Рівненський апеляційний суд
17 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/19829/25
Провадження № 33/4815/1105/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Мороз Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мороз Л.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року, -
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2025 року о 12 год. 27 хв. в м. Рівне по вул. Соборна, 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen E C4», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Мороз Л.С. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження виконання працівниками поліції вимог Інструкції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , оскільки на відеозаписі не зафіксовано, яким чином співробітники патрульної поліції встановили наявність ознак наркотичного сп'яніння у водія, а також не зафіксовано таких ознак, оскільки його поведінка була адекватною для подій, що відбувалися. Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, однак просив викликати працівників ВСП, оскільки він є військовослужбовцем і вважає, що його огляд може бути проведений лише посадовою особою Військової служби правопорядку ЗСУ за спеціально визначеною процедурою, з використанням техзасобів, тестів і фіксацією всіх дій. Також вважає, що причина зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , була безпідставною, оскільки ними не складався протокол про порушення ПДР за вчинення нібито якого вони прибули за викликом що, на її думку, свідчить про неупередженість та зацікавленість останніх скласти протокол саме за ст.130 КУпАП. Наголошує, відеозапис, долучений до матеріалів справи, в порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і відео зйомки, відеозапису,засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, не є безперервним, тому він є недопустимим доказом.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Мороз Л.С. на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Згідно постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею у відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, було повно встановлено всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №442387 від 03.09.2025 року (а.с.1), актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.09.2025 року, згідно якого огляд на визначення стану сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою водія (а.с.8), направленням водія на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно якого огляд на визначення стану сп'яніння також не проводився у зв'язку з відмовою водія від його проходження у медичному закладі (а.с.9), відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі й дослідженими в судовому засіданні належними доказами, що свідчить про обґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд не приймає до уваги твердження апелянта щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп'яніння, і пояснення про відсутність ознак наркотичного сп'яніння не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз'яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку. Якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що працівники поліції не викликали Військову службу правопорядку, чим порушили процедуру огляду, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що огляд військовослужбовців проводиться у порядку, визначеному ст.266-1 КУпАП, у випадку виконання останніми обов'язків військової служби або перебування на території військових частин, а також на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був одягнений у цивільний одяг; транспортний засіб, яким він керував, не відноситься до військового майна, що останнім не спростовано; його зупинено працівниками поліції в м. Рівне, тобто поза межами військової частини, тому, за таких обставин, у поліцейських були відсутні підстави для виклику службових осіб Військової служби правопорядку або керівництва військової частини та проведення ними огляду в порядку ст.266-1 КУпАП.
Також судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Посилання апеляційної скарги на небезперервність відеозаписів, наявних у матеріалах справи, є необґрунтованими, оскільки відеоматеріали містять послідовну фіксацію подій від моменту зупинки транспортного засобу до завершення спілкування з водієм, а будь-яких доказів їх штучного переривання чи монтажу не наведено. З наявних відеозаписів чітко видно, що працівники поліції повідомляють причину зупинки, ставлять запитання водієві, а також інформують його про обов'язки та порядок проходження огляду на стан сп'яніння.
Всі інші апеляційні доводи також були належним чином оцінені суддею місцевого суду та їм була надана відповідна оцінка, тому апеляційний суд вважає, що вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що в сукупності вищенаведені докази є належними та допустимими по даній справі та які підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України за діяння, яке мало місце 03.09.2025 року, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду є правильним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, тому його слід залишити без зміни.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Мороз Л.С. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович