Номер провадження 2-р/754/21/25
Справа № 754/8618/25
Іменем України
18 грудня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Галась І.А,
при секретарі - Кирилова А.А.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення та виправлення описки в рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року в цивільній справі №754/8618/25 за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа Приватний нотаріус Гудим Ольга Леонідівна про визначення часток у спільному сумісному майні,
В провадження судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката - Косенко Н.Ю. про роз'яснення та виправлення описки в тексті рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року в цивільній справі №754/8618/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа Приватний нотаріус Гудим Ольга Леонідівна про визначення часток у спільному сумісному майні.
Вимоги заяви мотивовано тим, що в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа Приватний нотаріус Гудим Ольга Леонідівна про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на квартиру.
Враховуючи необхідність внесення змін до позовної заяви в частині уточнення позовної вимоги що стосується визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності на квартиру відносно позивача, сторона позивача вносить зміни до позовної заяви та подає нову редакцію позову, попередньо надіславши сторонам копію змін.
Метою звернення до суду було визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, а саме: що частка померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1/3; що частка ОСОБА_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/3; що частка ОСОБА_4 , в праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/3.
Визначення часток є підставою для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 .
Тому, рішення суду в цій частині потребує роз'яснення.
Також, в рішенні суду допущені описки, а саме:
Абз.58 мотивувальної частини містить інформацію про підстави права власності «свідоцтво про право власності на житло» та договір.
Оскільки згідно із свідоцтвом про право власності на житло, а саме до договору купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого Київською універсальною біржею від 25.12.1995 р., реєстраційний номер НОМЕР_1 та зареєстроване в Київському бюро технічної інвентаризації 11.03.1996 р. у реєстровій книзі №38994, частки кожного із співвласників є рівними, кожен учасник спільної сумісної власності має право вимагати виділення ідеальних часток.
Абз.58 мотивувальної частини містить інформацію про підстави права власності «свідоцтво про право власності на житло», що необхідно змінити на «… договір купівлі-продажу нерухомості, зареєстрований Київською універсальною біржею від 25.12.1995 р., реєстраційний номер НОМЕР_1 та зареєстрований в Київському бюро технічної інвентаризації 11.03.1996 р. у реєстровій книзі №38994….»
Враховуючи те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, кваритра належить на правві спільної сумісної власності, частки кожного із співвдасників у праві спільної сумісної власності є рівними, а тому суд вважає за можливе визначити частку у праві спільної сумісної власності на квартиру за ОСОБА_1 у розмірі -1/3.
Резолютивна частина рішення містить визначення частки позивача при цьому зазначено «…спільна сумісна…», замість слова «….спільна часткова…»
Визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 1/3 частку.
Дані описки може в подальшому спричинити труднощі щодо такої невідповідності для оформлення свідоцтва про право на спадщину та внесення відомостей в реєстрі речових прав.
З огляду на вище викладене просять суд роз'яснити рішення суду в частині належності часток сторонам та виправити описки в тексті рішення суду.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 1ст. 258 ЦПК України, яка визначає види судових, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У п. 21постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповідно до ст.221ЦПК України (2001року) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно дост.124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню).
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Отже, роз'яснення рішення це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Досліджуючи подану заяву на предмет наявності підстав для її задоволення, суд виходить з того, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду України викладені в ухвалі 13 липня 2016 року у справі № 21-452п16.
Згідно зі статтею 269 ЦПК України, суд має право з власної ініціативи або за заявою учасника справи виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була набута на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого Київською універсальною біржею 25.12.1995 р., реєстраційний № А8184/11262, та зареєстрована в Київському бюро технічної інвентаризації 11.03.1996 р. у реєстровій книзі №38994 за трьома особами без визначення часток.
Відповідно до частини 2 статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте кількома особами без визначення часток, є спільною сумісною власністю.
Згідно зі статтею 372 ЦК України, у разі поділу майна або виділу частки зі спільної сумісної власності частки співвласників є рівними, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що частки всіх трьох співвласників у праві власності на спірну квартиру є рівними та становлять по 1/3 кожному.
Зазначені в заяві неточності є описками, виправлення яких не змінює суті ухваленого рішення, але є необхідним для його належного виконання та подальшого нотаріального оформлення спадкових прав.
Керуючись ст.. 269, 271 ЦПК України, ст..368, 372 ЦК України, суд -
Роз'яснити рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року у цивільній справі №754/8618/25, зазначивши, що частка ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1/3 частку; частка ОСОБА_1 у праві власності на зазначену квартиру становить 1/3 частку; частка ОСОБА_5 у праві власності на зазначену квартиру становить 1/3 частку.
Виправити описки у мотивувальній частині рішення, замінивши слова
«свідоцтво про право власності на житло» на «договір купівлі-продажу нерухомості, зареєстрований Київською універсальною біржею від 25.12.1995 р., реєстраційний № А8184/11262, зареєстрований у Київському бюро технічної інвентаризації 11.03.1996 р. у реєстровій книзі №38994».
Виправити описку у резолютивній частині рішення, замінивши слова
«у праві спільної сумісної власності» на слова «у праві спільної часткової власності».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: