22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5529/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року (суддя В.В. Науменко) у справі № 340/5529/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії від 16.07.2025р. №112750009124;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати позивачу в страховий /трудовий/ стаж періоди роботи на приватному підприємстві «МСД» м. Олександрія з 04.05.2007р. по 25.12.2007 та страховий /трудовий/ стаж перебування на військовій службі в Афганістані 15 міс та 18 днів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій з мотивів відсутності довідки про участь в бойових діях встановленої форми. Позивач стверджує, що його страховий стаж становить понад 25 років, а тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, він має право на призначення дострокової пенсії за віком.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №112750009124 від 16.07.2025 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 09.07.2025 року про дострокове призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особі, якій надано статус учасника бойових дій, з врахуванням правових висновків суду у цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що трудова книжка позивача містить записи як щодо періоду військової служби з 20.11.1987 року по 03.11.1989 року (період співпадає з записами військового квитка), так і про період роботи в приватному підприємстві «МСД» м. Олександрія з 04.05.2007 року по 25.12.2007.
Суд встановив, що відповідач не врахував вказані періоди до загального стажу, як
наслідок однією з підстав для відмови у призначенні пенсії вказав на недостатній стаж. Таким чином не враховано понад 7 місяців стажу за 2007 рік та період участі у бойових діях з 09.09.1989 по 15.02.1989 (як вказано у військовому квитку) у кратному розмірі.
Суд звернув увагу, що у випадку невиконання страхувальником обов'язку щодо подання звітності про застрахованих осіб та сплати єдиного внеску, в тому числі порушення строків його сплати, законодавством передбачено відповідальність страхувальника, шляхом сплати недоїмки, штрафу та пені на вимогу органу доходів і зборів, встановлюючи можливість виконання такої вимоги як виконавчого документа державною виконавчою службою та наділяючи орган доходів і зборів правом звернення до суду з позовом про стягнення такої недоїмки.
Суд дослідив, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі і пільгами щодо дострокового призначення пенсії, є «Посвідчення учасника бойових дій».
Суд зауважив, що оскільки належність позивача до осіб, які мають статус учасника бойових дій, ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом №3551-XII та Законом №1058-ІV, зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправним та скасування рішення по особовому рахунку №112750009124 від 16.07.2025р. Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову позивачу в призначенні пенсії, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 09.07.2025 року про дострокове призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особі, якій надано статус учасника бойових дій, з врахування правових висновків суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що спірне рішення №112750009124 від 16.07.2025 року є правомірним, адже позивачем не підтверджено факт участі у бойових діях, а також оскільки позивач не має необхідного страхового стажу. Зауважує, що перелік документів, які подаються для призначення дострокової пенсії за віком військовослужбовцями, які брали участь у бойових діях, визначено у п.2.1 Порядку №22-1. Вказує, що позивач надав посвідчення учасника бойових дій від 26.03.1994, однак згідно довідки від 19.03.2024 №61/20/2248/ш періоди військової служби в складі діючої армії в період бойових дій на території Демократичної республіки Афганістан відсутні. Зауважує, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу період з 04.05.2007 по 25.12.2007, адже цей період відсутній в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування про сплату страхових внесків. Відтак, скаржник наполягає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач звернувся 09.07.2025 року із заявою до пенсійного органу щодо призначення пенсії п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та доданими до заяви документами.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком (як учаснику бойових дій) від 16.07.2025 за №112750009124.
Зі змісту вищезазначеного рішення вбачається, що причиною відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 є недостатній страховий стаж та не підтвердження факту участі у бойових діях. За результатами опрацювання наданих документів відповідач нарахував 23 роки 4 місяці 4 дні з необхідних 25 років.
До страхового стажу не враховано період роботи в приватному підприємстві «МСД» м. Олександрія з 04.05.2007 року по 25.12.2007 за записами трудової книжки, у зв'язку з відсутністю інформації про вказаний період в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вважаючи прийняте ГУ ПФУ в Кіровоградській області рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 цього ж Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Колегія суддів з'ясувала, що трудова книжка НОМЕР_1 містить відомості щодо періоду військової служби позивача з 20.11.1987 року по 03.11.1989 року, а також про період роботи позивача в приватному підприємстві «МСД» м. Олександрія з 04.05.2007 року по 25.12.2007.
Як правильно дослідив суд першої інстанції, відповідачем не враховано до страхового стажу позивача зокрема період з 04.05.2007 року по 25.12.2007.
Апеляційний суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.02.2021 у справі №805/3362/17-а, відповідно до якої страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язкові сплаті, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює ця особа, страхувальником сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Як підсумок, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що фізичні особи (працівники підприємств, які тимчасово були звільнені від своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску) не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Колегія суддів зазначає, несплата підприємством страхових внесків, які роботодавець попередньо відрахував із заробітної плати працівника, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання соціальних гарантій. Позивачка не може бути позбавлена права на отримання соціальних гарантій внаслідок того, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків своєчасно не вжив дієвих заходів.
Відтак, апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу період роботи з 04.05.2007 по 25.12.2007 року.
Відповідно до змісту підпункту 6 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, яких визнано особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення (далі - АТО/ООС) та/або безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в АТО/ООС, обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації:
- виписка з акта огляду МСЕК про групу та причину інвалідності;
- документи про проходження військової служби (служби);
- довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій), або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації;
- посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач надав пенсійному органу посвідченням учасника бойових дій НОМЕР_2 , записи у військовому квитку НОМЕР_3 підтверджують військову службу позивача з 30.11.1987 по 14.03.1989 у військовій частині НОМЕР_4 , аркуш 7 військового квитка містить записи про участь у бойових діях у період перебування на військовій службі з 09.09.1988 року по 15.02.1989 року, докази визнання недійсними цих документів пенсійним органом до матеріалів справи не подано.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що позивач дотримався положень підпункту 6 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 подавши пенсійному органу відповідні документи про проходження військової служби (служби).
Таким чином, оскільки пенсійним органом не здійснено належний розрахунок страхового стажу позивача, а також вказано помилковий висновок про ненадання позивачем документів щодо встановлення статусу учасника бойових дій, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірне рішення пенсійного органу №112750009124 від 16.07.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 319, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 340/5529/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 22.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров