Справа № 597/202/25
Провадження № 1-кп/597/79/2025
"19" грудня 2025 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
у складі: судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216150000010 від 13.01.2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова вища, непрацюючого, розлученого, раніше судимого: 12.09.2023 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим стром 2 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
13 січня 2025 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік «Автостанції №3», що за адресою: вул.Галицький Шлях, 4А в м.Чернівці, знайшов полімерний пакетик із вмістом кристалічної речовини білого кольору, що містить амфетамін. У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власних потреб без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» №770 від 06.05.2000, незаконно придбав полімерний пакетик із психотропною речовиною амфетамін, який помістив до кишені своєї куртки, та зберігав зазначену психотропну речовину без мети збуту.
У подальшому, 13 січня 2025 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_3 , який рухався по вул.Стефаника в м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області, був зупинений працівником сектору кримінальної поліції ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області для проведення поверхневої перевірки відповідно до ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» та в ході спілкування ОСОБА_3 повідомив працівнику поліції, що у нього наявний пакет із психотропною речовиною - амфетаміном. Після чого, в період часу з 18 години 42 хвилини по 18 годину 45 хвилин проведено огляд місця події по вул. Стефаника поблизу будинку №17 в м.Заліщики Чортківського району, в ході якого ОСОБА_3 добровільно видав із правої кишені куртки поліетиленовий пакетик із білою кристалічною речовиною, яка згідно висновку експертизи містить амфетамін, масою в перерахунку на діючу речовину 0,2276 грама.
Згідно зі ст.ст.2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року та Постановою КМ України №770 від 06.05.2000 року Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (таблиця ІІ, список №2) амфетамін, віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежене.
Загалом, ОСОБА_3 близько 15 години 00 хвилин 13 січня 2025 року незаконно придбав та по 18 годину 42 хвилини цього ж дня незаконно зберігав без мети збуту психотропну речовину - амфетамін, загальною масою в перерахунку на діючу речовину - 0,2276 грама.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, без мети збуту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 до початку судового розгляду подав до суду письмове клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно звернувся до лікувального закладу, з 02.12.2025 року по 08.12.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в наркологічному відділенні Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань Тернопільської обласної ради з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, яке в судовому засіданні підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Окрім того, ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника ОСОБА_5 з наведених у ньому підстав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України, у зв'язку з тим, що він добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркоманії.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ч.4 ст.309 КК України та закриття кримінального провадження відносно останнього, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркоманії.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання захисту, яке підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та від застосування щодо неї примусу у формі покарання.
Відповідно до вимог ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ч.4 ст.309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд установив, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркоманії, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань Тернопільської обласної ради.
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань Тернопільської обласної ради від 08.12.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , добровільно звернувся до медичної установи та перебував на стаціонарному лікуванні в наркологічному відділенні Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань Тернопільської обласної ради з 02.12.2025 року по 08.12.2025 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин (амфетамін, канабіс), вживання речовини зі шкодою для здоров'я, виписаний з покращенням психічного стану, рекомендовано утримання від вживання наркотичних речовин, спостереження у психіатра та нарколога за місцем проживання.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною, а особа, хвора на наркоманію - це особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія».
Разом з тим у відповідних Стандартах, затверджених МОЗ України, діагноз «наркоманія» не використовується через відсутність такого захворювання у Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10). При цьому згідно із шифром МКХ-10 Клас V Розлади психіки та поведінки (НО - Н9) передбачено «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин».
Указана правова позиція міститься в постанові ВС від 20.07.2022 року у справі № 621/3334/20.
Як зазначено в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.11.2021 року у справі № 357/11205/19, добровільним слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу в контексті ч.4 ст.309 КК України, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї заохочувальної норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.
Таким чином, суд установив, що обвинувачений добровільно розпочав лікування саме від наркоманії.
Указані обставини є підставою для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку відповідне судове рішення.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.309 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю даного кримінального проступку, вказаним кримінальним правопорушенням збитків не завдав, та у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно змісту ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
А тому, суд вважає, що є достатні підстави для закриття даного кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Суд також вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_3 , керуючись ст.124 КПК України, слід стягнути процесуальні витрати на користь держави, а саме: за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів.
Керуючись ст.ст.44 Кримінального кодексу України, ст.ст.100, 284 ч.1 п.2, 285, 286, 288, 350, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216150000010 від 13.01.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, закрити.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - амфетамін, масою 0,2276 грама, в сейф пакеті №2635971, який знаходиться у камері зберігання речових доказів ВП №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області - знищити після набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на користь держави, а саме: за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «СЕ-19/120-25/571-НЗПРАП від 17.01.2025 року у розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 копійок.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_6