Справа №:755/23680/25
Провадження №: 2-а/755/783/25
про залишення позовної заяви без руху
"18" грудня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (далі - ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 13 травня 2025 року серії МКМ № 016819 про накладення адміністративного стягнення за частиною другою статті 203 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 грн.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позов передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею
171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із такого.
Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, приписи процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови)
З викладеного вбачається, що строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення органів ДМС про притягнення до адміністративної відповідальності становить десять днів. При цьому, зазначений строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії МКМ № 016819 винесена 13 травня 2025 року, копію направлено ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку, вих. від. 20 травня 2025 року, № 2010.8.2.23808/80.2-25.
Позов подано до суду 30 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ЄСІТС (вхід. від 05 листопада 2025 року, № 67313), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.
Адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
На обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови позивач не був присутнім, про факт її винесення обізнаний не був. Водночас, з матеріалів судової справи № 755/8503/25 стало відомо про те, що 13 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. У зв'язку із вказаним між ОСОБА_1 та адвокатом Янкул Г.І. 14 серпня 2025 року підписано договір про надання правничої допомоги та вчинено адвокатські запити з метою підтвердження вказаних обставин. Копію оскаржуваної постанови адвокатом Янкул Г.І. отримано лише 27 жовтня 2025 року. Крім того, адвоката Янкул Г.І. не було підключено до електронної справи № 755/8503/25, скан матеріалів справи на електронну пошту не надсилався. Таким чином, лише на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від
15 травня 2025 року по справі № 755/8503/25 представник мала змогу написати позовну заяву та не мала змоги отримати докази на підтвердження перебування ОСОБА_1 на військовій службі, обґрунтувати незаконність винесеної постанови, дізнатися про необхідність захисту прав позивача та належним чином мотивувати позовну заяву.
До матеріалів позовної заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від
14 серпня 2026 року № б/н, укладеного між адвокатом Янкул Г.І. та ОСОБА_1 , з додатковою угодою від 15 серпня 2025 року, копію ордеру від 21 серпня 2025 року серії ВН № 1563972 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 , копії адвокатських запитів адвоката Янкул Г.І. від 13 серпня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління розвідки Міністерства оборони України щодо надання інформації про проходження ОСОБА_1 військової служби; копії адвокатських запитів адвоката Янкул Г.І. від 27 серпня 2025 року до Обласного центру МСЕК № 2 м. Маріуполь, КНП ОМР «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6» щодо надання медичної документації ОСОБА_1 ; копію адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 01 вересня 2025 року до Клінічної лікарні «Феофанія» щодо надання медичної документації ОСОБА_1 ; копію адвокатських запитів адвоката Янкул Г.І. від 08 вересня 2025 року до ДНУ Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини державного управління справами, до Краснопільської лікарні щодо надання медичної документації ОСОБА_1 ; копію адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 25 вересня 2025 року до ГУ НП у місті Києві щодо надання інформації про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності; копію адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 06 жовтня 2025 року до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6» щодо надання медичної документації ОСОБА_1 .
Також до матеріалів справи долучено копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи
№ 755/8503/25 на ім'я судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_3 без відомостей про її подання (дати та вхідного номеру) та копію рішення Дніпровського районного суду міста Києва від
15 травня 2025 року по справі № 755/8503/25 (суддя Гаврилова О.В.) та частину матеріалів адміністративного позову ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення (дати ознайомлення з матеріалами справи
№ 755/8503/25 та отримання копії матеріалів адміністративного позову не зазначено).
Також надано копію повторного адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 17 жовтня 2025 року до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області щодо надання копії оскаржуваної постанови» та супровідний лист ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області від 27 жовтня 2025 року про розгляд адвокатського запиту від 17 жовтня 2025 року.
Разом з тим, з рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року по справі № 755/8503/25 встановлено, що 12 травня 2025 року стосовно відповідача, складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МКМ 016959 за частиною другою статті 203 КУпАП.
Про складення протоколу від 12 травня 2025 року про адміністративне правопорушення ПР МКМ 016959 ОСОБА_1 був обізнаний, був присутній під час розгляду справи № 755/8503/25 за участі перекладача.
Копію протоколу від 12 травня 2025 року про адміністративне правопорушення ПР МКМ 016959 містить особистий підпис ОСОБА_1 про отримання його копії а також клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначений на 12 травня 2025 року на 13-30 год, без його участі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2025 року по справі № 990/98/25 зазначила, що особа повинна була дізнатися про порушення свої прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або ж які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд враховує, що договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Янкул Г.І. укладено 14 серпня 2025 року, ордер про надання правничої допомоги серії ВН № 1563972 сформовано адвокатом 21 серпня 2025 року (майже через тиждень).
У серпні, вересні та жовтні 2025 року адвокат зверталася до медичних установ та органів Міністерства оборони України щодо отримання документів про проходження військової служби та лікування ОСОБА_1 .
Водночас, з адвокатським запитом до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області щодо отримання копії оскаржуваної постанови адвокат Янкул Г.І. звернулася лише 17 жовтня 2025 року, доказів звернення раніше із відповідними запитами суду не надано, неможливість своєчасного звернення не обґрунтовано.
Суд також враховується, що питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, де вказано на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, з урахуванням визнання судом підстав для поновлення пропущеного строку неповажними у зв'язку із необґрунтованістю, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Також суд звертає увагу позивача на таке.
Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За статями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 288 КпАП України передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КпАП України права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».
Прийняття Закону України «Про судовий збір» не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частина друга статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від
12 лютого 2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі України «Про судовий збір» такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КпАП України щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КпАП України визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно із приписами частини сьомої статті 283 КпАП України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.
Так, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від
18 березня 2020 у справі № 543/775/17, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП України, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, при зверненні до суду з вказаним позовом, позивач мав додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме в сумі 605,60 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог статті 161 КАС України, оскільки позивачем не додано документа про сплату судового збору в сумі 605,60 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова