01.12.2025 Справа №607/22732/25 Провадження №3/607/8213/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року о 01 год. 10 хв. в м.Тернопіль, по вул.Збаразька, 29, керував електросамокатом марки 549 electric.bike, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 7510 OIML ARLM-0285 (повірка чинна до 17 червня 2026 року), результат огляду 0,35 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 згідний. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки спиртних напоїв він не вживав та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Крім того він неповнолітній, при цьому протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності його батьків.
Проаналізувавши зібрані по справі докази та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Попри те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, його винуватістьдоводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, перевіреними на їх допустимість, належність та достатність, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496097 від 28 жовтня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року о 01 год. 10 хв. в м.Тернопіль, по вул.Збаразька, 29, керував електро-самокатом марки 549 electric.bike, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 7510 OIML ARLM-0285 (повірка чинна до 17 червня 2026 року), результат огляду 0,35 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 згідний;
- відеозаписами, що містяться на оптичному носію інформації - диску DVD-R, яким підтверджуються обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496097 від 28 жовтня 2025 року. Так, з відеозапису під назвою export_zvyq5 вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в ході керування електросамокатом. Після зупинки ОСОБА_1 , повідомив, що прямує додому. На запитання працівників поліції чи вживав він алкогольні напої ОСОБА_1 відповів, що вживав пиво (00:01:08). Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та поведінка, яка не відповідає обстановці. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST DRAGER ОСОБА_1 погодився. Результат огляду 0,35 проміле (00:05:52). ОСОБА_1 вказаного результату не заперечував, в медичний заклад їхати не бажав;
- роздруківкою результатів огляду за допомогою технічного приладу ALCOTEST DRAGER 7510 OIML ARLM-0285 від 28 жовтня 2025 року з якої вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становить 0,35‰ (проміле);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становить 0,35‰. Огляд проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У вказаному акті міститься підпис ОСОБА_1 про те, що з результатом огляду «згоден»;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM074510325 (Alcotest 7510 OIML 0285), чинне до 17 червня 2026 року;
- даними рапорту поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Тракало Ю.В. від 28 жовтня 2025 року, зі змісту якого вбачається, що 28 жовтня 2025 року приблизно о 01 год. 10 хв. було зупинено електросамокат під керуванням ОСОБА_1 . За результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведені докази, суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того суд враховує що у відповідності до ч.1 ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не висловлював бажання про те, щоб при складанні протоколу про адміністративне правопорушення його інтереси представляли батьки.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Суд вважає, що прийняття в даному випадку рішення про застосування відносно правопорушника заходу впливу у виді попередження, не відповідатиме принципу невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання про наявність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, сімейний стан, вік, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
При цьому, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв з позбавленням права керування транспортними засобами і на інших осіб - накладення штрафу.
Як вбачається з довідки виданої старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області Бучак І. від 28 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статями 7, 9, 23, 36, 40-1, 130, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій