22 грудня 2025 року
Справа № 642/6663/25
Провадження № 3/642/1642/25
22 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, свідоцтво про народження НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
21.10.2025 о 14:36 год за адресою: м. Харків, вул. Верхня Гиївська, буд. 51, водій ОСОБА_1 рухався на мопеді Suzuki (без номерного знаку), з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився під запис з бодікамер,чим порушив п.2.5 ПДР України. В подальшому від керування транспортним засобом був відсторонений.
Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п.2.5 ПДР України, кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
До судових засідань, які були призначені на 27.11.2025 та 22.12.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, шляхом направлення SMS-повідомлень за номером телефону, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про що містяться довідки в матеріалах справи. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання щодо неможливості прибуття у судове засідання та про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Холодногірському районному суді м. Харкова.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження.
За таких обставин, враховуючи, що згідно положень ч. 2ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до п.4 розділу І Інструкції є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря, фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489806 від 21.10.2025, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом долученим до матеріалів справи; довідкою про те, що згідно облікових даних Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал НПУ» ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія; рапортом поліцейського.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом'якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.
Так, керування транспортним засобом в стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч.1 ст.130КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, свідоцтво про народження НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. відповідно до ст. 40-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.
Суддя Л.Г. Проценко