Справа № 642/8049/25
Провадження № 2/642/2647/25
Іменем України
23 грудня 2025 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху,
В провадженні суду перебуває позовна заява КП «ХТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Ухвалою суду від 17.12.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
23.12.2025 до суду через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, оскільки поштове відправлення на її адресу датоване 15.12.2025, у той час як позовна заява з додатками в Електронному суді сформована представником позивача 16.12.2025. Також відповідач вказала, що згідно опису вкладення до цінного листа від 15.12.2025 з трек номером АТ «Укрпошта» 6109800196500, перелік та кількість направлених їй документів істотно відрізняється від переліку та кількості документів, які 16.12.2025 додані до електронної позовної заяви. Наприклад, паперова позовна заява згідно опису вкладення до цінного листа від 15.12.2025 року підписаним Федоренко, мала обсяг всього 5 арк. (без додатків), тоді як позовна заява ОСОБА_2 від 16.12.2025 складається із 7 аркушів (без додатків). А тому відповідач вважає, що їй була відправлена інша позовна заява, аніж подана до суду. Крім того, відповідач зазначила, що платіжна інструкція про сплату судового збору не містить конкретизованих відомостей, що судовий збір сплачено саме за вказану позовну заяву.
Дослідивши позовну заяву з додатками, клопотання відповідача, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст. 43 ч.1 п.3 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Вимоги до позовної заяви передбачені ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
За ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, згідно з аб. 2 ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Позовна заява сформована в підсистемі «Електронний суд».
На момент подання позовної заяви відомості про те, що у відповідача наявний електронний кабінет були відсутні.
До позовної заяви додано фіскальний чек Укрпошта, опис вкладення №6109800196500, рекомендоване повідомлення як докази нпаравлення відповідачу копії позовної заяви з додатками поштовим шляхом.
Щодо посилання відповідача на те, що їй не могла бути відправлена 15.12.2025 позовна заява, яка подана до суду 16.12.2025, суд зазначає, що у даному випадку представник позивача з метою виконання вимог аб. 2 ч.1 ст. 177 ЦПК України та долучення до позовної заяви, при її поданні до суду, доказів направлення позову відповідачу, спершу виконав дії з фактичного поштового відправлення примірника позовної заяви поштовим зв'язком, після чого завантажив в систему Електронний суд позовну заяву з долученням доказів направлення відповідачу поданих до суду документів, в чому суд не вбачає жодних порушень. При цьому, є нелогічним подання позовної заяви до суду (її завантаження в Електронний суд), не маючи при цьому доказів направлення позову з додатками відповідачу, які долучаються саме при поданні позовної заяви.
Щодо посилання відповідача на те, що позовна заява, направлена їй, містить 5 арк., тоді як електронна позовна заява 7 арк., суд зазначає, що до електронної справи позивачем долучено пдф-файл позовної заяви, виконаної в друкованому вигляді в програмі Microsoft Word, яка також містить 5 арк. Одночасно представником позивача до електронної справи долучено позовну заяву, сформовану в системі Електронного суду, яка містить 7 арк., беручи до уваги те, що сервіс Електронного суду має свій відповідний шрифт та поля, за рахунок чого текст позовної заяви був збільшений з 5 до 7 сторінок.
При цьому, порівнюючи додані представником позивача зразки позовної заяви, сформованої в текстовому редакторі Електронного суду, а також позовної заяви, долученої до електронної справи як пдф-файл, виконаної в програмі Microsoft Word, копія якої була направлена відповідачу, вбачається, що ці позовні заяви є повністю тотожними та будь-які відмінності в тексті та абзацах відсутні.
Відповідач, в свою чергу, не надала до суду копії позовної заяви, отриманої нею в поштовому відділенні, з якої би вбачались хоч якісь відмінності за текстом позовної заяви.
Посилання відповідача на позицію ВС в постанові №317/1645/24 від 11.09.2024 суд у даному випадку не враховує, оскільки в справі №317/1645/24 судами було встановлено, що позовні заяви мали різні вступні частини, а тому дана ситуація не є тотожною тій, яка переглядалась ВС.
Щодо посилання відповідача на те, що кількість додатків до позовної заяви відрізняється від їх кількості, зазначених в описі вкладення №6109800196500.
Порівнюючи зазначені представником позивача додатки до позовної заяви та додатки, вказані в описі вкладення, встановлено, що представником позивача направлено відповідачу аналогічні додатки до позовної заяви, що і подані до суду, за винятком копії паспорту відповідача та довіреностей представника позивача, які не були додані до поштового відправлення відповідачу, що на думку суду не є суттєвим порушенням, не впливає як на предмет спору, так і вирішення справи по суті та подання відповідачем своїх заперечень проти позовних вимог.
Щодо посилання відповідача на те, що платіжна інструкція про сплату судового збору не містить відомостей, за що його сплачено, суд зазначає наступне.
Одним з обов'язкових реквізитів платіжного документу є призначення платежу, а також найменування отримувача, код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до пункту 41 Розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Верховний Суд в ухвалі від 31 травня 2018 року у справі № 922/496/17 та у постанові від 19 січня 2019 року у справі № 905/1057/18 звернув увагу на обов'язковість правильного оформлення платіжного документа, який підтверджує сплату судового збору та вказав, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Також згідно з роз'ясненнями, наведеними у пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Також в постанові КАС ВС від 27 червня 2024 року у справі № 440/18837/23 зазначено про обов'язок суду щодо перевірки факту зарахування судового збору.
До позовної заяви представником позивача додано платіжну інструкцію №23568 від 10.12.2025 про сплату судового збору у сумі 2422.40 грн. за позовом КП «ХТМ», Холодногірський районний суд м.Харкова.
При реєстрації статистично-облікової картки позовної заяви №642/8049/25 наявну в матеріалах справи платіжну інструкцію №23568 від 10.12.2025 про сплату судового збору поєднано з казначейською випискою та сформовано підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України саме у справі №642/8049/25 за позовом КП «ХТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Звертаю увагу, що програма АСДС «Д-3» унеможливлює поєднання одного платіжного документу по декільком позовним заявам.
У зв'язку з викладеним, додана представником позивача платіжна інструкція є належним доказом сплати судового збору за даним позовом.
Суд також зауважує, що питання залишення позовної заяви без руху належить до виключної компетенції суду.
Ухвалою судді від 17.12.2025 відкрито провадження та встановлено, що позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, визначенні ст. ст. 185-186 ЦПК України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадженні відсутні.
Обгрунтованих підстав для залишення позовної заяви без руху, на підставі ч.11 ст. 187 ЦПК України, відповідачем не зазначено та судом не встановлено.
На підставі вищезазначеного, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя