Справа № 357/10333/25
Провадження № 2/357/4699/25
22 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання-
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2025 року Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачем перебувала у стосунках, від яких у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Донька сторін навчається в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Інтегровані інформаційні системи/Інформаційне забезпечення робототехнічних систем/Інформаційні управляючі системи та технології» спеціальністю «126 Інформаційні системи та технології» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра. Навчання здійснюється на платній основі. Указане підтверджується Договором про навчання в університеті від 12.08.2024 року №588б, договором про надання платної освітньої послуги №1/60с від 19.08.2024 року, та довідкою НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» від 15.07.2025 року №619.
На теперішній час донька сторін фактично знаходиться на утриманні своєї матері, Позивача по даній справі, та проживає з нею.
Відповідач працездатний та здоровий, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, яка продовжує навчання. У Відповідача відсутні будь-які підстави, щоб бути звільненим від обов'язку утримувати доньку.
З огляду на викладене Позивач просила суд стягнути із Відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати подання цього позову і до досягнення дитиною 23 років.
Рух справи. Позиції сторін.
11.07.2025 року ухвалою судді Рижко Г.О. дану позовну заяву було залишено без руху, позивача надано строк на усунення її недоліків (а.с. 24).
21.07.2025 року ухвалою судді Рижко Г.О. було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 31-32).
21.11.2025 року керівником апарату Білоцерківського міськрайонного суду Київської області винесено розпорядження № 218 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з наказом голови суду від 06.11.2025 за №115/в/г про надання судді Рижко Г.О. відпустки тривалістю на один рік, починаючи з 21.11.2025 року по 05.11.2026 року (а.с. 55).
26.11.2025 року ухвалою суду постановлено прийняти до провадження судді Цукурова В.П. дану цивільну справу (а.с. 63).
У судове засідання Позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити (а.с. 67).
У судове засідання Відповідач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд даної справи без його участі, позовні вимоги про стягнення аліментів визнав у повному обсязі (а.с. 68).
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно з приписами ст.47 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
2. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Сторони перебували у стосунках, від яких у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Донька сторін навчається в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Інтегровані інформаційні системи/Інформаційне забезпечення робототехнічних систем/Інформаційні управляючі системи та технології» спеціальністю «126 Інформаційні системи та технології» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра. Навчання здійснюється на платній основі. Указане підтверджується Договором про навчання в університеті від 12.08.2024 року №588б, договором про надання платної освітньої послуги №1/60с від 19.08.2024 року, та довідкою НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» від 15.07.2025 року №619 (а.с. 13, 14, 30).
На теперішній час донька сторін фактично знаходиться на утриманні своєї матері, Позивача по даній справі, та проживає з нею (а.с. 8).
Відповідач позовні вимоги до себе визнав у повному обсязі (а.с. 68).
Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
Статтею 2 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, яка була підписана Україною 21.02.1990 року, та ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року № 7К9-Х1І «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» передбачено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини.
Положеннями ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого згідно з практикою Суду відносяться й грошові кошти.
У пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і /або/ у частці від заробітку /доходу/ платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд має врахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Висновки суду.
У даній справі суд виходить з того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітньою донькою Відповідача, та потребує від нього матеріальної допомоги, оскільки здійснює навчання за денною формою. А тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача аліментів на утримання їхньої повнолітньої доньки на час навчання є обґрунтованою.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання доньки розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.07.2025 року і до завершення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих сторонами та витребуваних судом доказів.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.141 та ч.1 ст.142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що позовні вимоги Відповідачем визнано у повному обсязі, а Позивача звільнено від сплати судового збору, з Відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
3. Резолютивна частина.
На підставі викладеного, ст.ст.180, 196 СК України, ст.ст.10, 19, 141, 258, 263, 264, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.07.2025 року і до завершення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 22.12.2025 року.
Суддя В. П. Цукуров