Номер провадження 1-кс/754/4081/25
Справа № 754/21076/25
Іменем України
18 грудня 2025 року
слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю адвоката ОСОБА_4
з участю підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бровари, Київської області, українки, громадянки України, працюючу оператором у ТОВ'Нова Пошта», заміжню, проживаючу: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
Слідчий Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодження з прокурором подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286-1ч.2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливатиме на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному проваджені, перешкоджатиме кримінальному провадженню, а саме ухилятиметься від забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні, вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого тяжкого злочину та може ухилитись від виконання покладених процесуальних обов'язків.
Адвокат та підозрювана просили з врахуванням даних про особу підозрюваної, обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашній арешт у певний період доби.
Заслухавши підозрювану, адвоката, прокурора, дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, прихожу до наступного.
Судом встановлено, що в Деснянському УПГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030001197 від 14.04.2025 року, відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286-1ч.2 КК України.
17.12.2025 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлена про підозру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів які обґрунтовують клопотання, встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст..12 КК України, належить до тяжких злочинів. На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків та експерта, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що вказані слідчим у підозрі, слідчий суддя не виключає та вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є: застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Водночас, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що зазначені у клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. Такий запобіжний захід дозволить дотриматися балансу між інтересами особи та завданнями кримінального провадження.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась, перебуває у декретній відпустці, чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_7 проходить службу у лавах Збройних сил України, має на утриманні двох дітей, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . За період досудового розслідування процесуальні обов'язки, як-то явки до слідчого, не порушувала.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби на строк до 18 лютого 2026 включно. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176,177,178,181,184,186,194,195,196,309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із забороною залишати квартиру АДРЕСА_2 у період часу з 23:00 до 07:00 наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 прибувати за кожного вимогою до суду.
Зобов'язати ОСОБА_5 протягом часу до 18 лютого 2026 року:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
не відлучатись з м. Бровари без дозволу слідчого, прокурора, суду.
повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суд про зміну місця проживання.
Ухвалу передати через слідчого для виконання за місцем проживання підозрюваної до Броварського РУП ГУНП в Київській області.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя