Справа № 352/1625/25
Провадження № 11-кп/4808/566/25
Категорія ч. 1 ст. 382 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
22 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025091250000113за апеляційною скаргою прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7 на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2025 року, згідно з яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, середньо-спеціальною освітою, не працюючого, депутатом не обирався, розлученого, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 відповідні обов'язки.
з участю прокурора ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_10 ,
Суд першої інстанції встановив, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив умисні дії, які виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили.
Кримінальне правопорушення ним вчинено при наступних обставинах.
Згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017 та будучи належним чином повідомленим про це, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тому всупереч вищевказаній постанові ОСОБА_8 продовжив керувати транспортними засобами. Таким чином, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_8 не виконав постанову суду.
Зокрема, 07.04.2018 о 22 год. 10 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем Ford моделі Escort, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений в м. Коломия по вул. Грушевського працівниками Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот) десять) гривень, який до цього часу не сплачено, а також складено щодо ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, який скеровано для розгляду до суду.
У подальшому, за результатами розгляду указаного протоколу, постановою Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Незважаючи на вищенаведені факти, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 23.08.2018 о 02 год. 20 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем Mazda моделі 323, д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений в м. Івано-Франківськ по вул. Пасічна. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який останнім до цього часу не сплачено, а також складено щодо ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані сп'яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який скеровано для розгляду до суду.
У подальшому, за результатами розгляду указаного протоколу, постановою Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Крім цього, 14.09.2018 працівниками Тисменицького ВП Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області зупинено ОСОБА_8 як водія транспортного засобу та в ході перевірки документів ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який до цього часу не сплачено.
Незважаючи на вищенаведені факти, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, діючи з єдиним умислом, спрямований на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 26.11.2018 о 05 год. 15 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем Mazda моделі 323, н.з. НОМЕР_3 , був зупинений в м. Івано-Франківську по вул. Івасюка. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього щодо ОСОБА_8 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані сп'яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який скеровано для розгляду до суду.
У подальшому, за результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Незважаючи на вищевказані факти, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так 23.02.2019, працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області зупинено ОСОБА_8 у зв'язку із перевищенням ним як водієм транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху. У ході складання матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, яка не має права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який до цього часу не сплачено, а також за ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто за перевищення водіями транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху та інших правил дорожнього руху, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень, який до цього часу не сплачено.
Так, 10.04.2019 о 05 год. 27 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки Audi моделі А4, н.з. НОМЕР_4 , був зупинений в м. Івано-Франківську по вул. Івасюка. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який до цього часу не сплачено, а також складено щодо ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані сп'яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаного протоколу, постановою Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
В подальшому, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019 та будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, тому всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 16.06.2019 о 01 год. 50 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем Ford моделі Mondeo, н.з. НОМЕР_5 , був зупинений на автодорозі Богородчани - Гута. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який до цього часу не сплачено, а також складено щодо ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані сп'яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаного прокотолу, постановою Богородчанського районного суду від 21.08.2019 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 24.09.2019, працівниками Тисменицького ВП Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області зупинено ОСОБА_8 як водія транспортного засобу та в ході перевірки документів ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом особою, яка не має права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який до цього часу не сплачено,
Незважаючи на вищевказані факти, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжував керувати транспортними засобами.
Далі, 18.10.2019, працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області в черговий раз зупинено ОСОБА_8 як водія транспортного засобу та в ході перевірки документів ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який до цього часу не сплачено.
Крім цього, 18.05.2021 працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області в черговий раз зупинено ОСОБА_8 як водія транспортного засобу та в ході перевірки документів ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено.
Також, 04.06.2021, працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області в черговий раз зупинено ОСОБА_8 як водія транспортного засобу та в ході перевірки документів ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено.
Згодом, 13.06.2021, працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області в черговий раз зупинено ОСОБА_8 як водія транспортного засобу та в ході перевірки документів ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено.
Крім цього, будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, будучи обізнаним про заборону керування транспортними засобами, ОСОБА_8 продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 02.09.2021 о 11 год. 12 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz, н.з. НОМЕР_6 , був зупинений в с. Хом'яківка по вул. Грушевського Івано-Франківського району Івано-Франківської області. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено, а також складено щодо ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, який скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаного протоколу, постановою Тисменицького районного суду від 28.09.2021 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Незважаючи на вищевказані факти, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, постанови Тисменицького районного суду від 28.09.2021, будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, діючи з єдиним умислом, спрямований на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 10.10.2021 працівниками Управління поліції в Івано-Франківській області в черговий раз зупинено ОСОБА_8 як водія транспортного засобу та в ході перевірки документів ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено.
Крім цього, 10.09.2022 о 22 год. 58 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ моделі 21093, д.н.з. НОМЕР_7 , був зупинений в с. Загвіздя по вул. Липовій Івано-Франківського району Івано-Франківської області. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено, а також складено щодо ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, який скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаного протоколу, постановою Тисменицького районного суду від 28.11.2022 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Надалі, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, постанови Тисменицького районного суду від 28.09.2021, постанови Тисменицького районного суду від 28.11.2022, будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, тому всупереч вищевказаним постановам ОСОБА_8 продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 25.03.2024 о 21 год. 22 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ моделі 21093, д.н.з. НОМЕР_7 , був зупинений в м. Івано-Франківськ по вул. Галицькій. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після чого ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, який до цього часу не сплачено, а також складено щодо ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, який скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаного протоколу, постановою Івано-Франківського міського суду від 31.07.2024 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
В подальшому, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, постанови Тисменицького районного суду від 28.09.2021, постанови Тисменицького районного суду від 28.11.2022, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.07.2024 та будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, тому всупереч вищевказаним постановам ОСОБА_8 продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 02.06.2024 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ моделі 21093, д.н.з. НОМЕР_7 , був зупинений в с. Підлісся по вул. Лепкого Івано-Франківського району Івано-Франківської області. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони. Після цього відносно ОСОБА_8 складено два протоколи про адміністративні правопорушень, передбачені ч. 5. ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом повторно протягом року, а також за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, які скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаних протоколів, постановою Тисменицького районного суду від 21.06.2024 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5. ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
В подальшому, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, постанови Тисменицького районного суду від 28.09.2021, постанови Тисменицького районного суду від 28.11.2022, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.07.2024, постанови Тисменицького районного суду від 21.06.2024 та будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, тому всупереч вищевказаним постановам ОСОБА_8 продовжив керувати транспортними засобами.
Зокрема, 23.11.2024 о 10 год. 44 хв. ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки ВАЗ моделі 2109, д.н.з. НОМЕР_7 , був зупинений в м. Івано-Франківськ по вул. Вовчинецька працівниками УПП в Івано-Франківській області у зв'язку із порушенням ним як водієм транспортного засобу Правил дорожнього руху. У ході перевірки документів працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_8 ознайомлено з фактом позбавлення права керування транспортним засобом та роз'яснено наслідки такої заборони, притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень, який до цього часу не сплачено, а також складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5. ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом повторно протягом року, котрий скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаного протоколу, постановою Івано-Франківського міського суду від 16.01.2025 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
В подальшому, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, постанови Тисменицького районного суду від 28.09.2021, постанови Тисменицького районного суду від 28.11.2022, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.07.2024 постанови Тисменицького районного суду від 21.06.2024, постанови Івано-Франківського міського суду від 16.01.2025 та будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 24.02.2025 о 02 год. 20 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ моделі 21093, д.н.з. НОМЕР_7 , був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області в м. Івано-Франківську по вул. Максимовича. У ході перевірки документів та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_8 про заборону керування транспортним засобом та складено щодо нього два протоколи про адміністративні правопорушення, а саме за ч. 5. ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом повторно протягом року, а також за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, котрі скеровано для розгляду до суду.
