Справа № 298/1430/25
Номер провадження 3/298/911/25
22 грудня 2025 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Яворів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
28.09.2025 о 20:00 год. за місцем спільного проживання у буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 умисно штовхнув свою дружину та давав їй стусанів в ході сварки, чим завдав їй фізичного болю, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою проживають разом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №694046 від 25 жовтня 2025 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За змістом ст.268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 173-2 КУпАП України, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Потерпіла ОСОБА_2 про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася, в судове засідання не з'явилася. Про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, дії останнього за вказаною частиною статті 173-2 КУпАП, кваліфіковані вірно.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №694046 від 25 жовтня 2025 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;
- рапортом відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатської області від 28.09.2025, згідно якого 28.09.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №3912 від 28.09.2025 року, як домашнє насильство, а саме: 28.09.2025 о 20:28 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.09.2025 о 20:27 за адресою: АДРЕСА_1 , чоловік перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вчиняє домашнє начильство. Заявник: ОСОБА_3 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.10.2025 року, в яких він пояснює, що 28.09.2025 дійсно прийшов додому близько 20.00 год., був п'яний та вчинив сварку з дружиною ОСОБА_4 . Він накричав на неї, бо хотів вечеряти, був чимось невдоволений і навіть штовхнув її, але не бив і ніякого фізичного насильства не вчиняв. Він не погрожував їй і нічого би з нею не зробив. Визнає, що кричав на неї та штовхнув, від чого вона впала та вдарилася. Після того вони не сваряться, старається такого не вчиняти;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28.09.2025 року, в яких вона зазначила, що 28.09.2025 близько 20:00 години після двох днів відсутності, прийшов додому її чоловік ОСОБА_5 . Він був п'яний і почав чіплятися до неї з претензіями і що вдома є на вечерю. Вона відповіла, щоб ішов туди, звідки прийшов. На що він схопив її руками за шию та дав ляпасів, давав стусани по рукам, погрожував їй фізичною розправою. Потім вийшов з будинку та пішов до своєї окремої кімнати, де ліг спати. Коли він вийшов, вона подзвонила у поліцію. Як приїхали поліцейські, то ОСОБА_6 вже вдома не було, він втік, бо напевно злякався. Він може бути у будинку у лісі, який облаштували собі лісники і де вони проводять час. Від написання заяви з приводу нанесення їй тілесного ушкодження її чоловіком - вона відмовляється, не хоче його кримінального переслідування. Від проходження судово - медичного освідування відмовляється;
- даними відеозаписів на оптичному диску, що долучений до матеріалів справи.
З оглянутих у судовому засіданні відеофайлів судом встановлено наступне.
Зафіксовано, як поліцейський офіцер громади ВП №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатської області Пасіка О. повідомляє ОСОБА_1 про складання адміністративного протоколу за ч.1 ст.173-2 КУпАП в с.Люта, буд. 851. На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 пояснює, що вчинив адміністративне павопорушення, дійсно була сварка, однак свою дружину не бив, лише штовхнув. Повідомив, що більше такого не було і не буде. Також на відеозаписі зафіксовано потерпілу ОСОБА_2 , яка повідомила, що на даний час не погрожує і все добре, лиш не знає, чи буде так і надалі.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами.
Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, обставини справи, характеризуючі особу порушника дані, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним протиправних дій в подальшому.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП України, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38 КУпАП України строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом не встановлено.
Згідно вимог ст.ст.33, 34 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд при обранні виду та розміру стягнення враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, з огляду на особу ОСОБА_1 , який ніде не працює, не має доходу, враховуючи відсутність даних, щодо незадовільного стану здоров'я ОСОБА_1 , те, що останній є особою працездатного віку, з урахуванням ступеня провини винної особи та її майнового стану, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді громадських робіт на строк 40 годин.
На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 23, 173-2, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Суддя Зизич В.В.