Справа №: 486/737/25 Провадження № 2/486/754/2025
18 грудня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суду Миколаївської області в складі головуючого судді Далматової Г.А. розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
29 квітня 2025 року до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року було відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надавалось право подати заяви по суті справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Далматовій Г.А.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу надати до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області квитанції про уточнену позовну заяву із зазначенням повного найменування відповідача та усіх реквізитів, встановлених п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а також сплатити судовий збір у розмірі 9689,60 грн., або надання суду підтвердження від його звільнення, відповідно до кількості відповідачів.
Для усунення цих недоліків судом був встановлений строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
Як вбачається з реєстру підтверджень про отримання документів в електронному вигляді, ухвала про усунення недоліків була отримана позивачем 28 листопада 2025 року.
Однак недоліки, зазначені в ухвалі суду позивачем усунуті не були.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Надання переваги будь-кому з учасників у справі у вирішенні процесуальних питань (у даному випадку щодо відкриття провадження без доданих до позовної заяви копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб) не відповідає таким засадам (принципам) судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 177, 257, 260 ЦПК України, суд
Залишати без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Г.А. Далматова