Провадження №3/447/2120/25
Справа №447/4099/25
23.12.2025 м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 2 РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 173Кодексу Українипро адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року зі змінами і доповненнями (далі -КУпАП),
18 грудня 2025 року до Миколаївського районного суду Львівської області від ВП № 2 РУП ГУНП у Львівській області області надійшов протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 989437 від 17 грудня 2025 року, 10 грудня 2025 року о 08:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 в сторону сусідки ОСОБА_2 виражався нецензурними словами, голосно кричав, чим своїми діями порушив громадський порядок та спокій, отже, своїми діями вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що 10 грудня 2025 року між ним та його сусідкою ОСОБА_2 виник побутовий конфлікт, громадський спокій він не порушував, з сусідкою помирився.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вказала, що примирилась із ОСОБА_1 , а також, що не має до нього претензій, оскільки сварка мала побутовий характер.
Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суд враховує, що з наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_2 між нею та ОСОБА_1 10 грудня 2025 року сталася словесна перепалка, яка мала побутовий характер, також зазначила, що претензій до ОСОБА_1 не має.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені статтею 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov.Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статті 255 цього Кодексу.
Однак, протоколом, складеним відносно ОСОБА_1 , в якому відповідно до вимог статті 256 КУпАП повинні зазначатися в тому числі місце вчинення, суть адміністративного правопорушення, не встановлені обставини порушення громадського порядку та спокою ОСОБА_1 , що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП також.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що дії, визначені в протоколі, не утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтею 173, пунктом 1 статті 247 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 173 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Анна Рябчун