Справа № 287/499/18-к
провадження 1-кп/287/14/25
19 грудня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018060260000317 від 30.07.2018 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копище, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України,-
До Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 125 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 29.07.2018 близько 23 години ОСОБА_4 , перебував у громадському місці, а саме поблизу магазину «Уборть», розташованого в с. Майдан Копищенський, по вул. Бортницька, 5-А, Олевського району, Житомирської області.
В цей же час, ОСОБА_4 , грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нахабно виявив, очевидне для присутніх осіб, зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моралі, безпричинно затіяв конфлікт з ОСОБА_6 .
В процесі конфлікту ОСОБА_4 застосував відносно ОСОБА_6 фізичне насильство, що виразилося в умисному нанесенні одного удару ногою з область ніг потерпілого, внаслідок чого останній впав на землю, вдарився правою рукою об бетонне покриття, внаслідок чого отримав відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10.08.2018 №201 тілесні ушкодження вигляді закритого перелому 1-ї п'ясної кістки правої кисті зі зміщенням, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, наніс один удар кулаком по обличчю потерпілого, від чого останній втратив свідомість. Далі ОСОБА_4 , взявши ОСОБА_6 , який перебував в горизонтальному положенні, за верхній одяг, вдарив задню частину тіла потерпілого близько 5- ти разів об бетонне покриття, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в навколо очній ділянці зліва, садна на нижній повіці лівого ока, садна в правій тім'яній ділянці, забійної рани в правій тім'яній ділянці, які супроводжувалися ЗЧМТ у вигляді струсу головного мозку, раною на задній поверхні правого ліктя та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я та тілесні ушкодження у вигляді садна на правій сідниці в верхній третині, синців по передній поверхні лівого плеча в середній третині та по передньо-внутрішній поверхні лівого плеча в середній та нижній третинах, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України.
Крім цього, своїми діями, що виразилися умисному спричиненні тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , посилаючись на ст. 49 КК України подав письмове клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, та просив його задовольнити.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення та наявність підстав для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, із чим він погодився та не вимагав здійснювати судове провадження в повному обсязі в загальному порядку.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, посилаючись на наявність всіх підстав, передбачених ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Потерпілий у судовому засіданні не заперечив щодо заявленого клопотання.
Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, прийшов до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини
Таким чином, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
У судовому засіданні встановлено, що на час надходження клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності до суду закінчився строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України.
Також на час надходження клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності до суду закінчився строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 296 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Санкція ч. 1 ст. 122 КК України, передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є злочин за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, який вчинено 29.07.2018.
Також, відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, який вчинено 29.07.2018.
Таким чином, з дня вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень станом на день розгляду справи у суді 19.12.2025 пройшло більше семи років, що є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
У матеріалах кримінального провадження відсутні будь які відомості, які вказували б на ухилення ОСОБА_4 від досудового розслідування або суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає таке.
За змістом ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 7 постанови №12 від 23.12.2005 Пленум Верховного Суду України зазначив, що у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд у своїй постанові від 24.05.2018 (справа № 531/2332/14-к) у якій зазначив, що коли відповідно до вимог частини четвертої статті 286 КПК України сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті першому частини другої статті 284 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Таким чином, цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає залишенню без розгляду, а потерпілому роз'яснюється право на звернення з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 128, 284-288 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 125 КК України на підставі пунктів 2, 3, ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060260000317 від 30.07.2018 - закрити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутніми під час оголошення ухвали у той же строк після отримання її копії.
Суддя: ОСОБА_1