про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги викладено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 211/3347/18.
Не проживання у квартирі, де виникла заборгованість, та відсутність договору на надання комунальних послуг не є підставою для несплати відповідачем послуг з утримання будинку і опалення, що покладаються на нього як власника нерухомого майна.
Аналогічні висновки щодо того, що відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для не стягнення з відповідача заборгованості з їх оплати, викладені у постановах Верховного Суду у справах за позовами ОСББ: від 03 травня 2018 року у справі № 520/1520/16-ц, від 07 серпня 2019 року у справі № 462/7822/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 638/19174/17.
Відповідач у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.
Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року дійсно не містить підписів сторін (а.с. 6), однак по своїй суті є письмовим розрахунком заборгованості, з якого вбачаються її складові, період і розмір нарахування, тож суд вважає за можливе прийняти такий документ до розгляду як розрахунок.
Установивши, що ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» на законних підставах забезпечує надання послуг відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_1 , проте не виконує своїх зобов'язань з оплати послуг з утримання будинку і опалення, внаслідок чого має заборгованість, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у позові необґрунтованим.
Зазначене відповідає висновку, що викладений в постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 372/1095/20 (провадження № 61-11971св22).
Разом з тим, щодо розміру заборгованості колегія суддів виходить з наступного.
З акту звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року між ОСББ «Котлова 76-Г корп.2» та власником приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (о/р НОМЕР_1 ) вбачається наявність заборгованості у розмірі 45 897,18 грн, що складається з боргу на початок періоду 27 991,98 грн, та заборгованості у розмірі 17 905,20 грн, з яких: за витратами на утримання будинку 10 301,76 грн (по 429,24 грн на місяць за 24 місяці з грудня 2021 року по листопад 2023 року), за опалення у розмірі 7 603,44 грн.
Підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27 991,98 грн, що вказана в акті як борг на початок періоду, колегія суддів не вбачає, оскільки ОСББ не зазначено, за який період утворилась така заборгованість, та з чого вона складається.
Розмір витрат на утримання майна, вказаний в акті (429,24 грн на місяць), відповідає встановленому рішенням загальних зборів тарифу - 5,97 грн та площі квартири відповідача - 71,9 кв м (71,9 х 5,97 = 429,24 грн).
Отже, з урахуванням вищевказаних даних щодо складових заборгованості за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за витратами на утримання будинку у розмірі 10 301,76 грн (по 429,24 грн на місяць за 24 місяці), а також за опалення у розмірі 7 603,44 грн, тобто загалом 17 905,20 грн.
Крім того, ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» просило стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 у розмірі 14 739,74 грн та 3% річних за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року у розмірі 2 685,93 грн.
Щодо вказаних вимог колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
Такі правові висновки зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц,
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Вказаний пункт у чинній редакції передбачає, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. N 285).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, Харківська міська територіальна громада у період з 24 лютого 2022 року до 15 вересня 2022 року відносилася до території активних бойових дій, з 15 вересня 2022 року відноситься до території можливих бойових дій.
Оскільки ОСББ у позовній заяві просило стягнути з відповідача заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, зазначаючи, що воно є їх колективним споживачем (замовником), до спірних правовідносин підлягають застосуванню обмеження, передбачені вказаною постановою. Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних, інфляційних втрат за період дії воєнного стану в Україні не узгоджуються з наведеною постановою та задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, з відповідача підлягають стягненню за період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року інфляційні втрати у розмірі 69,52 грн та 3% річних у розмірі 9,63 грн з розрахунку:
Заборгованість за опалення за грудень 2021 року 1006,60 грн + за утримання будинку за грудень 2021 року 429,24 грн = 1 435,84 грн.
Інфляційні втрати за період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року: 1435,84 х 102,921% = 1477,78 - 1435,84 = 41,94 грн.
3 % річних: 1435,84 х 3%/365 х 54 дні = 6,37 грн.
Заборгованість за опалення за січень 2022 року 1294,20 грн + за утримання будинку за січень 2022 року 429,24 грн = 1723,44 грн.
Інфляційні втрати за період з 01 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року: 1723,44 х 101,600% = 1751,02 - 1723,44 = 27,58 грн.
3 % річних: 1723,44 х 3%/365 х 23 дні = 3,26 грн.
Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Котлова, 76-Г корп. 2» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 17 905,20 грн, інфляційних втрат у розмірі 69,52 грн та 3% річних у розмірі 9,63 грн, а всього 17 984,35 грн. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, посилання відповідача на пропуск строку позовної давності є безпідставними, адже позовні вимоги заявлено за період з 01 січня 2022 року по 13 грудня 2023 року, а з позовом ОСББ звернулось у грудні 2023 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
За подачу позову ОСББ «Котлова, 76-Г корп. 2» сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн (а.с. 8), апеляційної скарги - 3220,80 грн (а.с. 153).
Оскільки позов та апеляційну скаргу ОСББ «Котлова, 76-Г корп. 2» задоволено частково, на 28,4%, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 676,96 грн (2684,00 + 3220,80) х 28,4%).
Доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу позивач не надавав, тож це питання судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 28 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» (код ЄДРПОУ 41268870, місцезнаходження м. Харків, вул. Велика Панасівська, 76-Г, корп. 2) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 17 984 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 35 коп, а також судовий збір в розмірі 1 676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн 96 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина