08.12.2025 Справа №607/24787/25 Провадження №3/607/8825/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 23 листопада 2025 року о 01 год. 40 хв. в м.Тернопіль, по вул.Академіка Корольова, 13, керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TOURAN, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST 7510 ARLM 0278 (повірка дійсна до 17 червня 2026 року), що підтверджується тестом №896 від 23 листопада 2025 року, результат огляду становить 1.32 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В п. 13 Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано, що стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише за наявності у справі відомостей про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 в судове засідання з невідомих причин не з'явився, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з поважних причин не подав, хоча про час та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521147 від 23 листопада 2025 року. Крім того, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 08 грудня 2025 року о 11:00 год. в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області. З огляду на належне повідомлення та відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про доцільність розгляду адміністративної справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання кодексу.
Вказана позиція суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, керуючись ст. 268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, перевіреними на їх допустимість, належність та достатність, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521147 від 23 листопада 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 23 листопада 2025 року о 01 год. 40 хв. в м.Тернопіль, по вул.Академіка Корольова, 13, керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TOURAN, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST 7510 ARLM 0278 (повірка дійсна до 17 червня 2026 року), що підтверджується тестом №896 від 23 листопада 2025 року, результат огляду становить 1.32 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний;
- відеозаписом, що міститься на оптичному носію інформації - DVD-R диску. Зокрема, на відеозаписі під назвою export-dz15v зафіксовано, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук (00:04:13). Також на відеозаписі зафіксовано процес проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Результат огляду 1,32 проміле (00:07:12). З результатом огляду ОСОБА_1 погодився (00:07:31), пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився;
- роздруківкою технічного приладу Alcotest 7510 ARLM-0278 від 23 листопада 2025 року, відповідно до якої результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становить 1.32 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів. У вказаному акті міститься підпис ОСОБА_1 у графі «З результатами огляду згоден». Огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 0742 103 25, чинне до 17 червня 2026 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 листопада 2025 року, у якому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6204976 від 23 листопада 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 23 листопада 2025 року о 01 год. 40 хв. керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TOURAN, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами та не отримував його раніше;
- даними рапорту поліцейського взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП сержанта поліції Лозіцького А. від 23 листопада 2025 року з якого вбачається, що 23 листопада 2025 року за адресою: Академіка Корольова, 13 було зупинено транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TOURAN, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Результат огляду 1,32 проміле.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні ухваленому 29.06.2007 року у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання про наявність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння. Його дії кваліфіковано вірно, тому його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності.
На підставі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, його майновий стан, вік, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При цьому, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв з позбавленням права керування транспортними засобами і на інших осіб - накладення штрафу.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Враховуючи норми ПДР України, особа, яка керує транспортним засобом і не має посвідчення водія не є водієм в розумінні п. 1.10ПДР.
Як вбачається з довідки виданої інспектором відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП Бахурською О. від 24 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статями 7, 9, 23, 36, 40-1, 130, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій