про відмову у відкритті касаційного провадження
22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №400/9079/24
адміністративне провадження № К/990/51226/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач, скаржник) про:
- визнання протиправним та скасування рішення МОУ, оформленого протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16 серпня 2024 року №17/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час виконання обов'язків військової служби;
- зобов'язання МОУ призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, встановлену п.7 ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), у зв'язку з встановленням часткової втрати працездатності внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до апеляційного суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним рішення Міністерства Оборони України, що оформлене протоколом засідання комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16 серпня 2024 року №17/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час виконання обов'язків військової служби.
Зобов'язано комісію Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку у зв'язку з встановленням часткової втрати працездатності внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, з урахуванням висновків суду, що викладені у даній постанові.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Міністерство оборони України 08.12.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Підставою для звернення з касаційною скаргою скаржник зазначає підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, а також пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, стверджуючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 320/4821/19.
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктами 3, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Предметом спору у цій справі є відмова Міністерства оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Миколаївський окружний адміністративний суд в ухвалі про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, можуть охоплювати правні явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що призводить до великого числа скарг на такі рішення у подібних справах, тощо.
Однак скаржник не надав будь-яких доказів на підтвердження цих обставин та не обґрунтував, в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, скаржник не навів.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, оскільки воно не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
Також як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: не врахування судом апеляційної інстанцій правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 320/4821/19.
Так, Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 у справі № 320/4821/19 сформулював висновок у подібних правовідносинах з питання призначення та виплати грошової допомоги у зв'язку з встановленням ступеню втрати працездатності у зв'язку із травмою, що пов'язана із захистом Батьківщини про те, що: «у разі встановлення особі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, то права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у такої особи не виникає.».
Однак, Верховний Суд у постанові від 26.04.2024 у подібних правовідносинах, повертаючи справу № 260/2081/23 на новий розгляд, вказав, що суди попередніх інстанцій під час вирішення питання щодо наявності у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги, вважаючи непропущеним встановлений пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тримісячний строк, не встановили обставини, що спричинили пропуск такого строку, зокрема ті, що передували отриманню довідки МСЕК, в тому числі коли саме документи надійшли до МСЕК, чи були наявні інші непереборні обставини, що могли спричинити затримку видачі МСЕК відповідної довідки та чи вживала позивачка дії щодо прискорення розгляду МСЕК її документів.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.11.2025, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, виходив з того, що позивачем вчинялися дії з метою з'ясування обставин поранення (травми) та отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги, однак, позивач ніяким чином не міг вплинути на строк розгляду заяви МСЕК.
Загалом мотиви суду апеляційної інстанцій, якими суд керувався ухвалюючи рішення у даній справі, відповідають правовим висновкам Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 320/4821/19, від 26.04.2024 у справі № 260/2081/23, про що і було зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.
З огляду на викладене, заявник належним чином не обґрунтував посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді Я.О. Берназюк
В.М.Шарапа