печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7707/25-ц
пр. 2-5149/25
16 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судового засідання - Погребняк В.Д.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кузьменко А.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 про стягнення коштів,-
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення матеріальної шкоди , посилаючись на те що 4.07.2024р. по бул.Л.Українки та вул..Мечнікова в м.Києві водій ОСОБА_3 , керуючи тролейбусом «Богдан Т-70110», бортовий номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 . Пошкоджено автомобіль позивача , розмір шкоди , завданої в результаті ДТП становить 299 925,05 грн. , яку просить стягнути , уточнивши позовні вимоги 7.07.2025р. вказуючи , що водій ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з відповідачем , страхова компанія не укладала жодних договорів страхування цивільно-правової відповідальності водіїв тролейбусів КП «КИЇВПАСТРАНС». В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити та стягнути з відповідача матеріальну шкоду , судові витрати.
Представник відповідача 1.04.2025р. надав відзив. Позов вважає безпідставним, розмір матеріальної шкоди завищеним.
3-тя особа ОСОБА_3 пояснення не надав, в судове засідання не з'явився, судом визнано можливим розгляд справи в його відсутність.
Ухвалою суду від 25.02.2025р. відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.
Ухвалою від 17.09.2025р. позовна заява в частині вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» залишена без розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2025 у справі №757/7707/25-ц клопотання позивача про витребування інформації задоволено.
Суд , заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи , приходить до слідуючого.
Судом встановлено , що 4.07.2024р. по бул.Л.Українки та вул..Мечнікова в м.Києві водій ОСОБА_3 , керуючи тролейбусом «Богдан Т-70110», бортовий номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 .В результаті чого пошкоджено автомобіль позивача.
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 20.09.2024р. ОСОБА_3 притягнуто адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП.
Згідно рахунку від 11.07.2024р. вартість відновлювального ремонту «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП становить 299 925,05 грн .
Згідно звіту про оцінку №172/25 авто товарознавчого дослідження транспортного засобу «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 4.07.2024р. вартість ремонту , після його ушкодження складає 299879,70 грн.
За приписами частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Узвичаєна практика застосування значеного положення цивільного законодавства виходить з того, що за матеріальну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
Положення частини 1 статті 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (частина 2 статті 1187 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже тягар відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України покладається на КП «КИЇВПАСТРАНС»
За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №355/1394/16-ц. Схожі за змістом висновки зроблені і у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17, від 21.08.2020 у справі № 905/1391/19.
Судом встановлено , що водій ОСОБА_3 , керуючи тролейбусом «Богдан Т-70110», бортовий номер НОМЕР_1 , перебував в трудових відносинах з відповідачем КП «КИЇВПАСТРАНС»
Згідно із частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).
З огляду на вказані приписи закону та вимоги ст. 1172 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення збитків з КП «КИЇВПАСТРАНС» у розмірі 299879,70 грн.(відповідно звіту) , які завдані ОСОБА_3 під час виконання трудових обов'язків як працівником КП.
Позивачем не надано доказів понесених реальний збитків в розмірі 299 925,05 грн.
Представник відповідача не погоджуючись з розміром матеріальної шкоди не звертався з клопотанням про призначення судової експертизи, тому його твердження є безпідставними.
Виходячи із аналізу вище зазначених норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та керував тролейбусом, який на відповідній правовій підставі належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.
При таких обставинах позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2998,79 грн.
На підставі вище викладеного, ст.ст.22, 1166, 1172ЦК України, керуючись ст.ст. 12,13,82,133,137,141,259 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 299879,70 грн. , судовий збір в розмірі 2998,79 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_2
АДРЕСА_3. Комунальне підприємство «КИЇВПАСТРАНС» 04070 м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2 ,
третя особа- ОСОБА_3 АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В.Остапчук