ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" грудня 2025 р. справа № 300/322/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №26/д від 20.09.2024, прийняте у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК №344 від 18.03.2024 року, та повернення її документів на доопрацювання.
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти законне рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_4 цивільного чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з яким вона проживала однією сім'єю, без реєстрації шлюбу до його смерті.
Позовні вимоги мотивовані протиправним рішення Міністерства оборони України №26/д від 20.09.2024, прийняте у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК №344 від 18.03.2024 року, та повернення її документів на доопрацювання.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
10.02.2025 року від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 , 14.05.1994 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з реєстру актових записів від 28.06.2023 року за №1035/6-16/82, актовий запис №4. Від цього шлюбу в позивача з ОСОБА_3 народилась спільна дочка ОСОБА_2 , що підтверджується вище вказаним Витягом з реєстру актових записів від 28.06.2023 року за №1035/6-16/82, актовий запис №5, складений 26.06.1995 року виконавчим комітетом Довговойнилівської с/р Калуського району Івано-Франківської області.
27.05.1975 2004 року шлюб позивача з ОСОБА_3 офіційно було розірвано (актовий запис №60).
Проте, незважаючи на юридичне розірвання шлюбу позивач з ОСОБА_3 продовжували проживати разом однією сім'єю, хоча новий шлюб вже не реєстрували. Таким чином, спільно, однією сім'єю, як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу вони з ОСОБА_3 проживали постійно аж до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Даний факт встановлено рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.03.2024 року по справі №345/840/24.
Позивач зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_3 був мобілізований до лав
Збройних Сил України.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини біля н.п. Спірне Бахмутського району Донецької області. Причиною загибелі стали вибухові травми з осколковим пораненням голови, тулуба, рук та ніг, що підтверджується сповіщенням сім'ї №90, Витягом №344. а також Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 .
Оскільки на день смерті ОСОБА_3 позивач з ним не перебувала в офіційно зареєстрованому шлюбі, то ОСОБА_1 звернулася із заявою до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, рішенням якого у справі №345/840/24 від 05.03.2024 встановлено факт їхнього спільного проживання однією сім'єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу. Це рішення учасниками справи не оскаржувалось і набрало законної сили 05.04.2024 року.
Після набрання рішенням законної сили позивач звернулася до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чоловіка - військовослужбовця.
До заяви позивачем було додано документи щодо підтвердження проживання однією сім'єю із військовослужбовцем ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, а саме рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі №345/840/24 від 05.03.2024.
Проте позивач отримала відповідь про відмову у виплаті їй цих коштів. Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №26/д від 20.09.2024 у виплаті ОСОБА_4 відмовлено з тих підстав, що у відповідності до вимог статті і 6.1 Закону № 2011-ХІІ, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Посилаючись на ст. 3, 21, 27,36 Сімейного кодексу України, відповідач відмовив у задоволенні заявлених вимог з тих мотивів, що встановлення факту проживання сім'єю як чоловіка і дружини не надає права позивачу, як дружині, яка на день його смерті перебувала із загиблим в офіційно зареєстрованому шлюбі. Натомість Комісія рекомендувала позивачу надати документи, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого, що дасть право па отримання одноразової грошової допомоги.
Позивач зазначає, що на утриманні загиблого вона не перебувала, оскільки не є особою з інвалідністю, а працездатною і ще не пенсійного віку, тому не має наміру доводити те, на що вказано у відповіді Комісії.
Після загибелі чоловіка по день звернення до суду новий шлюб позивач не укладала.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулася до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Абзацами першим і другим частини третьої статті 162 Закону № 211-ХІІ визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень.
Відповідно до абзацу першого Постанови № 168 особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (пункт 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно з частиною дев'ятою статті 163 Закону № 2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Відповідно до пункту 10 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом першим пункту 20 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 714) (далі Порядок № 975), особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 2 якої установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених V статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
З аналізу норм законодавства слідує, що коло осіб, які мають право на одержання допомоги, визначене статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ, і до таких належать: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досяглії повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге.
Коло осіб, які мають право на одержання допомоги, визначене статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ, і до таких належать: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім ї та родичів.
Згідно з частинами 1-4 статті 3 Сімейного кодексу України сім я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Частиною І, 2 статті 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Для того щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім 'ї такого військовослужбовця, повинна довести:
- факт проживання з загиблим;
- наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов'язків.
Даний підхід узгоджується з висновками викладеними у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 456/1258/17.
Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.03.2024 у справі № 345/840/24 встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу жінки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 з 2004 року по день смерті чоловіка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри: вітчим, мачуха: опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Отже визначальним критерієм належності особи до члена сім'ї є факт спільного проживання, спільного побуту, наявність взаємних прав та обов'язків, а кровні зв'язки - вторинні. Факт спільного проживання та побуту може доводитися різними доказами.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.
Згідно зі статтею 315 ЦП К України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.03.2024 у справі № 345/840/24 від 05.03.2024, яке набрало законної сили 05.04.2024 підтверджено факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Отже вищевказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт спільного проживання позивача як дружини загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , а отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги після загибелі чоловіка.
Законом України від 09.12.2023 №3515-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» законодавець удосконалив правове регулювання спірних правовідносин, відновив справедливість для багатьох громадян України, розширивши перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, внесенням змін до статті 16-1 Закону №2011-XII, яким до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону віднесли також і жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
За таких обставин, ОСОБА_1 підтвердила факт спільного проживання з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 однією сім'єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов'язків. Також, суд зазначає, що в іншому шлюбі, позивач не перебувала та не перебуває, то на неї поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-ХІІ та у неї наявне право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином з урахування задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №26/д від 20.09.2024, прийняте у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК №344 від 18.03.2024 року, та повернення її документів на доопрацювання.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти законне рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_4 цивільного чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з яким вона проживала однією сім'єю, без реєстрації шлюбу до його смерті.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.