22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №320/14408/21
адміністративне провадження №К/990/52681/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі № 320/14408/21 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), у якому просила (згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень):
- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України та АТ КБ «Приватбанк» щодо нереагування на заяви ОСОБА_1 про повернення коштів з вказаного рахунку на рахунок у банку, невиплати згідно із страховим полісом за № 5, а саме понесення страхувальником непередбачуваних фінансових витрат внаслідок втрати ним постійного місця роботи, згідно з правилами №3 електронного полісу №DNHEZKF-185H08J від 17.06.2018 по 06.10.2021 та розповсюдження її персональних даних третім особам без її згоди та відома;
- стягнути кошти за моральну шкоду з Національного банку України та АТ КБ «Приватбанк», які не захищають інтересів осіб з інвалідністю ІІ групи та безробітних осіб, за їх бездіяльність сумарно в сумі 50 000 грн за неналежне проведення претензійної роботи і обробки підтримуючої документації за операціями, здійсненими з використанням платіжних карт МПС, яка становить від 45 до 120 днів, а відповідь надіслана АТ КБ «Приватбанк» протягом 24 днів, а саме 11.10.2021.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.05.2025, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 (провадження А/855/19670/25), закрив провадження у справі в частині позовних вимог до АТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду заяви про повернення коштів та стягнення моральної шкоди, позаяк спір в цій частині не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 06.05.2025, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 (провадження А/855/19671/25), у задоволенні позову відмовив.
16.12.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025, у якій позивачка просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення або направити справу на новий судовий розгляд.
Крім того позивачка просить суд касаційної інстанції визнати дії, бездіяльність Національного банку України, Міністерства фінансів України, АТ КБ «Приватбанк» та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» неправомірними і такими, що порушують її права на власність та ефективний судовий розгляд. Розглянути відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю Національного банку України та Міністерства фінансів України як суб'єкта владних повноважень. Зобов'язати відповідачів відшкодувати неправомірно списані кошти, в тому числі моральну шкоду.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Стаття 330 КАС визначає вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, пунктами 3 та 5 визначено, що у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025, яким вирішено по суті позовні вимоги до Національного банку України.
Водночас доводи касаційної скарги зводиться передусім до твердження про те, що суди попередніх інстанцій не врахували публічно-правовий характер спору щодо дій відповідачів, неправильно визначили предметну юрисдикцію спору, що обмежило право позивачки на захист своїх прав у сфері контролю та нагляду державних органів.
У касаційній скарзі позивачка обґрунтовує свої вимоги окремо щодо кожного з відповідачів, а також до Міністерства фінансів України та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» (які не є учасниками справи), резюмуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій: проігнорували публічно-правовий характер спору щодо Національного банку України та Міністерства фінансів України; неправомірно кваліфікували спір як приватноправовий та не врахували практику Верховного Суду.
Таке викладення доводів та обґрунтувань касаційної скарги зумовлюють у Суду об'єктивні сумніви в тому, які саме судові рішення просить переглянути в касаційному порядку ОСОБА_1 . Особливо з огляду на дати ухвалення судових рішень, а саме: ухвала про закриття провадження в частині позовних вимог та рішення Київського окружного адміністративного суду датовані 06.05.2025, а постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, ухваленні за результатами перегляду останніх - 04.11.2025.
Вищезазначені недоліки касаційної скарги позбавляють Суд можливості перевірити відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Підсумовуючи викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити позивачці строк для усунення недоліків шляхом надання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги (з відповідною кількістю копій) із зазначенням судових рішень, які оскаржуються, та належних чином викладених вимог та їх обґрунтувань.
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі № 320/14408/21 залишити без руху.
Установити скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду