Справа № 951/848/25
Провадження №3/951/426/2025
22 грудня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за частиною третьою статті 173-2, частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
На розгляд Козівського районного суду Тернопільської області з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшли матеріали:
- про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП (справа № 951/848/25; провадження №3/951/426/2025),
- про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП (справа № 951/849/25; провадження №3/951/427/2025),
- про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП (справа № 951/850/25; провадження №3/951/428/2025),
- про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 КУпАП (справа № 951/851/25; провадження №3/951/429/2025),
- про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП (справа № 951/862/25; провадження №3/951/435/2025).
За змістом частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд з метою забезпечення реалізації згаданих положень статті 36 КУпАП вважає за доцільне об'єднати в одне провадження вказані справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2, частиною другою статті 173-8 КУпАП та присвоїти об'єднаній справі єдиний унікальний номер - №951/848/25 (провадження №3/951/426/2025), що не суперечить вимогам процесуального закону та сприятиме забезпеченню прав ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 12.11.2025 близько 22:38 год ОСОБА_1 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні погрози, образи, приниження, залякування, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 3, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та, ураховуючи повторність, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Також, 15.11.2025 близько 06:00 год ОСОБА_1 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні образи, погрози, приниження, залякування, виражався в її сторону нецензурними словами, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та, ураховуючи повторність, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Також, 16.11.2025 близько 05:00 год ОСОБА_1 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її сторону нецензурними словами, висловлював погрози, приниження, залякування, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та, ураховуючи повторність, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Також, 16.11.2025 близько 05:00 год ОСОБА_1 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , чим порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА 652109 від 13.11.2025 із забороною в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою строком на 7 діб з 13:00 год 13.11.2025 по 13:00 год. 20.11.2025. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 173-8 КУпАП.
Також, 08.12.2025 близько 19:00 год ОСОБА_1 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , в ході якого ображав її нецензурними словами, чинив моральний та психологічний тиск, словесно погрожував фізичною розправою, що викликало у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні 10.12.2025 ОСОБА_1 вини у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнав, зазначивши, що будь-яких дій домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 не вчиняв.
З метою з'ясування всіх обставин у справі, ОСОБА_1 просив відкласти судове засідання та викликати у наступне судове засідання потерпілу ОСОБА_2 .
У зв'язку з клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено на 22.12.2025.
У судове засідання 22.12.2025 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить надана ним розписка про ознайомлення з датою наступного судового засідання, жодних заяв чи клопотань до суду не подав, як і доказів поважності причин неприбуття в судове засідання.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21 було встановлено, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 , враховуючи, що вимогами статті 268 КУпАП не передбачено обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2, частиною другою статті 173-8 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання 22.12.2025 не з'явилася, про причини неявки в судове засідання суду не повідомила, жодних заяв та клопотань до суду не подавала.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
За нормами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 КУпАП полягає у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2, частиною другою статті 173-8 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, зазначеними у протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД №735167 від 01.12.2025; серії ВАД №735169 від 01.12.2025, серії ВАД №735133 від 01.12.2025, серії ВАД №735168 від 01.12.2025, серії ВАД №735134 від 09.12.2025, електронним рапортом від 12.11.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 12.11.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.11.2025, електронним рапортом від 16.11.2025, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 16.11.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.11.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16.11.2025, електронним рапортом від 15.11.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.11.2025, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_3 від 16.11.2025, постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 27.11.2025, яка набрала законної сили 08.12.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА №652109 від 15.11.2025, електронним рапортом від 09.12.2025, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 08.12.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.12.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.12.2025.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2, частиною другою статті 173-8 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд звертає увагу на вимоги статей 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у межах санкції частини третьої статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Крім того, за змістом статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Згідно з частиною шостою статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
З огляду на те, що в силу вказаної норми статті 39-1 КУпАП направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом суду, суд при вирішенні питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 дійшов висновку про відсутність підстав для направлення його на проходження відповідної програми.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 36, 39-1, 40-1, 173-2, 173-8, 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Справу №951/848/25 (провадження №3/951/426/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу №951/849/25 (провадження №3/951/427/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу №951/850/25 (провадження №3/951/428/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу №951/851/25 (провадження №3/951/429/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу №951/862/25 (провадження №3/951/435/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі єдиний унікальний номер - №951/848/25 (провадження №3/951/426/2025).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2, частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Суддя О.М. Лавренюк