Справа № 357/14119/25
Провадження № 2/357/5975/25
22 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року від представника позивача до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103213028 від 17.03.2024 у розмірі 40 050 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову вказано, що 17.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103213028, відповідно до умов якого відповідач отримав 15 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, однак відповідач порушив зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом. В подальшому від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
22.09.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні 06.11.2025, вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.
В матеріалах спрваи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився повторно, про розгляд справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, з відзивом (запереченням) на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Судом встановлено наступне.
17.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103213028, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 15 000 грн на строк 120 днів з 17.03.2024 по 15.07.2024 (п. 1.2-1.3 договору).
Проценти за користування кредитом становлять 31 500 грн, комісія за надання кредиту становить 450 грн (п. 1.5 договору), сукупна вартість кредиту становить 46 950 грн.
Також між сторонами погоджено графік платежів за договором № 103213028 (додаток № 1).
Згідно з платіжним дорученням № 85040696 від 17.03.2024, перераховано платником ТОВ «Мілоан» 15 000 грн отримувачу ОСОБА_1 , на картку № НОМЕР_1 .
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого, з урахуванням акта приймання-передачі, ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуває право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 103213028.
В матеріалах справи також містяться надані позивачем заява на отримання кредиту, додаткові контактні дані, довідка про ідентифікацію особи, анкета-заява на кредит № 103213028, рішення по кредиту № 103213028, відомість про щоденні нарахування за кредитним договором, виписка, досудова вимога.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання за договором № 103213028 від 17.03.2024 виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов'язання, оскільки рахується заборгованість в сумі 40 050 грн, яка включає: 15 000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 24 600 грн - прострочена заборгованість за процентами; 450 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов'язань відповідачем.
Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копії документів: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між клієнтом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет»; акт наданих послуг № Д/1303 від 20.08.2025; детальний опис наданих послуг до акту наданих послуг № Д/1303 від 20.08.2025 за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, складений 20.08.2025; ордер серії ВС № 1381377 від 02.07.2025.
З наданих документів вбачається, що позивачем в межах розгляду даної справи понесено витрати на послуги правничої допомоги Адвокатського об'єднання «Апологет» в розмірі 8 000 грн.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (ст. 137 ЦПК України).
Суд зауважує, що даний спір є спором незначної складності, оскільки спірні правовідносини регулюються загальними нормами ЦК України, а постанови Верховного Суду містять висновки в схожих правовідносинах, тому підготовка процесуальних документів по даній цивільній справі не передбачала для адвокатського об'єднання дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, а також значного часу.
Відтак, витрачений адвокатом час та витрати на правову допомогу на загальну суму 8 000 грн, на переконання суду, не можна визнати належним чином обґрунтованими та необхідними за обставин цієї справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, зважаючи на незначну складність справи, ціну позову, обсяг та час наданої адвокатом правової допомоги у даній справі, кількість подібних позовів в провадженні суду, а також принципи співмірності, розумності та справедливості.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 103213028 від 17.03.2024 у розмірі 40 050 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов