Справа 127/39749/25
Провадження 1-кс/127/15300/25
19 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000199 внесеного до ЄРДР 17.12.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єрусалим, Держави Ізраїль, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Держави Ізраїль,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ).
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22025020000000199 внесеного до ЄРДР 17.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 ) міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 17 грудня 2025 року о 10 год. 05 хв. під час здійснення прикордонно-митного контролю в пункті пропуску «Могилів-Подільский - Отач» митного поста «Дністер» транспортного засобу марки «MERSEDES-BENS SPRINTER 316 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в напрямку «в'їзд в Україну» з Молдови, у громадянина Держави ОСОБА_8 ) у належному йому дорожній валізі, серед особистих речей, а саме у кофті (толстовці) білого кольору з написом «Gangsta's Paradise», виявлено саморобну сигарету з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта від 18.12.2025 №СЕ-19/102-25/27640-НЗПРАП є наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 0,098 грам.
Так, ОСОБА_4 ), достовірно знаючи, що наркотичні засоби заборонені до переміщення через митний кордон України, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на контрабандне переміщення наркотичного засобу через митний кордон України, з метою ускладнення його виявлення під час митного контролю, 17 грудня 2025 року, прямуючи до України з Молдови, транспортним засобом марки «MERSEDES-BENS SPRINTER 316 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , попередньо умисно приховав у належній йому дорожній валізі, серед особистих речей, а саме у кофті (толстовці) білого кольору з написом «Gangsta's Paradise», саморобну сигарету з наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом
У подальшому, того ж дня, приблизно о 10 год. 05 хв., ОСОБА_4 ), діючи з прямим умислом, направленим на контрабандне переміщення через митний кордон України наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, в'їхав транспортним засобом марки «MERSEDES-BENS SPRINTER 316 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у пункт пропуску «Могилів - Подільский - Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці у напрямку «в'їзд в Україну».
При цьому, ОСОБА_4 ) AVIHAY), не задекларував та не повідомив працівникам, які здійснювали прикордонний та митний контроль, про переміщуваний ним наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який приховав всередині належного йому дорожньої валізі, що знаходилася у салоні транспортного засобу марки «MERSEDES-BENS SPRINTER 316 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не пред'явив її працівникам митниці та не надав для митного огляду.
Таким чином, ОСОБА_4 ) підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 305 Кримінального кодексу України, контрабанда наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
17 грудня 2025 року ОСОБА_4 ) 20 год. 45 хв. затриманий в порядку п.1 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 305 Кримінального кодексу України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 ) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами протоколом огляду місця події від 17.12.2025, протоколом затримання від 17.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог статті 178 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя зобов'язаний в сукупності дослідити всі обставини, у тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_4 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку.
Санкцією ч. 1 ст. 305 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того, слід врахувати те, що підозрюваний є громадянином Держави Ізраїль, а тому перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 ) злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, а саме позбавлення волі на тривалий строк;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що останній схильний до вживання наркотичних засобів, намагався приховано його перемістити його через митний кордон України;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що підозрюваний не має місця проживання в Україні, має можливість безперешкодно залишити територію України як громадянин Французької республіки.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_4 ), підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому розмір застави передбаченої пунктом 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України необхідно визначити у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 ) може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 ) заперечив проти задоволення клопотання, із залученням перекладача ОСОБА_6 слідчому судді пояснив, вилучена сигарета яка містила канабіс належить йому, він являється особою з інвалідністю, має дозвіл на вживання вказаного засобу, окрім того мети порушувати законодавство України у нього не було, разом з тим зазначив, що він одружений та має на утриманні трьох малолітніх дітей, у своїй родині він являється єдиною працюючою особою, пояснив, що хоче якнайшвидше повернутися додому.
В ході судового розгляду адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що ризики зазначені у клопотанні є недоведеними, оскільки підозрюваний не може на даний час покинути територію України у зв'язку із тим, що свій паспорт він здав уповноваженій особі органів безпеки, на даний час ОСОБА_4 ) має постійне місце проживання на території України, наркотичний засіб канабіс був прописаний підозрюваному лікарем після того як підозрюваний потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, окрім того зазначив, що підозрюваний визнає факт вилучення у нього вказаного наркотичного засобу, активно співпрацює із органом досудового розслідування, при цьому слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не було доведено неможливості застосування до ОСОБА_4 ) більш м'якого запобіжного заходу, також у клопотанні жодним чином не було обґрунтовано розмір застави зазначений слідчим, який останній просить слідчого суддю визначити підозрюваному. Окрім того зазначив, що ОСОБА_4 ) одружений та має на утриманні трьох малолітніх дітей та має постійне місце роботи на території Держави Ізраіль, являється особою з інвалідністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому, просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі, а у випадку якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_4 ) запобіжного заходу - застосувати відносно останнього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі у вигляді особистого зобов'язання зі покладенням відповідних обов'язків або передачі підозрюваного на поруки його адвокату або застосувати запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі передбаченому для даної категорії кримінальних правопорушень. Додатково надав слідчому судді письмове заперечення на клопотання слідчого, у якому просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 ) покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 ) може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 ) підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 ) запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 ), громадянином Держави Ізраїль, постійного місця проживання на території України не має, на території України не працевлаштований, має можливість безперешкодно залишити територію України як громадянин Держави Ізраїль, на території України раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, а також ту обставину, що кримінальне правопорушення по якому повідомлено про підозру відноситься до категорії незаконного обігу, збуту наркотичних засобів тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 ) може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 ) слідчий суддя не вбачає.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що встановлені в судовому засіданні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що заявник перебував під вартою протягом майже 12 місяців після прийняття рішення про звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, підозрюваному ОСОБА_4 ) необхідно визначити заставу, яка буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 ), тобто до 20 години 45 хвилин 15 лютого 2026 року (відповідно до протоколу затримання) в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 15 лютого 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 ) заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 ) будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 ) не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя