Справа № 362/97/23
Провадження № 2/362/266/25
05.11.2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Ярошевич М.А.,
представника позивача - прокурора Фединяка Н.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом керівника Обухівської окружної прокуратри Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення, -
У провадженні суду перебуває дана цивільна справа.
20.10.2025 р. до суду від прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Ламшиної О. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, яке мотивовано наступним.
Підставою для пред'явлення позову є порушення вимог земельного та лісового законодавства. Так, розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 25.12.2012 за № 2134 передано у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельні ділянки на території Васильківського району (наразі Обухівський район) Київської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Погребівської сільської ради (наразі Васильківська міська рада), за межами населеного пункту.
У подальшому, ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2013 р. відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2013 р. відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_2 .
Встановлено, що спірні земельні ділянки в силу положень ст.ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України (всі подальші редакції станом на момент виникнення правовідносин) відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебувають у постійному користуванні спеціалізованого лісогосподарського підприємства ДП «Київське лісове господарство».
Однак, у зв'язку із зміною практики Верховного Суду наразі ефективним способом захисту інтересів держави у даних правовідносинах є витребування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221486500:08:004:0105 та частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221486500:08:004:0104, яка накладається на землі лісогосподарського призначення (віндикаційний позов), тому виникла необхідність у зміні предмету позову.
Тому, оскільки спірні земельні ділянки, одна з них повністю, а інша частково накладаються на землі лісогосподарського призначення, ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. 387 Цивільного кодексу України щодо витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки, яка накладається на землі лісогосподарського призначення та витребування частини іншої спірної земельної ділянки, яка накладається на землі лісогосподарського призначення.
Однак, 28.05.2025 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області у справі № 362/97/23 винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті. При цьому фактично з дати закриття підготовчого провадження, по суті справа ще не слухалась, вступне слово прокурор не проголошував.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлення належним чином.
Заслухавши прокурора, розглянувши подане клопотання та дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 р. у справі №910/18389/20).
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).
Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Між тим, Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Судом встановлено, що 20.10.2025 р. до суду від прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Ламшиної О. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2024 р. прийнято до свого провадження дану цивільну справу, призначено підготовче судове засідання.
В період підготовчого провадження було проведено чотири судових засідання.
Таким чином, враховуючи проміжок часу з дати проведення першого підготовчого судового засідання в нинішньому складі суду (28.08.2024 р.) до дати закриття підготовчого провадження (28.05.2025 р.), та кількості проведених засідань, суд вважає, що позивач мав достатньо часу для того, щоб визначитися з предметом та суб'єктним складом позову.
Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання позивачем, а саме: зміни у законодавстві, судовій практиці у подібних правовідносинах, дати постановлення ухвал по справі, відчуження об'єкту незавершеного будівництва, були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання, враховуючи те, що прокурор подав заяву про закриття підготовчого засідання.
Тобто, наведені факти по суті, націлені на зміну підстав і предмета позову, вони не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Позивачем не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій.
На думку суду, відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо зміни предмету позову не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторони відповідача.
За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.
Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, про що зазначив Верховний Суд, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Ламшиної О. про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя Кравченко Л.М.