СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/565/25
ун. № 2-2507/2010
22 грудня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", заінтересовані особи: Акціонерне товариство "Укрсиббанк", боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Лігал" про заміну стягувача його правонаступником,-
08.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про заміну стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника Акціонерне товариство "Укрсиббанк".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 року обрано головуючого суддю Ключника А.С.
Заяву обґрунтовано тим, що 06.12.2010 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі: №2 2507/2010 про стягнення з боржника(ів): ОСОБА_1 , на користь АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК" заборгованості за кредитним договором: № 11036155000.
20.04.2012 року між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК" та ТОВ «Кредекс Фінанс» (нова назва ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір № 05/12 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК" відступило ТОВ «Кредекс Фінанс» (нова назва ТОВ«Вердикт Капітал»), а ТОВ «Кредекс Фінанс» (нова назва «Вердикт Капітал») набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11036155000. 20.04.2012 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КРЕДИТ-ФІНАНС» було укладено Договір № 05/12-КВ про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КРЕДИТ-ФІНАНС», а ТОВ «КРЕДИТ-ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11036155000.
20.01.2020 року між ТОВ «КРЕДИТ-ФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір № 20/01-20 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТ-ФІНАНС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11036155000. 24.02.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» було укладено Договір № 24-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ», а ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11036155000.
25.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 25-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11036155000.
Заявник, посилаючись на положення ст.ст. 512, 514 ЦК України, просив заяву про заміну сторони задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, проте їх неявка, відповідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)», згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону №606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у цивільній справі №2-7763/10 зроблено наступні висновки. Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Однак заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2023 року по справі №761/19851/17 послався на постанову від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20). Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2023 року по справі №2-3266/11 дійшов висновку, що у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.
Велика Палата Верховного Суду постанова від 08 лютого 2022 року, справа №2-7763/10 вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Отже, беручи до уваги те, що заявником не порушується питання щодо відновлення закритого виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), без позитивного вирішення якого відсутня процесуальна мета правонаступництва сторони у виконавчому листі, відтак відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 512, 514, ЦК України, ст.ст. 2, 55, 258-260, 442 ЦПК України, ст.ст. 4, 15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", заінтересовані особи: Акціонерне товариство "Укрсиббанк", боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Лігал" про заміну стягувача його правонаступником - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Суддя: Ключник А.С.