Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2025 р. Справа № 520/25581/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши за правилами письмового провадження у порядку спрощеного позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової академії м. Одеса про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Військової академії м. Одеса, Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
3. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 28.08.2019;
4. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 28.08.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;
5. визнати протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024;
6. зобов'язати Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;
7. визнати протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
8. зобов'язати Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
9. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.02.2023 по 14.05.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
10. зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.02.2023 по 14.05.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
11. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 22.02.2023 по 14.05.2024;
12. зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 22.02.2023 по 14.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;
13. визнати протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення;
14. зобов'язати Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
15. при прийнятті судового рішення по справі вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а саме, стягнути солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Військової академії м. Одеса та Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в суді першої інстанції в сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Ухвалою суду від 23.09.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 24.09.2025 роз'єднано у самостійні провадження вимоги, заявлені по справі № 520/24349/25. Вимоги до Військової академії м. Одеса про визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024; зобов'язання Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за періоди з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року; зобов'язання Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2023 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової академії м. Одеса, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення; зобов'язання Військову академію м. Одеса перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум - виділено в окреме провадження і передано до відповідного структурного підрозділу апарату Харківського окружного адміністративного суду для організації виконання положень ст. 31 КАС України.
Ухвалою суду від 26.09.2025 прийнято адміністративну справу №520/25582/25 за вказаними вище позовними вимогами до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Марини Лук'яненко.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, відповідач посилався на порушення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки позивачу грошовий атестат був вручений достовірно 20.12.2024, а тому згідно приписів ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, відповідач вважає, що суд має залишити без розгляду позов щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024.
Вирішуючи справу по суті, суд дійшов наступного.
Так, відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 ст.45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В даній справі предметом позовних вимог є перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення за період з 28.08.2019 по 22.02.2023 та з 14.05.2024 по 20.12.2024, а також одноразової грошової допомоги при звільненні у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод т інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особ дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів частині строків таких звернень.
Частина 2 ст.233 КЗпП України викладена у наступній редакції: із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані т виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом пр стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 260/3564/22 та постановах від 19.01.2023 р. у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 р. у справі № 380/15245/22 та від 08.08.2024 р. у справ № 380/29686/23.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 р. у справі №990/156/23 виснувала про те, що норм ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правил пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб'єкта приватного права.
Положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.
Отже, з 19.07.2022 р. строк звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні становить три місяці з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
За матеріалами справи встановлено, що позивач виключений зі списків особового складу Військової академії м. Одеса - 20.12.2024, а до суду звернувся з позовом 12.09.2025.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захист політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 р. по справі №460/21394/23 дійшов висновків, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням викладеного, період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає прав особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте, період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, як передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 р. по справі №460/21394/23 дійшов до висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, тобто письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні: « 77. Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). 78. Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду. 79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності».
Як встановлено судом, у межах даної справи, позивачу грошовий атестат був вручений 20.12.2024, а до суду з даним позовом позивач звернувся 12.09.2025.
Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом за позовний період з 19.07.2022 по 20.12.2024.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску матеріали справи не містять.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13, 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно п. 7,8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 3,4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 121-123, 160, 161, 171, 241-243, 248, 257, 262, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин в частині позовного періоду з 19.07.2022 по 20.12.2024.
Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина Лук'яненко