Справа № 554/10001/20 Номер провадження 22-ц/814/3322/25Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
16 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Ванда А.М.,
з участю позивачки ОСОБА_1 , її адвоката Говорової С.Л., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ткаченко С.В.,
розглянувши клопотання адвоката Говорової Світлани Леонідівни про витребування доказів та призначення судово- психологічної та судово-психіатричної експертиз
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Демецька Світлана Леонідівна, про визнання договору дарування недійсним,
У провадженні Полтавського апеляційного суду перебуває указана цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 15.05.2025.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30.07.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена узвала апеляційного суду від 31.07.2025.
При зверненні в суд із апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявлено наступні клопотання:
1 - про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої просить доручити експертам КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», на вирішення експертизи поставити питання: 1) чи страждала ОСОБА_3 на будь-який психічний розлад на момент вчинення правочину, а саме, договору дарування від 22.10.2018, який укладений між нею та ОСОБА_2 відносно 2/3 часток квартири, яка розташована за адрсеою: АДРЕСА_1 ? 2) чи була ОСОБА_3 за своїм психічним станом здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент вчинення правочину, а саме, договору дарування від 22.10.2018, який укладений між нею та ОСОБА_2 відносно 2/3 часток квартири, яка розташована за адрсеою: АДРЕСА_1 ?
2 - про витребування з архіву КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міської ради» медичну документацію відносно ОСОБА_3 ;
3 - про призначення судової-психологічної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, поставивши на вирішення експертизи питання: 1) які індивідуально-психологічні особливості мала ОСОБА_3 ? 2) яку особисту значимість для ОСОБА_3 мали обставини, за яких був укладений договір дарування квартири? 3) який психологічний зміст ситуації, що мали місце у житті ОСОБА_3 при укладенні нею договору дарування з ОСОБА_2 та після укладення договору, в якому емоційному стані вона знаходилася? 4) який характер впливу ситуації на прийняття ОСОБА_3 рішення про укладення договору? 5) чи здатна була ОСОБА_3 , з урахуванням указаних обставин, у повній мірі усвідомлювати зміст власних дій та у повній мірі прогнозувати наслідки власних дій? 6) чи здатна була ОСОБА_3 , з урахуванням зазначених обставин, у повній мірі вільно та усвідомлено приймати рішення, що адекватне ситуації, та у повній мірі усвідомлено реалізувати його своїми діями? 7) які домінуючі індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_2 ? 8) які домінуючі мотиви поведінки ОСОБА_2 та чи могли вони суттєво вплинути на його дії у дослідженій по справі ситуації; 9) чи могла допустити помилку ОСОБА_3 щодо правової природи договору дарування піж час його укладення?
В обґрунтування заявлених клопотань ОСОБА_1 посилається на те, що в суді першої інстанції її представник - адвокат Говорова С.Л. заявляла клопотання про витребування доказів, яке районний суд залишив не вирішеним. Відсутність медичної документації відносно ОСОБА_3 зумовила неможливість проведення судової-психологічної експертизи. Тоді як у задоволенні клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, районний суд безпідставно відмовив, залишивши поза увагою, що відповідне клопотання було заявлено в строки, передбачені процесуальним законодавством, тоді як рахунок на оплати вартості експертизи вона не отримувала.
У суді апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_1 та її адвокат Говорова С.Л. заявлені клопотання підтримали, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ткаченко С.В. проти задоволення клопотань заперечив, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про відмову у витребуванні доказів та призначенні судово-психіатричної і судово-психологічної експертиз, враховуючи наступне.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції регламентовані положеннями статті 367 ЦПК України, частинами 1-3 якої визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відтак, встановивши, що в суді першої інстанції позивач, чиї інтереси в суді представляв адвокат, реалізуючи належні йому процесуальні права, не вжив заходи для витребування доказів та забезпечення проведення судово-психіатричної і судово-психологічної експертиз, колегія суддів не вбачає підстав для їх призначення судом апеляційної інстанції.
Доводів на спростування викладеного відповідачем та його представником не наведено, винятковість випадку за якого відповідач, діючи добросовісно, не міг реалізувати в суді першої інстанції належні йому процесуальні права з причин, що об'єктивно не залежали від нього, як того вимагає частина третя статті 367 цього Кодексу, апеляційним судом не установлено.
При цьому апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, сформовану у справі №686/9366/20 від 27.03.2023, за змістом якої сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог/заперечень, аргументів та формуванні їх доказової бази.
Тоді як створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі (постанова Верховного Суду у справі №311/2297/21 від 07.02.2024).
Із матеріалів справи убачається, що предметом доказування у цій справі є вчинення правочину - договору дарування під впливом помилки ОСОБА_3 щодо природи оспорюваного договору, який вона сприймала як договір довічного утримання, а не договір дарування (ст.229 ЦК України). Тому заявлені у клопотанні про призначення експертизи питання не відносяться до предмету доказування, а позивач не наділений правом змінити підстави позову на стадії апеляційного провадження.
За таких обставин колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів та призначенні судово-психіатричної і судово-психологічної експертиз.
Керуючись ст.ст.367, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання про витребування доказів та призначенні судово-психіатричної і судово-психологічної експертиз - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак