18 грудня 2025 року місто Київ
справа № 752/17318/22
апеляційне провадження № 22-ц/824/17610/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шишки Юлії Олександрівни на додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Мазура Ю.Ю., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому просив визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; поділити спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; судові витрати стягнути з відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступне майно: транспортний засіб KIA SPORTAGE, 2013 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 15,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 142943180000; квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 48,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 611440280000. Здійснити поділ спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступним чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 48,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 611440280000; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 15,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 142943180000; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 50% вартості автомобіля марки KIA SPORTAGE, 2013 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 281625,12 грн; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 48,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 611440280000; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 29,7 кв.м., житловою площею 15,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 142943180000; визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2013 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задоволено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково.
Визнано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Поділено спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином:
- визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнано автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2013 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Поділено спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2013 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 наступним чином:
- визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2013 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 50% вартості автомобіля марки KIA SPORTAGE, 2013 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 281625 грн 12 коп.
В іншій частині зустрічного позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 12 405 грн 00 коп.
У серпні 2025 представник ОСОБА_1 - Шишка Ю.О. звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 7 828,33 грн., витрати на експертизу в розмірі 4 417,47 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 49 583,33 грн., а всього 61 829,13 грн.
Додатковим рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - Шишки Ю.О. про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4473 грн 33 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнення витрат на проведення експертизи 2 524 грн 27 коп.
В решті вимог заяви представника ОСОБА_1 - Шишки Ю.О. про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Шишка Ю.О. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що додаткове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції здійснив невірно розподіл судового збору, сплаченого за подання зустрічної позовної заяви. Сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 13 420 грн. слід поділити на три, оскільки остання зверталася до суду із трьома позовними вимогами. Відтак слід рахувати, що витрати на судовий збір становлять 4 473,33 грн. за одну вимогу з розрахунку 13 420 / 3. При цьому, оскільки судом в задоволенні однієї позовної вимоги (щодо поділу квартири на просп. 40-річчя Жовтня) відмовлено повністю, витрати на судовий збір за неї не відшкодовуються. З огляду на те, що одна позовна вимога ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі (щодо поділу автомобіля), тобто стягненню підлягає судовий збір в розмірі 4 473,33 грн., а одна позовна вимога задоволена частково, зокрема на 75 % (щодо квартири на АДРЕСА_3 судом задоволено 1/2), витрати на судовий збір пропорційно розміру задоволеної вимоги становлять 3 355,00 грн., а всього складають 7 828,33 грн. (4 473,33 грн. + 3 355,00 грн.) та підлягають стягненню з ОСОБА_2 .
Також судом невірно здійснено обрахунок щодо розподілу витрат сплачених за проведення експертизи. Сплачені ОСОБА_1 витрати на експертизу в розмірі 7 572,80 грн. слід поділити на три, оскільки остання зверталася до суду із трьома позовними вимогами. Відтак слід рахувати, що витрати на експертизу становлять 2 524,27 грн. за одну вимогу з розрахунку 7 572,80 / 3. При цьому, оскільки судом в задоволенні однієї позовної вимоги (щодо поділу квартири на просп. 40-річчя Жовтня) відмовлено повністю, витрати на експертизу за неї не відшкодовуються. З огляду на те, що одна позовна вимога ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі (щодо поділу Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.10.2025 5 автомобіля), тобто стягненню підлягають витрати на експертизу в розмірі 2 524,27 грн., а одна позовна вимога задоволена частково, зокрема на 75 % (щодо квартири на АДРЕСА_4 з 3/4 судом задоволено 1/2), витрати на експертизу пропорційно розміру задоволеної вимоги становлять 1 893,20 грн., а всього складають 4 417,47 грн. (2 524,27 грн. + 1 893,20 грн.) та підлягають стягненню з ОСОБА_2 .
Вказує, що ОСОБА_1 на виконання ч. 8 ст. 141 ЦПК та ст. 137 ЦПК до клопотання про ухвалення додаткового рішення долучені належні та допустимі докази для підтвердження виконаних адвокатом робіт, в межах супроводу цивільної справи №752/17318/22 в Голосіївському районному суді м. Києва. Не надання доказів на підтвердження оплати послуг адвоката не є підставою для відмови у стягненні понесених стороною витрат, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Костенко М.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін, посилаючись на те, що судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Шишка Ю.О. не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без участі представника та апелянта.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., перевіривши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судом задоволено одну з трьох позовних вимог, а відтак витрати по сплаті судового збору та оплаті експертизи слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 4 473,33 грн. та 2 524,27 грн. відповідно. Відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати відповідачем ОСОБА_1 коштів в розмірі 49 583,33 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору
Під час подання зустрічної позовної заяви про поділ спільного майна подружжя від 17.04.2023 р., ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 13 420 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням суду зустрічний позов задоволено частково: задоволено в повному обсязі вимогу щодо поділу автомобіля та частково задоволено позовну вимогу щодо поділу квартири.
Сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 13 420 грн. слід поділити на три, оскільки остання зверталася до суду із трьома позовними вимогами. Відтак слід рахувати, що витрати на судовий збір становлять 4 473,33 грн.
З огляду на те, що одна позовна вимога ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі (щодо поділу автомобіля), тобто стягненню підлягає судовий збір в розмірі 4 473,33 грн., а одна позовна вимога задоволена частково, зокрема на 75 % (щодо квартири на АДРЕСА_3 судом задоволено 1/2), витрати на судовий збір пропорційно розміру задоволеної вимоги становлять 3 355,00 грн., а всього складають 7 828,33 грн.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених зустрічних вимог у розмірі 7 828,33 грн.
Щодо розподілу витрат по сплаті судової експертизи
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
15.01.2024 р. судом постановлено ухвалу про призначення експертизи.
Згідно рахунку №2128 від 10.05.2024 року та квитанції від 23.06.2024 року ОСОБА_1 за проведення експертизи сплачено 7 572,80 грн.
Сплачені ОСОБА_1 витрати на експертизу в розмірі 7 572,80 грн. слід поділити на три, оскільки остання зверталася до суду із трьома позовними вимогами. Відтак слід рахувати, що витрати на експертизу становлять 2 524,27 грн. за одну вимогу з розрахунку 7 572,80 / 3. З огляду на те, що одна позовна вимога ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі (щодо поділу автомобіля), тобто стягненню підлягають витрати на експертизу в розмірі 2 524,27 грн., а одна позовна вимога задоволена частково, зокрема на 75 % (щодо квартири на АДРЕСА_4 з 3/4 судом задоволено 1/2), витрати на експертизу пропорційно розміру задоволеної вимоги становлять 1 893,20 грн., а всього складають 4 417,47 грн.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 4 417,47 грн.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу
09.04.2023 р. між адвокатом Шишкою Ю.О. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги.
09.04.2023 р. між адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 відповідно до якої затверджено порядок оплати послуг за надання правничої допомоги.
Додатковою угодою № 1 від 09.04.2023 р. до договору про надання правничої допомоги від 09.04.2023 р. встановлено, що за складання зустрічної позовної заяви Клієнт сплачує адвокату 20 000,00 грн., за складання кожного процесуального документу по цивільній справі, Клієнт сплачує адвокату фіксовану суму в розмірі 2 000 грн., також встановлена вартість одного судодня - 4 000,00 грн., вартість первинної консультації та узгодження правової позиції складає - 5 000,00 грн.
Відповідно до опису виконаних робіт, що є додатком до клопотання про ухвалення додаткового рішення, адвокатом Шишкою Юлією Олександрівною при наданні ОСОБА_1 правничої допомоги під час підготовки та розгляду цивільної справи №752/17318/22 вчинено наступні дії:
- участь у 10 судових засіданнях (17.04.2023 р., 19.06.2023 р., 04.09.2023 р., 15.01.2024 р., 29.10.2024 р., 07.11.2024 р., 28.01.2025 р., 03.04.2025 р., 23.06.2025 р., 30.06.2025 р.) - 40 000 грн.;
- складання та подання: 1) зустрічної позовної заяви (17.04.2023 р.) - 20 000 грн. 2) клопотання про допит свідків (17.04.2023 р.) - 2 000 грн. 3) клопотання про письмове опитування відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) за умовами ст. 93 ЦПК України (17.04.2023 р.) - 2 000 грн. 4) відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про поділ спільного майна подружжя (08.05.2023 р.) - 2 000 грн. 5) клопотання про витребування доказів (19 06.2023 р.) - 2 000 грн. 6) клопотання про долучення доказів (26.08.2023 р.) - 2 000 грн. 7) клопотання про долучення доказів (07.08.2023 р.) - 2 000 грн. 8) заперечення на клопотання про витребування доказів від 03.09.2023 р. - 2 000 грн. 9) клопотання про призначення авто-товарознавчої експертизи (04.09.2025 р.) - 2 000 грн. 10) клопотання про витребування доказів (02.10.2023 р.) - 2 000 грн. 11) заяви про збільшення розміру позовних вимог (06.11.2024 р.) - 2 000 грн.
- надання: первинної консультації - 5 000 грн.
Сторони дійшли згоди, що за виконання доручення щодо представництва інтересів у цивільній справі №752/17318/22 у Голосіївському районному суді м. Києва клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 85 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 ЦПК попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_1 на виконання ч. 8 ст. 141 ЦПК та ст. 137 ЦПК до клопотання про ухвалення додаткового рішення долучені належні та допустимі докази на підтвердження, виконаних адвокатом Шишкою Ю.О., в межах супроводу цивільної справи №752/17318/22 в Голосіївському районному суді м. Києва.
Відмовляючи у задоволенні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, помилково вважав, що відсутність квитанцій на підтвердження оплати витрат на правничу допомогу є підставою для відмови у їх стягненні. Такі висновки суду першої інстанції суперечать вимогам закону та позиції висловленої Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18
Отже, з огляду на те, що одна позовна вимога ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі (щодо поділу автомобіля), тобто стягненню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 28 333,33 грн., а одна позовна вимога задоволена частково, зокрема на 75 % (щодо квартири на АДРЕСА_4 з 3/4 судом задоволено 1/2), витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної вимоги становлять 21 250 грн., а всього складають 49 583,33 грн. (28 333,33 грн. + 21 250 грн.).
Представником ОСОБА_2 - адвокатом Костенко М.І. до суду першої інстанції були подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій зокрема зазначено про те, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, оскільки є неспівмірними суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю реально проведених судових засідань, а не кількістю відкладених судових засідань, тривалістю розгляду справи судом, у тому числі кожного окремого судового засідання.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц,постановахВерховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
У випадку встановленого фіксованого розміру погодинних ставок адвокатів сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми погодинних ставок адвокатів зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції ОСОБА_1 у розмірі 49 583,33 грн. (з урахування пропорційності задоволених позовних вимог) є завищеними.
Враховуючи заперечення сторони позивача за позовом щодо розміру витрат на правову допомогу, беручи до уваги складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу ОСОБА_1., робіт, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, необхідність у наданні таких видів послуг, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шишки Ю.О. про ухвалення додаткового рішення, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у розмірі 7 828,33 грн., витрат по оплаті судової експертизи у розмірі 4 417,47 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шишки Юлії Олександрівни - задовольнити частково.
Додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шишки Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 828,33 грн., витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 4 417,47 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: