печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34672/24-ц
пр. 2-3280/25
17 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Бусик О.Л.
при секретарі Романенко Ю.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу міста Дніпро Шофаренко Оксана Орестівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу міста Дніпро Шофаренко Оксана Орестівна, про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, у якому просила витребувати із чужого незаконного володіння від ОСОБА_3 , земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , та витребувати із чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 , житловий будинок АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати у справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що житловий будинок АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою, на якій він побудований, були набуті нею у власність у порядку спадкування за заповітом від її батька, ОСОБА_5 , після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі слів її знайомих їй стало відомо, що житловий будинок наразі пропонується для продажу, інформацію про що вони побачили 24 липня 2024 року на сайті ОЛХ (ІНФОРМАЦІЯ_7).
У зв'язку з цим, 26 липня 2024 року вона звернулась до ЦНАП Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо отримання інформації з державного реєстру речових прав, та дізналась, що невідомими їй особами без її волі та відому було вчинено відчуження належного їй майна.
Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 388521573 від 26 липня 2024 року, їй стало відомо, що 11 лютого 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Галушкою Оксаною Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63410215, право власності на земельну ділянку було зареєстровано за невідомою їй особою - ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 366 від 11 лютого 2022 року.
Крім того, в Інформації з реєстру речових прав містяться відомості про те, що 18 січня 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною було внесено запис про обтяження земельної ділянки на підставі Договору іпотеки № 96 від 18 січня 2022 року, номер запису про обтяження 46212369, обтяжувач - невідома їй особа ОСОБА_2 ; номер запису про іпотеку 46212868, іпотекодержатель - ОСОБА_2 , розмір основного зобов'язання - 855 000, 00 грн., строк виконання - 21 січня 2022 року.
Із Інформації з реєстру речових прав, вона також з'ясувала, що власником земельної ділянки вказано невідому їй особу - ОСОБА_3 .
Жодних правочинів щодо належних їй земельної ділянки та житлового будинку вона не вчиняла, наміру відчужувати належне їй нерухоме майно не мала і не має. Зазначені вище договори вона вважає підробленими.
Проживаючи у місті Києві за вказаною вище адресою, та і враховуючи такі обставини, як її поважний вік та воєнний стан в Україні, вона ніколи не зверталась до нотаріусів Дніпровського міського нотаріального округу міста Дніпро і не має жодного уявлення про те, ким є вказані вище громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, із незалежних від неї причин житловий будинок та земельна ділянка, на якій він знаходиться, у незаконний спосіб, всупереч її волі та без її відома вибули з її володіння.
Ухвалою судді від 5 серпня 2024 року відкрито провадження в указаній справі для розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 5 серпня 2024 року накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку i господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2562614980000, та житловий будинок АДРЕСА_1 .
Заборонено будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо переоформлення права власності та / або передачі права користування, здачі у оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладання договорів застави (іпотеки) або передавання третім особам у платне або безоплатне користування у будь-який інший спосіб земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 гa, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2562614980000, та житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 9 вересня 2024 року витребувано у ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) оригінал договору іпотеки № 96 від 18 січня 2022 року, укладеного з ОСОБА_1 , а також оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які подавалися ним приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрі Михайлівні (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 7168) для державної реєстрації обтяження та його подальшого припинення, а також зобов'язання згідно Договору іпотеки № 96 від 18 січня 2022 року, розмір основного зобов'язання - 855 000, 00 грн., строк виконання - 21 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Витребувано в ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки № 366 від 11 лютого 2022 року, укладеного з ОСОБА_1 , а також оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які подавалися ним приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Галушкі Оксані Володимирівні для державної реєстрації права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .
Витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Галушки Оксани Володимирівни (просп. Дмитра Яворницького, буд. 77, м. Дніпро, 49000) належним чином засвідчену копію нотаріальної справи щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , та оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_3 від 11 лютого 2022 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни (просп. Гагаріна, буд. 63, оф. 3, м. Дніпро, 49005) належним чином засвідчену копію нотаріальної справи щодо державної реєстрації обтяження та його подальшого припинення, а також зобов'язання згідно Договору іпотеки № 96 від 18 січня 2022 року, розмір основного зобов'язання - 855 000, 00 грн., строк виконання - 21 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та оригінал Договору іпотеки № 96 від 18 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксани Орестівни (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 1292) належним чином засвідчену копію довіреності, посвідченої 23 жовтня 2021 року за реєстрованим номером 100, виданої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , та інших документів, які подавалися під час посвідчення цієї довіреності, зокрема, документа, який посвідчує особу гр. ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу міста Дніпро Шофаренко Оксану Орестівну.
3 грудня 2024 року від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни надійшли витребувані ухвалою суду докази.
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксани Орестівни (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 1292) оригінал довіреності, посвідченої 23 жовтня 2021 року за реєстрованим номером 100, виданої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , та копії інших документів, які подавалися під час посвідчення цієї довіреності, зокрема, документа, який посвідчує особу гр. ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ).
18 грудня 2024 року від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксани Орестівни надійшли витребувані ухвалою суду докази.
22 січня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.
13 травня 2025 року від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксани Орестівни надійшли витребувані ухвалою суду докази.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року провадження у даній справі зупинено у зв'язку із призначеним у справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої долучено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 24 червня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року продовжено проведення призначеної у справі судової почеркознавчої експертизи.
24 жовтня 2025 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта від 24.09.2025 № 5456/25-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.
24 жовтня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
28 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_7 надійшли письмові пояснення, у яких останній вказує, що інформація, яка міститься у копіях документів, отриманих на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року, а саме - копії паспорта гр. ОСОБА_1 та копії довідки про присвоєння їй ІПН, суттєво відрізняється від копій паспорта та картки платника податків, наданих суду позивачкою.
Враховуючи те, що дійсність документів, які були пред'явлені нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко О.О. з метою встановлення особи позивачки викликає сумніви, з метою з'ясування обставин, які мають значення для встановлення дійсних обставин справи ним було направлено адвокатські запити до Центральної державної податкова інспекція Головного управління ДПС у м. Києві, Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з відповіддю на адвокатський запит від Державної міграційної служби України № 6.1-6390/2-25 від 16 червня 2025 року: паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 було видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві 25 грудня 1998 року; з питанням оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 не зверталася.
Міністерство внутрішніх справ України у своїй відповіді на адвокатський запит № 1706/36-2025 від 13 червня 2025 року підтвердило, що Державна міграційна служба України була утворена відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2012 року № 626 «Про функціонування Державної міграційної служби», територіальні підрозділи Державної міграційної служби здійснюють виконання покладених завдань з 1 серпня 2012 року (серед іншого - оформлення, обмін і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу). Заяви на видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року були передані ДДГІРФО разом із іншими документами Державній міграційній службі України відповідно до спільного наказу від 27 грудня 2012 року № 1132/89.
Із відповіді на адвокатський запит, отриманої від Головного управління ДПС у місті Києві № 59453/6/26-15-50-02-03 від 13 червня 2025 року вбачається, що згідно з відомостями з Державного реєстру Державної податкової служби України, реєстрація в Державному реєстрі ОСОБА_1 відбулась 31 липня 1996 року, видача картки платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювалася 10 грудня 1999 року та ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до баз даних Державного реєстру ОСОБА_1 25 лютого 2000 року довідка про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_1 в ЖПІ у Печерському районі м Києва не видавалась.
Станом на 11 червня 2025 року відповідно до баз даних Державного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з питань отримання реєстраційного номера 1831401042 до Центрального ДПІ Головного управління ДПС у с. Києві не зверталась.
Отже, відповіді на вказані вище адвокатські запити та надані позивачкою копії документів, які посвідчують її особу, є достатніми та належними доказами того, що копії документів, які знаходяться у матеріалах нотаріальної справи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко О. О. є підробленими.
Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відступіть.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушко Оксана Володимирівна в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відзиву, заяв або клопотань від відповідачів не надходило.
Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Суд установив, що житловий будинок АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою, на якій він побудований, були набуті ОСОБА_1 у власність у порядку спадкування за заповітом від її батька, ОСОБА_5 , після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заповіту ОСОБА_5 від 14 грудня 1978 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської нотаріальної контори, Капелька Н.М, та зареєстрований за № 4-1765, зазначено, що він мешкає у АДРЕСА_1 , та що усе належне йому майно, включно із будинком, який знаходить за адресою АДРЕСА_5 після його смерті заповідається його доньці, ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 січня 1990 року, виданого державним нотаріусом Першої нотаріальної контори м. Києва Кушніренко Л.А., зареєстрованого у реєстрі за № 7Н-68, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його донька ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
У свідоцтві про право на спадщину також міститься інформація про підстави набуття права власності на будинок АДРЕСА_1 батьком позивача, ОСОБА_5 , а саме, договору на право будівництва будинку, посвідченого Другою Київською державною нотаріальною конторою 17 липня 1954 року за № 2025, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації 15 листопада 1957 року за № 13165.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , з якого прослідковується інформація про власників домоволодіння за вище вказаною адресою, а саме: ОСОБА_5 , на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Другою Київською державною нотаріальною конторою 17 липня 1954 року, та ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Київською державною нотаріальною конторою 12 січня 1990 року, зареєстрованого у реєстрі за № 7Н-68.
Згідно державного акту серії КВ № 139149 від 31 жовтня 2000 року на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0, 0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, виданого ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 , згідно рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року № 106/827. Акт зазначений вище зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-7-01097.
Так, 23 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксаною Орестівною посвідчено, за реєстрованим № 100 довіреність, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , уповноважує громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , бути її представником, зокрема з усіх без винятку питань, пов'язаних з продажем за ціну та на умовах на його розсуд належних її житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, та земельною ділянкою (земельних ділянок), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (том 2, а.с. 9).
10 листопада 2021 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 23 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксаною Орестівною, за реєстровим № 100 діє ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до умов якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купив житловий будинок АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною, зареєстрований за № 1880 (том 2 а.с.115-117).
Крім цього, 18 січня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 23 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксаною Орестівною, за реєстрованим № 100 діє ОСОБА_4 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 855 000,00 грн. (том 1 а.с. 193).
В забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 18 січня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 23 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко Оксаною Орестівною, за реєстрованим № 100 діє ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є іпотека земельної ділянки, загальною площею 0, 0649 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 8000000000:82:248:0120, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною, за реєстровим № 97 (том 1 а.с. 187-192).
Відповідно до заяви ОСОБА_4 , яка посвідчена 19 січня 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною, за реєстровим № 100 вбачається, що ОСОБА_1 не має можливості виконати зобов'язання, що виникло у неї на підставі договору позики від 18 січня 2022 року та ОСОБА_1 не заперечує проти переходу права власності на належну їй земельну ділянку площею 0, 0649 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:248:0120 до ОСОБА_2 , згідно умов договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною 21.01.2022 за реєстровим № 96 (том 1 а.с. 184).
21 січня 2022 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни, у якій просить зареєструвати за ним право власності на земельну ділянку площею 0, 0649 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:248:0120, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, яка посвідчена нотаріально за реєстровим № 112. (том 1, а.с. 183).
11 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Галушко Оксаною Володимирівною, за реєстровим № 366, відповідно до умов якого, останній прийняв у власність земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0649 га, яка належить продавцю, ОСОБА_2 , на підставі Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександрою Михайлівною 21.01.2022 за реєстровим № 96 (том 1 а.с. 117-120).
Відповідно до висновку експерта № 5456/25-32 від 24.09.2025 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, складеної судовим експертом Вікторією Чепак встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься в графі «підпис» на зворотній стороні довіреності від 23.10.20231, складеної від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шофаренко О.О. та зареєстрованої в реєстрі за № 100, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Крім того, згідно відповіді на адвокатський запит від Державної міграційної служби України № 6.1-6390/2-25 від 16 червня 2025 року: паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 було видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві 25 грудня 1998 року; з питанням оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 не зверталася.
Із відповіді на адвокатський запит, отриманої від Головного управління ДПС у місті Києві № 59453/6/26-15-50-02-03 від 13 червня 2025 року вбачається, що згідно з відомостями з Державного реєстру Державної податкової служби України, реєстрація в Державному реєстрі ОСОБА_1 відбулась 31 липня 1996 року, видача картки платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювалася 10 грудня 1999 року та ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до баз даних Державного реєстру ОСОБА_1 25 лютого 2000 року довідка про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_1 в ЖПІ у Печерському районі м Києва не видавалась.
Статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Частиною 16 статті 120 ЗК України встановлено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об'єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об'єкта (частки у праві спільної власності на неї).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Як визначено у ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як визначено у п. п. 21, 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 2 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 Цивільного кодексу України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (ст. ст. 387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені ст. ст. 387, 388 ЦК України.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені у постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 754/12170/16-ц.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що дійсний власник майна рішення про відчуження спірного нерухомого майна не приймала, а відповідачі у встановленому чинним законодавством порядку право власності на вказане майно не набули, відтак майно вибуло поза волею дійсного власника, що є підставою для його витребування відповідно до ст. 388 ЦК України.
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. ст. 387, 388 ЦК України.
Вказане підтверджується правовим висновком Верховного суду України від 17.12.2014 по справі № 6-140цс14.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що житловий будинок АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою, на якій він побудований, вибуло з володіння позивача на законних підставах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 наведено правовий висновок, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
У пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 звернуто увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 у справі № 522/2202/15-ц вказувала, що віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником правочину.
Виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Положення частини першої статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Аналізуючи викладене, оскільки спірне нерухоме майно вибуло поза волею його власника, а в інший спосіб порушене право позивача не може бути задоволено, суд дійшов висновку про витребування з чужого незаконного володіння від ОСОБА_3 , земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , та витребувати із чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 , житлового будиноку АДРЕСА_1 .
За таких обставин, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 16 351,20 грн. (15 140,00 грн. за подання позову, 605,60 грн. та 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 317, 321, 386, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 90, 92, 95, 133-141, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу міста Дніпро Шофаренко Оксана Орестівна, про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати із чужого незаконного володіння від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_6 земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:248:0120, площею 0,0649 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .
Витребувати із чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_7 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати у вигляді судового збору в розмірі 16 351,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачі - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення суду складено 22 грудня 2025 року.
Суддя: О.Л. Бусик