За результатами розгляду указаних протоколів, постановою Івано-Франківського міського суду від 13.03.2025 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, який до цього часу не сплачено, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
В подальшому, достовірно знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Івано-Франківського міського суду від 22.12.2017, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.05.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 22.10.2018, постанови Івано-Франківського міського суду від 21.01.2019, постанови Івано-Франківського міського суду від 10.06.2019, постанови Богородчанського районного суду від 21.08.2019, постанови Тисменицького районного суду від 28.09.2021, постанови Тисменицького районного суду від 28.11.2022, постанови Івано-Франківського міського суду від 31.07.2024 постанови Тисменицького районного суду від 21.06.2024, постанови Івано-Франківського міського суду від 16.01.2025 постанови Івано-Франківського міського суду від 13.03.2025 та будучи обізнаним про заборону керування транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на невиконання постанов суду, що набрали законної сили, всупереч вищевказаним постановам продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 21.04.2025 о 12 год. 15 хв. ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки ВАЗ моделі 21093, державний номерний знак НОМЕР_7 , в с. Загвіздя, по вул. Липова-Осада, Загвіздянської ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області у зв'язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, тобто за фактом керування водієм транспортним засобом із технічними несправностями. У ході складання матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області роз'яснено ОСОБА_8 про заборону керування транспортним засобом, притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень, а також складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5. ст. 126 КУпАП, тобто за фактом керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом повторно протягом року, котрий скеровано для розгляду до суду.
Таким чином, в період з часу з 2018 по 2025 роки, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про наявність вищезазначених постанов суду, які набрали законної сили та згідно яких ОСОБА_8 позбавлено права керувати транспортним засобом, маючи умисел на їх невиконання, повністю їх ігноруючи, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, продовжував систематично керувати транспортними засобами, не сплатив визначені суми штрафів.
Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_8 , постанови Івано-Франківського міського суду, Богородчанського районного суду та Тисменицького районного суду не були виконані в частині позбавлення права керування транспортними засобами, сплати визначених сум штрафів, що порушило один із основних принципів судочинства - обов'язковість судових рішень.
Прокурор в апеляційній просить вирок суду першої інстанції скасувати, та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
Не оспорює доведеності вини ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його протиправних дій, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Вважає, що судом при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 безпідставно застосовано ст. 75 КК України, оскільки достатніх мотивів прийняття такого рішення не наведено.
Вказує, що судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та застосовано закон, який не підлягав застосуванню. Безпідставне звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання призвело до призначення покарання, яке явно не відповідає особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення внаслідок м?якості.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання, суд зазначив обставини, які, на його думку є обставинами, що пом?якшують покарання, а саме - щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.
Проте, зауважує, що обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання, відшкодував збитки частково вже під час судового розгляду, а саме добровільно сплатив штрафи на виконання постанов суду від 31.07.2024 (17 тис. грн.) та 21.04.2025 (40 800 грн), тобто 57 800 грн. із загальної суми несплачених штрафів 505 тис. грн.
Далі, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, суд прийняв до уваги дані про особу обвинуваченого, зокрема вчинення злочину вперше, щире каяття, стан здоров?я, позитивну характеристику та досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої ризики вчинення повторно кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є середніми.
Так, встановлення фактів невиконання 12 постанов суду, які набрали законної сили, їх ігнорування упродовж 8 років та несплата штрафів, натомість подальше керування транспортними засобами, в тому числі у стані алкогольного сп?яніння в нічний період доби, свідчать про свідоме нехтування ОСОБА_8 принципу обов?язковості судового рушення, зневагу до судової влади, а також про загрозу, яку він може завдати життю та здоров?ю людей внаслідок подальшої протиправної поведінки.
Підсумовує, що вищенаведене свідчить про стійку злочинну спрямованість ОСОБА_8 та небажання стати на шлях вправлення.
Захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, де просить залишити її без задоволення, а оскаржений вирок суду без змін.
Сторона захисту вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив усі обставини справи і дав їм належну правову оцінку.
Зазначає, що було дотримано принципів справедливості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, які пом?якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд правомірно визнав щире каяття та добровільне відшкодування шкоди. При призначенні покарання обвинуваченому суд врахував, що обвинувачений є раніше не судимий, характеризується за місцем реєстрації як такий, відносно якого скарг та заяв не поступало, порушень громадського порядку не зареєстровано, розлучений, на утриманні має малолітню дитину, в КНП «ПОКЦІЗ ІФ ОР» протягом життя не звертався, амбулаторну допомогу не отримує, на військовому обліку не перебуває, ОСОБА_8 є членом правозахисної організації сиріт «Віра в майбутне» з 2018 року, позитивно характеризується в рамках членства, здійснює волонтерську діяльність, сплатив штрафи на виконання постанов суду від 31.07.2024 та 21.04.2025.
Також суд врахував інформацію з досудової доповіді органу пробації, що з урахуванням характеристики особистості обвинуваченого, його способу життя, історії правопорушень, результатів оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, можливе виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Пояснює, що фінансове становище ОСОБА_8 не дало йому можливості за короткий період часу сплатити усю суму несплачених штрафв - 505000 гривень. Однак часткова сплата обвинуваченим деяких штрафів і чітко висловлений намір повністю їх сплатити, що підтверджується реальними діями, спростовує доводи прокурора про «небажання стати на шлях виправлення».
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу;
- обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_10 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що її необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розгляд кримінального провадження проводився у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно фактичні обставини скоєного ОСОБА_8 , доведеність його вини та кваліфікація дій за статтею КК України, за якою він визнаний винуватим, у поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється.
Прокурор оскаржує вирок суду першої інстанції в частині призначеного додаткового покарання, тому суд апеляційної інстанції перевіряє оскаржений вирок в цій частині.
За приписами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, дійшов висновку, що суд першої інстанції в повній мірі не дотримався вказаних вище вимог закону при визначенні ОСОБА_8 покарання та ним було належним чином враховано всі обставини кримінального провадження.
Суд першої інстанції, як зазначено у вироку, визнав обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, його щире каяття, та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд першої інстанції не встановив.
Суд першої інстанції, як зазначено у вироку, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , враховував: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який раніше не судимий, характеризується за місцем реєстрації як такий, відносно якого скарг та заяв не поступало, порушень громадського порядку не зареєстровано, розлучений, на у триманні має малолітню дитину, в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» протягом життя не звертався, амбулаторну допомогу не отримує, на військовому обліку не перебуває, на військову службу не призивався, щодо якого відкрито виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_8 штрафів у примусовому порядку, ОСОБА_8 є членом правозахисної організації сиріт «Віра в майбутнє» з 2018 року, позитивно характеризується в рамках членства, здійснює волонтерську діяльність, сплатив штрафи на виконання постанов суду від 31.07.2024 та 21.04.2025 року, однак вчинив умисні дії, щодо невиконання постанов суду, що набрали законної сили.
Відповідно до досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, відтак орган пробації вважав, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
З огляду на наведене, враховуючи думку сторін, суд першої інстанції призначив ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, та на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановв йому іспитовий строк тривалістю у 1 (один) рік.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , відсутні підстави для призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі на найменший строк, визначений санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, що не буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і є явно несправедливим внаслідок м'якості.
Суд апеляційної інстанції враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься відповідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який раніше не судимий, характеризується за місцем реєстрації як такий, відносно якого скарг та заяв не поступало, порушень громадського порядку не зареєстровано, розлучений, на у триманні має малолітню дитину, в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» протягом життя не звертався, амбулаторну допомогу не отримує, на військовому обліку не перебуває, на військову службу не призивався, щодо якого відкрито виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_8 штрафів у примусовому порядку, ОСОБА_8 є членом правозахисної організації сиріт «Віра в майбутнє» з 2018 року, позитивно характеризується в рамках членства, здійснює волонтерську діяльність, сплатив штрафи на виконання постанов суду від 31.07.2024 та 21.04.2025 року.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність призначення основного покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на строк, в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Так, колегія суддів вважає можливим застосувати ст. 75 КК України, та звільнити ОСОБА_8 від призначеного основного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням відповідних обов'язків.
На думку суду апеляційної інстанції, виходячи із конкретних обставин та тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обставин, що пом'якшують покарання, таке основне покарання відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 374, 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 382 КК України в частині призначеного покарання скасувати, та ухвалити новий вирок в цій частині.
Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Цей вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5