Справа № 761/43653/25
Провадження № 1-кс/761/27827/2025
15 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 251 051 000 017 31 від 29.09.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Миколаївка Краматорського району Донецької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 14.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, відповідно до якої останній підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
Слідчий вважала, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників, вивчивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, що свідчить про високу ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Відсутність у підозрюваного ОСОБА_4 офіційного та стабільного джерела доходу свідчить, що злочинна діяльність може бути єдиним засобом існування підозрюваного.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів сторін слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього обов'язок не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 , у період з 22.00 год. по 06. 00 год. наступної доби (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибуття до укриття/бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»).
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця проживання, місця роботи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 14 грудня 2025 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1