22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17427/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року (суддя С.О. Конєва) у справі № 160/17427/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування періодів роботи з 02.08.1989 по 01.01.1998 до трудового/страхового стажу;
2) визнати протиправним рішення відповідача від 15.05.2024 №262340030388 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачці;
3) зобов'язати відповідача:
- зарахувати позивачці до трудового/страхового стажу періоди роботи з 02.08.1989 по 01.01.1998;
- повторно розглянути заяву від 08.05.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення про призначення пенсії позивачці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправним рішенням відповідача від 15.05.2024 №262340030388 позивачці відмовлено у призначенні пенсії, що порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.05.2025 №262340030388 про відмову у зарахуванні до страхового стажу позивачки періодів роботи на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 від 31.08.1989р. (зокрема, з 02.08.1989р. по 31.12.1997р.) та в призначенні пенсії за віком позивачці;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 31.08.1989р. з 02.08.1989р. по 31.12.1997р. (з урахуванням зарахованих періодів);
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській
області повторно розглянути заяву позивачки про призначення їй пенсії за віком від 08.05.2025р. відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що для розрахунку пенсії пенсійний орган обчислює страховий стаж за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди, до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд з'ясував, що з серпня 1989 року по грудень 1997 року позивачка була найманим працівником та працювала в Інституті «Союзгазпроект», що підтверджується копією трудової книжки позивачки від 31.08.1989р.
Суд встановив, що фактично, вказані періоди роботи позивачки не було зараховано пенсійним органом до стажу її роботи, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв'язку з виявленими недоліками при заповненні трудової книжки позивача відповідальними працівниками підприємства, на якому позивач працювала.
Суд зауважив, що працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто працівником, більше того, недоліки її заповнення не є підставою для висновку про відсутність трудового стажу. При цьому, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд дійшов висновку, що за умови надання позивачкою до пенсійного органу трудової книжки НОМЕР_1 від 31.08.1989р., яка підтверджує факт роботи позивачки за не зараховані періоди, а також і з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам у одержанні відсутніх для призначення пенсії документів, пенсійним органом безпідставно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком у зв'язку із не зарахуванням до загального страхового стажу періодів її роботи на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 від 31.08.1989р.
Відтак, суд дійшов висновку, що спірне рішення від 15.05.2025 №262340030388 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд вказав про наявність підстав зобов'язати відповідача за рахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 31.08.1989р. з 02.08.1989р. по 31.12.1997р. (з урахуванням зарахованих періодів); повторно розглянути заяву позивачки від 08.05.2025 про призначення пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачці правомірно не зараховано до страхового стажу період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення прізвища, яке не завірено належним чином згідно Інструкції №58. Вважає, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірним, адже позивачка не має необхідного страхового стажу для призначення пенсії, оскільки такий стаж позивачки складає лише 29 років 03 місяці 18 днів.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 08.05.2025р. позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №262340030388 від 15.05.2025р., яким позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу та у рішенні зазначено про те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення прізвища власниці, не завірене належним чином, що порушує вимоги “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» від 29.07.1993 №58.
Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Колегія суддів встановила, що трудова книжка позивачки серії НОМЕР_1 містить відомості та підтверджує роботу позивачки у спірний період з 02.08.1989р. по 31.12.1997р.
Записи трудової книжки позивачки у спірний період з 02.08.1989р. по 31.12.1997р. є такими, що, незважаючи на виявлені органом Пенсійного фонду недоліки, дають можливість підтвердити період роботи позивачки.
Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Колегія суддів враховує, що відповідно до позиції, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а і враховується судом при розгляді цієї справи, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи з 02.08.1989р. по 31.12.1997р. підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки.
За цих обставин, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення пенсійного органу від 15.05.2025 №262340030388 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 160/17427/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 22.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров